- •Структура та загальна характеристика навчальної дисципліни «етика бізнесу»
- •Опис дисципліни «етика бізнесу»
- •Опис дисципліни „Етика бізнесу”
- •Структура залікового кредиту дисципліни
- •Програмне забезпечення вивчення дисципліни «етика бізнесу» Зміст тем курсу
- •Тема1. Етика бізнесу: предмет і специфіка
- •Тема 2. Основні концепції етики бізнесу
- •Тема 3. Соціальна відповідальність у бізнесі
- •Тема 4. Формування корпоративної етики
- •Тема 5. Проблеми мікроетики
- •Тема 6. Проблеми макроетики
- •Тема 7. Етика ділового спілкування менеджера
- •Тема 8. Формування іміджу ділової людини
- •Короткий зміст лекцій
- •Тема1. Етика бізнесу: предмет і специфіка
- •1.1 Бізнес як діяльність.
- •1.2. Історія розвитку бізнесу
- •1.3 Визначення етики бізнесу як наукової дисципліни
- •1.4 Контекст сучасної транформації відношення до етики
- •Тема 2. Основні концепції етики бізнесу
- •Релігійна етика
- •Теорія утилітаризму
- •Деонтична етика
- •Етика справедливості
- •Тема 3. Соціальна відповідальність у бізнесі
- •3.1 Соціальна відповідальність як складова сучасної моделі бізнесу.
- •3.2. Формування концепції соціальної відповідальності у бізнесі
- •3.3 «За» та «проти» соціальної відповідальності: основні підходи
- •Відповідальність у менеджменті: соціальні, правові та екологічні аспекти
- •Тема 4. Формування корпоративної етики
- •Сутність і структура корпоративної культури організації
- •Етичні кодекси та моральні стандарти корпорації
- •4.3 Способи підвищення моральних стандартів функціонування організації
- •Тема 5. Проблеми мікроетики
- •Основні принципи мікроетики
- •Проблеми прийняття рішень на мікрорівні
- •3. Методи обґрунтування управлінських рішень
- •5.3 «Керівник - підлеглий»: основні рівні взаємовідносин
- •Тема6. Проблеми макроетики
- •6.1 Взаємовідношення між корпораціями
- •Корпорація та держава
- •Корпорація та споживачі
- •Корпорація та інвестори
- •Тема 7. Етика ділового спілкування
- •7.1. Суть та значення етики ділового спілкування
- •За способом обміну інформацією виокремлюють усне і письмове спілкування. Усне, у свою чергу поділяється на монологічне та діалогічне спілкування.
- •7.2. Ділове спілкування як комунікація та взаємодія.
- •Етика ділових комунікаційних процесів в організації.
- •Турбота. Забезпечення охорони здоров’я та техніки безпеки працівників, застосування програм оздоровлення та стрес-менеджменту.
- •7.4. Етика ділового срілкування з іноземними партнерами
- •Тема 8. Формування іміджу ділової людини
- •8.1. Види іміджу
- •8.2. Створення іміджу ділової людини
- •8.3. Навики самопрезентації ділової людини
- •8.4 Формування іміджу керівника
- •Методичні рекомендації до проведення практичних занять з дисципліни «етика бізнесу»
- •Методичні вказівки до організації самостійної роботи студентів
- •Методичні рекомендації щодо виконання кпіз
- •10. Перелік наочних матеріалів та методичних вказівок
- •Перелік залікових питань з дисципліни «етика бізнесу»
- •Термінологічний словник
- •Перелік рекомендованої літератури для самостійного вивчення дисципліни основна література
- •Додаткова література
1.3 Визначення етики бізнесу як наукової дисципліни
Етика бізнесу – філософська дисципліна, що вивчає етичні засади діяльності людини в бізнесі. Це молода і не достатньо розроблена галузь етики. Методологічна основа дослідження етики бізнесу побудована на міждисциплінарному інтегруванні сучасних філософських, етичних, економічних, соціологічних, психологічних концепцій. Деякі питання, пов’язані з етикою бізнесу розглядаються в економічній етиці, етиці управління, етиці ділового спілкування. Формування етики бізнесу відбувалось під значним впливом етики утилітаризму, етики обов'язку, етики справедливості. Вона є частиною прикладної етики (біоетики, екологічної етики тощо), однією з найбільш молодих наук, яка дуже стрімко розвивається.
