Завдання для самостійної підготовки
Завдання І
Напишіть хімічні формули таких сполук:
Варіант |
Сполуки |
1 |
калій динітритодихлоропаладат(ІІ), амоній дийодоаргентат(І), гексаамінцинк бромід |
2 |
калій тетраціанопаладат(ІІ), хлоропентаакваванадій(ІІІ) хлорид, тетрааміннікол(ІІ) йодид |
3 |
гексаамінхром (ІІІ) фторид, кальцій диціанокупрат(І), гідроген дигідроксодихлороаурат(Ш) |
4 |
калій пентафтороаквахромат(ІІІ), гексаамінрутеній(ІІІ) йодид, рубідій дитіоціанатоаргентат(І) |
5 |
натрій тетраціанокадмат, гексаамінхром(ІІІ) хлорид, калій дигідроксотетрахлороплатинат(ІV) |
6 |
діамiнкупрум(І) гідроксид, тетрахлородіамінплатина(ІV), гідроген тетраціаноаурат(ІІІ) |
7 |
калій трийодотриамінплюмбат(ІІ), натрій гексатіоціанатоферат(ІІ), тетрааквацинк хлорид |
8 |
натрій тетраціаномеркурат(П), гексаамінрутеній(ІІІ) хлорид, калій дихлородибромодиакваферат(ІІІ) |
9 |
літій тетрахлороберилат, тетрааміндиаквахром(ІІІ) нітрат, гексаамінкобальт(ІІІ) сульфат |
10 |
стронцій диціанокупрат(І), калій диціанатотетрабромостибат(ІІІ), гексааміннікол(ІІ) сульфат |
11 |
reкcaaквахром(ІІІ) бромід, натрій тетрафтороцинкат, гідроген гідроксотрихлороаурат(ІІІ) |
12 |
гідроген гідроксопентахлоростибат(V), діамінаргентум бромід, калій тетраціаноаурат(ІІІ) |
13 |
гексаакванікол(II) йoдид, калій тетратіоціанатомеркурат(ІІ), натрій пентаціаноакваферат(ІІ) |
14 |
нітритохлоротетраамінкобальт(ІІІ) нітрат, калій гексагідроксостибат(V), тетраакванікол(ІІ) сульфат |
15 |
дийододиамінпаладій, гексаамінферум(ІІІ) бромід, гідроген гексахлоростанат(ІV) |
Завдання ІІ
Для комплексних сполук визначіть заряд комплексного йону, ступінь окиснення комплексоутворювача, його координаційне число, назвіть ліганди, назвіть комплексну сполуку. Напишіть рівняння реакцій її дисоціації.
Варіант |
Сполуки |
1 |
[Cu(H2O)4]І2; [Cr(NH3)3Cl3]; K4[Fe(CN)6] |
2 |
[Cr(NH3)6]Br2; Rb[Cu(CN)2]; Na3[Fe(NH3)(CN)5] |
3 |
[Co(H2O)4Cl2]; [Pd(NH3)4]Br2; K2[Zn(OH)4] |
4 |
[V(H2O)3F3]; Na3[Co(CN)6]; [Zn(NH3)4]Cl2 |
5 |
H[CuI2]; [Ni(H2O)(NH3)5]F2; [Pd(NH3)4](NO3)2 |
6 |
Na[Cr(OH)4]; [Zn(NH3)6]I2; K2[Ru(H2O)Br5] |
7 |
Cs[AgCl2]; [Cr(H2O)5Br]Br2; [Rh(NH3)6]I3 |
8 |
[Co(H2O)(NH3)5]F2; Cs[Cu(CN)2]; [Cr(H2O)6]F3 |
9 |
K3[Fe(H2O)(CN)5]; [Rh(NH3)6]Cl3; H[AuCl2] |
10 |
[Au(NH3)4]Br3; Li3[Fe(CN)6]; [Rh(H2O)(NH3)5]Cl3 |
11 |
Cs[FeBr4]; [Cu(NH3)2]NO3; [Co(NH3)3(NO3)3] |
12 |
Na2[CdBr4]; [Ir(NH3)5Cl]Cl2; [Cr(H2O)6](NO3)3 |
13 |
[V(H2O)4Cl2]Cl; Cs[Cu(CN)2]; [Cr(NH3)6](OH)3 |
14 |
Na[AuBr2]; K[Fe(H2O)3Cl3]; (NH4)2[PtCl4(OH)2] |
15 |
[Zn(NH3)4]I2; Mg[Cu(CN)4]; Na3[Co(CN)5(OH)] |
Завдання ІІІ
Закінчіть нижченаведені рівняння, назвіть продукти реакцій, розставте відповідні коефіцієнти:
