- •Лабораторна робота 1 Синтез регуляторів рН – сполук кальцію
- •Оксид кальцію (е 529)
- •Кальцію карбонат (е 170i)
- •Лабораторна робота 2 Методи визначення підлужнювачів – сполук кальцію
- •1. Визначення кальцію
- •2. Визначення карбонатів
- •Лабораторна робота 3 Синтез регуляторів рН – сполук магнію
- •Оксид магнію (е 530)
- •Лабораторна робота 4 Методи визначення якості та кількісного вмісту підлужнювачів – сполук магнію
- •1. Визначення магнію
- •2. Визначення карбонатів
- •1. Метод кислотно-основного титрування
- •2. Метод комплексонометрії
- •Лабораторна робота 5 Методи отримання й ідентифікації консервантів
- •Лабораторна робота 6 Визначення кількісного вмісту консервантів
- •Лабораторна робота 7 Методи отримання та визначення вмісту біостимуляторів
- •Метод отримання
- •Лабораторна робота № 8 Методи отримання харчових барвників
- •Лабораторна робота № 9 Методи отримання й ідентифікації харчових танінів
- •Лабораторна робота 10 Кількісне визначення вмісту харчових танінів
- •Лабораторна робота № 11 Методи отримання і визначення вмісту регуляторів консистенції
- •Лабораторна робота 12 Отримання ефірних олій
- •1. Підготувати рослинну сировину:
- •Список літератури
Лабораторна робота № 9 Методи отримання й ідентифікації харчових танінів
Мета роботи: отримати таніни з рослинної сировини, провести якісне визначення.
Реактиви: желатин, NaCl, кофеїн, K2Cr2O7, H3PMo12O40, H3PW12O40, залізоамонійні галуни, бромна вода, Pb(CH3COO)2, Рb(CH3COO)2·Рb(ОН)2, NaNO2, формальдегід, HCl, ванілін.
Методи отримання дубильних речовин
Для отримання суми дубильних речовин рослинну сировину екстрагують гарячою водою в співвідношенні 1:30 або 1:10.
Методика роботи. 5 г подрібненої сировини переносять у термостійку конічну колбу на 250 мл, додають 100 мл киплячої води та кип’ятять протягом 5 хв. Отриманий екстракт фільтрують.
Реакції на автентичність
Загальні реакції осадження
Реакція з желатином. Реакція заснована на утворенні осаду солей желатинатів, що розчиняється при додаванні надлишку реактиву.
Виконання реакції. До 1–3 мл екстракту додають 2–3 краплі 1%-го розчину желатину в 10%-му розчині натрію хлориду. З’являється білий осад або помутніння розчину.
Танін (Е 181)
Реакція з солями алкалоїдів. Реакція заснована на утворенні осаду з солями хініну або інших алкалоїдів.
Виконання реакції. До 1–3 мл екстракту додають 2–3 краплі 1%-го розчину кофеїну. З’являється осад або спостерігається помутніння розчину.
Реакція з біхроматом калію.
Виконання реакції. До 1–3 мл екстракту додають 3–5 крапель 5%-го розчину біхромату калію. Спостерігається потемніння розчину або утворення жовто-коричневого осаду.
Реакція зі свинцем оцтовокислим.
Виконання реакції. До 2–3 мл екстракту додають розчин свинцю основного оцтовокислого. З’являється осад.
Реакція з реактивом Фоліна-Деніса. Реакція заснована на утворенні із сумішшю фосфорномолібденової та фосфорновольфрамової кислот вольфрамової або молібденової сині.
Виконання реакції. До 2–3 мл екстракту додають 3–5 крапель реактиву Фоліна-Деніса та невелику кількість кристалічного карбонату натрію. З’являється синє забарвлення.
Визначення групи дубильних речовин
Реакція із солями Fe (III)
Реакція використовується для відкриття дубильних речовин у рослинному матеріалі.
Виконання реакції. До 1–3 мл екстракту додають 3 краплі 1%-го розчину залізоамонійних галунів. Гідролізовані дубильні речовини дають при цьому чорно-синє забарвлення, а конденсовані – чорно-зелене.
Реакція із бромною водою
Виконання реакції. До 5 мл екстракту додають декілька крапель бромної води до появи запаху брому. Конденсовані дубильні речовини утворюють жовтий або помаранчевий осад.
Реакція із середнім ацетатом свинцю
Виконання реакції. До 1–2 мл екстракту додають 2 мл 10%-ї оцтової кислоти та 1 мл 10%-го розчину середнього ацетату свинцю. При наявності гідролізованих дубильних речовин з’являється білий осад, нерозчинний в оцтовій кислоті (осад конденсованих дубильних речовин розчиняється в надлишку оцтової кислоти).
Осад відфільтровують та до фільтрату додають 10 крапель 1%-го розчину залізоамонійних галунів. При наявності конденсованих дубильних речовин фільтрат набуває чорно-зеленого кольору.
Реакція Стіасні
Реакція заснована на осадженні катехінів з формальдегідом у кислому середовищі.
Виконання реакції. До 25 мл екстракту додають 5 мл 40%-го розчину формальдегіду та 3 мл концентрованої хлористоводневої кислоти. Суміш кип’ятять на водяній бані 30 хв у колбі зі зворотнім холодильником. При наявності конденсованих дубильних речовин з’являється осад цегляного кольору.
Реакція з нітритом натрію
Виконання реакції. До 2–3 мл екстракту додають декілька кристалів нітриту натрію та 0,5 мл хлористоводневої кислоти. При наявності гідролізованих дубильних речовин розчин набуває кармінно-червоного забарвлення.
Реакція з розчином ваніліну
Виконання реакції. На скло наносять 2–3 краплі екстракту та додають декілька капель розчину ваніліну в кислому середовищі. При наявності конденсованих дубильних речовин розчин набуває червоного забарвлення.
Реакция з нітрозометилуретаном
Виконання реакції. При кип’ятінні розчинів дубильних речовин з нітрозометилуретаном таніди пірокатехінового ряду утворюють осад, а наявність пірогалолових танідів можна відкрити у фільтраті шляхом додавання залізоамонійних галунів та ацетату натрію – фільтрат забарвлюється у фіолетовий колір.
Контрольні запитання
Які речовини належать до групи дубильних речовин? Які основні класи цих речовин?
Якими методами виділяються дубильні речовини з рослинної сировини?
Які є якісні реації на дубильні речовини?
Які реакції використовуються для визначення групи дубильних речовин, що переважає в даному виді рослинної сировини?