Система поглядів на етику бізнесу знаходиться на стадії становлення. На сьогодні науковці так і не дійшли єдиної думки щодо визначення етики бізнесу. Одні стверджують, що це сукупність моральних норм, правил та уявлень, які регулюють ставлення, поведінку і взаємовідносини людей в процесі їх виробничої діяльності.
На думку інших авторів (Герет Т.М., Клоноскі Р.Дж.), етика бізнесу розглядає насамперед взаємозв'язок цілей і засобів бізнесу та специфічно людських цілей.
А американська дослідниця Лора Неш розглядає етику бізнесу як один з різновидів професійної етики і пропонує таке визначення: це наука, що вивчає відповідність моральних норм людини діяльності та цілям ділової організації.
Досліджуючи питання про взаємодію права і моралі, більшість правознавців відзначають, що все, регульоване правом, так або інакше, регулюється морально, тобто підлягає моральній оцінці. Право і мораль мають загальнофункціональне призначення: вони формують еталони і стандарти поведінки, ціннісно-нормативну орієнтацію суспільства.
Правова система державно-організованого суспільства закріплює життєво важливі для всього суспільства вимоги моралі:
- що етична основа права, є важливою складовою загальної регулятивної потенції права;
- що право повинне бути етичним, закони повинні бути справедливими і гуманними.
Реалізація цих прав є умовою людського щастя, бо права людини по суті є його устремлінням на щастя, визнане законом.
У сучасній соціально-філософській літературі етичний бік діяльності розглядають поряд із феноменом культури у широкому діапазоні. Одним із його аспектів є культура підприємництва, від якої залежить рівень не лише цивілізованості ринкових економічних відносин, а й розвитку суспільства в цілому.
Ділова культура розуміється як сукупність соціальних норм, що, з одного боку, є регуляторами економічної поведінки особистостей і груп, а з іншого, виконують функцію соціальної пам'яті суспільства щодо трансляції, вибраковки й оновлення соціально-економічних цінностей, норм, традицій та еталонів повсякденної економічної поведінки.
Ділова культура — це "проекція" культури (загальної) на сфери соціально-економічних відносин. Ділова культура регулює економічну поведінку через взаємодію інституціональної та особистої своїх складових, моделюючи виконання трансляційної, селекційної й інноваційної функцій. Функції економічної культури: добір і вибракування цінності і норми, необхідної для виживання і подальшого розвитку економіки; накопичення еталонів економічної поведінки; трансляція з минулого в сучасність цінностей і норм, що регулюють розвиток економіки.
Отже, поняття “ділова етика” і “ділова культура” схожі, але не тотожні. Останнє є ширшим і включає поряд з етичними якостями ще й психологічні.
Універсальна етика виявляється недостатньою у регулюванні людської поведінки у різного роду специфічних видах діяльності. При цьому, універсальна етика розуміється як система універсальних та специфічних моральних вимог та норм поведінки, що реалізуються в суспільному житті. Такі універсальні етичні норми мають загальний характер, незалежно від професійної та соціальної приналежності людей.
Одною із найбільш активних частин росту етичного знання і накопичення морального досвіду стає прикладна етика .
Розуміння Етики бізнесу як сукупності етичних принципів і норм, якими має керуватися діяльність організацій і їхніх членів у сфері управління й підприємництва ґрунтується на основі саме прикладної етики.
Вперше прикладні етичні принципи представлені Аристотелем у творах "Етика", "Нікомахова етика" і "Політика". У цих творах Аристотель аргументує основні принципи:
приватна власність, примат двох головних виробничих галузей - сільського господарства й промисловості;
субпідпорядкованість торгівлі, лихварства й грошей стосовно виробничих галузей.
Існує декілька основних підходів до визначення статусу проблематики прикладної етики:
1) вона є додатком до етичної теорії та продовженням традиційної етики;
2) являє собою найновітніший варіант професійної етики;
3) виступає як перелік своєрідних практичних моральних питань сучасності;
4) є новою стадією розвитку етики, яка характеризується тим, що теорія моралі прямо об'єднується з моральною практикою суспільства.
Складовою прикладної етики постає „ професійна етика ”, яка здійснює систематизацію та кодифікацію правил та моральних норм професіоналів в економічній сфері – підприємців, управлінців.
