Тема 3. Місце економічної стратегії

в управлінні туризмом

3.1. Сутність і роль підприємницької стратегії

в розвитку туристичного бізнесу

Економіка туризму охоплює сукупність таких складових: ту­ристичний продукт і сервіс, об'єкти туристичних відвідувань і суб'єкти підприємництва, які надають послуги споживачам, що тимчасово залишають місце постійного проживання і подорожують у певні туристичні дестинації. Вона є складовою економічного комп­лексу країни і конституюється підприємницькою діяльністю само­стійних туристичних підприємств. Розвиток туристичного бізнесу потребує стратегічного підходу до його управління.

Поняття «стратегія», уживане в економічному, а не військо­вому значенні, являє собою логічно побудовану програму перспек­тивних заходів, спираючись на які, туристичний бізнес зможе до­сягти поставленої мети.

Десята Гаазька декларація з туризму проголосила: «Туризм повинен плануватися державною владою, а також владою туристич­ної індустрії на комплексній і послідовній основі з урахуванням усіх аспектів цього феномена». Результатом такого планування ту­ристичного бізнесу в Україні є Державна програма розвитку туриз­му на 2002-2010 pp., яка для суб'єктів туристичної діяльності но­сить індикативний (рекомендаційний) характер.

В умовах ринку успіху домагаються лише ті підприємці, які здатні розробляти і виконувати на відповідному організаційному рівні довгострокові стратегії. Зараз, коли на ринку України вижи­вають лише професіонали високого класу, розробка і реалізація стратегії стає визначальною умовою ефективної діяльності підпри­ємницьких структур туристичного бізнесу.

Під стратегією суб'єктів туристичної діяльності слід розу­міти комплексну програму заходів, спрямованих на здійснення місії (генеральної мети) підприємства і досягнення його множин­них цілей.

До об'єктів стратегії економічного управління в туризмі від­носяться два базових елементи: переміщення туристів до пункту призначення та зупинка в цьому пункті, яка потребує задоволення потреб у розміщенні, харчуванні та ін. Тому об'єктами економічної стратегії туристичних підприємств є:

♦ окремі туристичні послуги або комплекс туристичних пос­луг, що утворюють туристичний продукт;

♦ ресурси, що забезпечують туристичну діяльність;

♦ максимізація прибутку і мінімізація витрат;

♦ ефект мультиплікатора, управління яким має особливе зна­чення в економіці туристичного бізнесу, оскільки доход, отриманий від туризму, впливає на розвиток інших сфер діяльності (виробничої і невиробничої);

♦ поведінка на ринку і конкурентна боротьба;

♦ технологія туристичної діяльності;

♦ інвестиційна та інноваційна діяльність тощо.

Стратегія відрізняється від конкретних планів і програм під­приємства практичною спрямованістю на виконання місії підпри­ємства та орієнтацією на використання його переваг.

Процес розробки стратегій дуже трудомісткий. Стратегія діяль­ності туристичного підприємства орієнтує його на успіх; допомагає підприємцеві зрозуміти суть турбізнесу, визначити своїх конкурентів, постачальників і покупців; привчає до чіткого рішення поставлених завдань; значно підвищує шанси не тільки вижити, а й ефективно працювати в умовах невизначеності зовнішнього середовища.

Процес розробки загальної стратегії діяльності туристичного підприємства представлений на рис. 3.1.

Центром розробки стратегії діяльності підприємств є визна­чення мети та ранжування цілей. Під метою розуміється досягнення високого рівня якісних і кількісних показників, до яких повинне прагнути підприємство. Яке б не було формулювання стратегічної мети, в ньому завжди міститься бажаний обсяг прибутку, одер­жання якого забезпечується доходом.

Розробка загальної економічної стратегії діяльності будь-якої підприємницької структури вимагає вивчення й оцінки її базової економічної стратегії.

Рис. 3.1. Етапи розробки програми перспективних заходів

розвитку суб’єктів ринкових відносин