Варіант |
Рівняння реакцій |
1 |
Сu(OH)2 + NH4OH → |
2 |
[Ag(NH3)2]Cl + HNO3 → |
3 |
Ni(OH)2 + NH4OH → |
4 |
[Cu(NH3)4](OH)2 + HNO3 → |
5 |
K4[Fe(CN)6] + FeCl3 → |
6 |
Fe(CN)3 + KCN → |
7 |
Fe4[Fe(CN)6]3 + NaOH → |
8 |
[Ag(NH3)2]Cl++ HNO3→ |
9 |
AgCl + NaCl → |
10 |
Fe(CN)2 + KCN → |
11 |
AgCl + Na2S2O3 → |
12 |
[Ag(NH3)2]Вr + HNO3 → |
13 |
Ni(OH)2 + NaOH → |
14 |
AgCl + NH4OH→ |
15 |
Ni(OH)2 + KOH → |
Лабораторна робота №5
Окисно-відновні процеси
Мета: вивчити процеси окиснення та відновлення. Уміти складати рівняння реакцій окисно-відновних процесів, підбирати коефіцієнти методом електронного балансу.
ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ
1. Окисно-відновні реакції.
2. Відновники і окисники. Процеси відновлення та окиснення.
3. Метод електронного балансу.
4. Вплив середовища на процес окиснення-відновлення.
5. Класифікація окисно-відновних реакцій
ЗРАЗОК КАРТКИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Для реакції:
KMnO4 + FeSO4 + H2SO4 MnSO4 + Fe2(SO4)3 + K2SO4 + Н2О
а) складіть електронні схеми;
б) вкажіть процеси окиснення та відновлення;
в) назвіть окисник та відновник;
г) підберіть коефіцієнти й складіть повне рівняння реакції.
ОСНОВИ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
Класифікація хімічних реакцій.
Всі хімічні реакції можна розділити в загальному підсумку на дві великі групи.
До першої групи належать такі, під час яких ступені окиснення всіх елементів залишаються незмінними. Серед цих реакцій можуть бути обмінні, синтезу, розкладу та комплексоутворення.
Реакції, під час яких змінюється ступінь окиснення хоча би одного елемента, відносять до другої групи, які називаються окисно-відновними. Наприклад:
;
.
У першій реакції атоми Цинку передають електрони йонам Гідрогену, а у другій реакції атоми Гідрогену віддають електрони атомам Хлору.
Елемент, який приймає електрони або до якого зсуваються електронні хмари валентних електронів, називають окисником, сам він при цьому відновлюється і його ступінь окиснення зменшується (алгебраїчно).
Елемент, який віддає електрони або від якого відтягується електронна хмара валентних електронів, називають відновником, сам він окиснюється, а ступінь його окиснення зростає.
Зауважимо, що поняття окисник і відновник не абсолютне, а відносне. Залежно від речовини, з якою реагує одна і та ж речовина, вона може бути як відновником, так і окисником, наприклад
У першій реакції HNO2 відновник; у другій окисник.
Необхідно
підкреслити, що із збільшенням ступеня
окиснення елемента зростають його
окисні властивості. Так, в ряду
окисні
властивості Мангану посилюються.