Професійна етика – етика, що формується на основі професійних обов’язків та завдань. Її соціальною функцією є сприяння успішному вирішенню завдань певної професії. Професійна діяльність - це реалізація людиною своїх знань і творчого потенціалу у межах своєї спеціалізації, визначеної галузі. Моральні взаємовідносини в контексті різного роду професійної діяльності аналізуються саме в професійній етиці.
Завдання професійної етики та її основна соціальна функція полягає у впровадженні моральних принципів у професійній сфері суспільства. Вони охоплюють явища різних порядків:
етичну оцінку як внутрішньої, так і зовнішньої політики організації в цілому;
моральні принципи членів організації, тобто професійну мораль;
моральний клімат в організації;
зразки морального поводження;
норми ділового етикету - ритуалізовані зовнішні норми поводження.
Враховуючи прикладний аспект, етика бізнесу – є різновидом професійної етики і як і сам бізнес, існує тільки в суспільному контексті, де влада бізнесу, як і влада уряду, повинна обмежуватися в інтересах суспільства і прав громадян. Етика бізнесу представляє собою інструмент для аналізу і вирішення проблем, які виникають перед людиною, що займається бізнесом. Одним із основних її завдань є вивчення співвідношення моральних норм людини, діяльності й ділової організації, створення прикладних етичних програм (етичних кодексів, конституцій підприємств, проведення етичного аудиту).
Отже, в прикладному аспекті етика бізнесу бачиться як ситуативний аналіз економічної діяльності з урахуванням вимог і суджень громадськості.
У бізнесі мораль проявляє себе і в якості нормативно-регулятивного механізму, і як система цінностей, що надає змісту бізнес-діяльності та визначає напрям й характер самореалізації індивідів в економічному житті.
Важливими для сфери саме бізнесу є наступні принципи, що носять етичний характер:
влада, якою володіє бізнес, повинна відповідати обсягу соціальної відповідальності;
бізнес має діяти як відкрита система, що одержує від суспільства необхідну інформацію й надає суспільству об'єктивні відомості про свої операції;
у межах своєї компетенції бізнес повинен допомагати суспільству вирішувати соціальні проблеми;
стосовно соціальних витрат і доходів повинен служити одним з вирішальних факторів у процесі прийняття рішень; споживач повинен оплачувати всі витрати на виробництво продукції, надання послуг і т.п., включаючи соціальні витрати.
Найбільш виразно ці принципи проявляються в сфері маркетингу, оскільки через систему маркетингових заходів відбувається взаємодія фірми з її контрагентами, з конкурентним середовищем, із цільовими споживачами й суспільством у цілому. У тій частині, у якій маркетингові заходи стосуються розробки товару, велика соціальна відповідальність за користь (або шкоду) для людини. У тій частині, що пов'язана з організацією збуту й рекламою, найбільш тісним є зв'язок із суспільною думкою й, отже, найбільш ретельний контроль із боку суспільства (громадських організацій). У сфері маркетингових досліджень надзвичайно важливо не переступити грань, за якою одержання маркетингової інформації, необхідної фірмі, переростає у втручання в приватне життя й порушення відповідних прав людини. Тому менеджери, відповідальні за маркетинг, у найбільш явному вигляді зіштовхуються у своїй професійній діяльності з етичними проблемами.
Функціями етики бізнесу в такій перспективі стають трансформація нормативно-теоретичних конструкцій в реальну господарчу практику, віднаходження кореляції між „ідеально-етико-економічним” та „актуально-етико-економічним”.
Таким чином, Етика бізнесу - наукова дисципліна, що вивчає застосування етичних принципів у ділових ситуаціях, аналізує моральні відносини в бізнесі в контексті загальної етичної теорії, психології, економіки, стратегічного планування, фінансів, обліку, маркетингу тощо. Також представляє собою інструмент аналізу і вирішення проблем, які виникають перед людиною, що займається бізнесом.
Найбільш проблемними питаннями в етиці бізнесу є наступні:
взаємовідносини між корпоративною й універсальною етикою;
проблема соціальної відповідальності бізнесу;
питання застосування загальних етичних принципів у конкретних ситуаціях прийняття рішень;
способи підвищення етичного рівня організації;
вплив релігійних і культурних цінностей на економічну діяльність та деякі інші.
