Стаття 45 Відшкодування у випадку втрати

При повній або частковій втраті транспортного засобу відшкодування, що виплачується правомочній особі за доведену шкоду, розраховується на підставі споживчої вартості транспортного засобу. Причеп з вантажем або без вантажу вважається транспортним засобом.

Розділ V ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПАСАЖИРА

Стаття 53 Особливі принципи відповідальності

Пасажир несе відповідальність стосовно перевізника за будь-які збитки:

a) спричинені з причини недотримання своїх обов'язків відповідно до:

1. статей 10, 14 і 20,

2. особливих положень з перевезення транспортних засобів в Загальних умовах перевезення або

3. Регламентом міжнародних залізничних перевезень небезпечних вантажів (РІД), або

b) спричинені через предмети або через тварини, яких він перевозить з собою, якщо лише він не доведе, що збитки були заподіяні через певні обставини, яких він не міг уникнути і наслідків яких він не міг відвернути, незважаючи на всі вжиті ним застережні заходи, що вимагаються від пасажира, який усвідомлює свою відповідальність.

Розділ VI Здійснення права на претензії Стаття 57 Судова компетенція

Параграф 1. Позови у судовому порядку, які грунтуються на цих Єдиних правилах, можуть пред'являтися судам держав-членів, призначеним за згодою сторін, або суду держави-члена, на території якого відповідач має своє постійне місце проживання або своє основне місце знаходження чи філіал, або установу, що уклала договір перевезення. Іншим судам позови пред'являтися не можуть.

Параграф 2. Якщо позов, заснований на цих Єдиних правилах, знаходиться в судочинстві компетентного суду згідно з параграфом 1, або якщо за цим позовом цим судом було винесено рішення, то жодний новий позов із цього самого питання між тими самими сторонами не може пред'являтися, якщо лише рішення суду, якому був пред'явлений первісний позов, не може бути приведено у виконання в державі, в якій пред'явлено новий позов.

Стаття 58 Припинення права на позов про відповідальність у випадку смерті або поранення пасажирів

Параграф 1. Будь-який позов правомочної особи стосовно відповідальності перевізника у випадку загибелі або поранення пасажирів втрачає силу, якщо ця особа не повідомить про відповідний нещасний випадок, що трапився з пасажиром, протягом 12 місяців після отримання інформації про це одному з перевізників, якому згідно зі статтею 55, параграф 1 можна пред'явити рекламацію. Якщо правомочна особа повідомляє в усній формі про нещасний випадок перевізнику, то він повинен видати йому свідоцтво про таке усне повідомлення.

Стаття 60 Строк давності Параграф 1. Строк давності на відшкодування збитків стосовно відповідальності перевізника у випадку загибелі і травмувань пасажирів закінчується:

a) для позову пасажира - після закінчення трьох років, починаючи з першого дня після випадку;

b) для позову інших правомочних осіб - після закінчення трьох років, починаючи з першого дня після смерті пасажира, але не більше п'яти років з першого дня після випадку.

Параграф 2. Строк давності інших позовів за договором перевезення закінчується після одного року. Проте строк давності складає два роки у випадку позову з приводу збитків, завданих внаслідок дій або недогляду, здійсненого або з наміром спричинити такі збитки, або з легковажності, або з розумінням того, що такі збитки ймовірно будуть завдані.

Параграф 5. Позови, що втратили силу за давністю, не можуть також пред'являтися як повторний позов або заперечення.