- •Тема №1: соціально-психологічний тренінг як метод практичної психології. Психологічні особливості соціально-психологічного тренінгу
- •1 ) Співвідношення понять «психотерапія», «психокорекція» та «груповий тренінг»
- •Специфічними рисами тренінгу є:
- •"Тут і тепер"
- •Щирість і відвертість
- •Принцип я
- •Активність
- •Конфіденційність
- •Негативні та позитивні фактори, що впливають на групову згуртованість
- •Кількісний склад тренінгових груп
- •За характером процесів ігри поділяються на три основні категорії:
- •Стадії розвитку груп зі спонтанною динамікою
- •Стадії розвитку груп з керованою динамікою
- •Ведучий тренінгової групи
- •За і. Д. Яломом (1970, 1975), психотерапевт може виступати в двох основних ролях:
- •Згідно с. Кратохвілу (1978), можна виділити п'ять основних ролей ведучого групи:
- •Т. Високіньска-Гонсер (1990) аналізує двоїсті критерії поведінки групового психотерапевта:
- •Стилі керівництва групою
- •Особистісні риси, бажані для керівника тренінгової групи:
- •Дж. Корі наводить класифікацію моделей тренінгових груп, створену ним на основі аналізу теоретичних і практичних напрацювань в галузі групових методів, спрямованих на розвиток особистості:
- •2 Форми:
- •Основні поняття:
- •3) Зворотній зв’язок
- •Групи зустрічей
- •Підходи:
- •Основні поняття:
- •Основні процедури:
- •Встановлення контакту (вправи на зменшення напруження).
- •Вивчення конфліктів.
- •Тема №4: особливості використання гештальтпідходу та психодрами в груповій роботі. Трансактний аналіз в групі та групи тренінгу вмінь.
- •1) Гештальт-модель психокорекційної групи
- •У сучасній груповій гештальт-терапії виділяють наступні поняття:
- •У груповій геештальт-терапії використовуються наступні принципи:
- •Найчастіше в процесі роботи доводиться стикатися з такими типами внутрішніх конфліктів:
- •В процесі гештальт-терапії на шляху до розкриття своєї істинної індивідуальності клієнт проходить через п'ять рівнів, які Перлз називає рівнями неврозу:
- •Психодрама як метод групової психокорекції
- •Кіппер виділяє дев'ять спеціальних базових технік:
- •Трансактний аналіз в групі [ Ерік Берн – 1960 р.]
- •Трансакційний аналіз розглядає людини насамперед як продукт взаємодії з оточуючими і базується на трьох основних загальнофілософських посилках:
- •Згідно трансакційному аналізу, в кожному з нас можна виділити три его-стани: Батько Дорослий Дитина
- •Теорія сценаріїв
- •Трансакційный аналіз містить чотири види аналізу:
- •Групи тренінгу вмінь
- •Показуються і відпрацьовуються чотири види поведінкових вмінь:
- •Основні процедури:
- •Тема №5: групи арт-терапії та методи групової роботи в нейролінгвістичному програмуванні. Групи тілесної та танцювальної терапії.
- •Групи арт-терапії
- •Групова арт-терапія допомагає:
- •2) Методи групової роботи в нейролінгвістичному програмуванні
- •Річард Бендлер та Джон Гріндер наводять як приклад використання нлп такі можливості:
- •«Зміна субмодальностей» При загальній схемі роботи в цій техніці необхідно провести такі дії:
- •3) Тілесна терапія_
- •Основні поняття тілесної терапії
- •Володимир Баскаков виділяє 4 базові проблеми, що відображають порушення балансу процесів, які відбуваються в тілі і психіці людини:
- •Серед методів тілесної психотерапії виокремлюють такі основні види технік:
- •4. Танцювально-рухова терапія (трт)
- •Основні поняття:
- •1. Основні завдання:
- •Основні процедури:
- •Вправи практичного характеру із танцювальної терапії
Кількісний склад тренінгових груп
Склад і структура груп залежать від її мети. Тренінги, акцентовані на навчання, можуть допускати більше число учасників, ніж тренінги, метою яких є особистісний розвиток.
Мінімум учасників тренінгової групи становить - 4 людини. Верхня межа зазвичай не називається. Є тренінги, які проводяться з п'ятдесятьма і більшим числом учасників (більшість вправ проводиться у підгрупах, на які ділиться основна група).
Оптимальним прийнято вважати 12 учасників. Така кількість дає можливість вільної взаємодії кожного з кожним та має організаційні переваги: дванадцять ділиться на два, три, чотири, що дозволяє створювати різноманітні підгрупи. Якщо учасників виявилося більше дванадцяти, то кращим варіантом можна вважати групу з 15 осіб.
У традиційній тренінговій групі небажано число учасників, що перевищує 18 осіб, - це веде до різкого зниження рівня продуктивного зворотного зв'язку, зменшення часу, що приділяється кожному учаснику, зникнення умов для прояву активності кожної людини.
ТЕМА №2: ЗАГАЛЬНІ ТРЕНІНГОВІ МЕТОДИ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ГРУПИ ТА РОЛЬ ВЕДУЧОГО.
Визначають такі базові методи тренінгу: групова дискусія та ситуативно-рольові ігри.
Групова дискусія — це спільне обговорення якогось суперечливого питання, що дає змогу прояснити або змінити думки, позиції та настанови учасників групи у процесі безпосереднього спілкування.
Дискусія — це спосіб організації спільної діяльності з метою інтенсифікації процесу прийняття рішення у групі; метод навчання, що підвищує інтенсивність та ефективність навчального процесу за рахунок залучення тих, хто вчиться, до колективного пошуку істини.
Дискусія побудована на діалозі - такій формі спілкування, яка ґрунтується на психологічній рівності позицій учасників обговорення.
Ігрові методи ведення тренінгів сприяють інтенсифікації процесу навчання, зняттю напруження та скутості учасників, оптимізації їхньої взаємодії. Гра допомагає людині розкрити свої здібності, виявити творчий потенціал, проявити щирість та відкритість.
За характером процесів ігри поділяються на три основні категорії:
Ділові ігри ( імітаційне моделювання реальних механізмів і процесів);
Організаційно-діяльнісні (форма колективної миследіяльності, у процесі якої відбувається навчання і проектування нових діяльнісних зразків);
Рольові (моделювання життєвих ситуацій, розігрування певних проблемних ситуацій).
ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ГРУПИ У ТРЕНІНГУ
Стадії |
Стадії зміни поведінки учасника тренінгу |
Основні процеси зміни |
|
|
підготовка |
мотиваційні |
|
|
усвідомлення |
когнітивні |
|
|
переоцінка |
афективні |
|
|
дія |
поведінкові |
Стадії розвитку груп зі спонтанною динамікою
1 етап: укладення первинного психологічного контракту, знайомство, притирання учасників, пошук тем спілкування, світське спілкування, зростання емоційної напруженості.
2 етап: - емоційне згуртування і агресія на ведучого як перший прояв емоційної відкритості, початок рефлексивних процесів.
3 етап: саморозкриття і рефлексія, зворотні зв'язки і соціометрія.
4 етап: вихід з ситуації "тут і тепер", подолання "оранжереї", соціальна реабілітація, завершення.
