Термінологічний словник

Бізнес - це організація прибуткової вигідної справи, яка є джерелом

отримання прибутку, матеріальних цінностей.

Деонтична етика (етика обов’язку) – напрям етики , в якій пріоритетними є внутрішні мотиви, а не наслідки дії. Дія оцінюється як морально виправдана , якщо причина, яка спричинила цю дію така, що її виконавець бажав би, щоб всі в тій самій ситуації вчинили би так само й стосовно нього.

Ділова культура — це сукупність соціальних норм, що, з од­ного боку, є регуляторами економічної поведінки особистостей і груп, а з іншого, виконують функцію соціальної пам'яті суспіль­ства щодо трансляції, вибраковки й оновлення соціально-еконо­мічних цінностей, норм, традицій та еталонів повсякденної еконо­мічної поведінки.

Етика бізнесу - наукова дисципліна, що вивчає застосування етичних принципів у ділових ситуаціях, аналізує моральні відносини в бізнесі в контексті загальної етичної теорії, психології, економіки, стратегічного планування, фінансів, обліку, маркетингу та інші. і таким чином, представляє собою інструмент аналізу і вирішення проблем, які виникають перед людиною, що займається бізнесом.

В етиці справедливості моральним обов'язком є підконтрольність закону, який має бути однаковим для всіх . Справедливість характеризує певне відношення до людини та міру дотримання її прав.

“Залізний закон відповідальності - у довгостроковій перспективі ті, хто не використовує наявну владу в такому напрямі, що його суспільство розглядає як відповідальний, має тенденцію втратити цю владу.

Корпорація - певна велика структура, в межах якої і може бути досягнута спільна для всіх мета. Друге значення характеризує назване поняття як процес, як функцію управління.

Кількісні методи прийняття рішень (або методи дослідження операцій) застосовують, коли фактори, що впливають на вибір рішення, можна кількісно визначити та оцінити.

Культура (від лат. «culture» – «виховання, освіта») є засобом формування і розвитку життєдіяльності людини, що проявляється в продуктах матеріальної та духовної праці, в системі соціальних норм і духовних цінностей, у відношенні людини до природи, до інших людей та до самих себе.

Культурний релятивізм - не існує універсальних моральних стандартів, на підставі яких можна було б судити про моральні й етичні норми іншого суспільства. Прихильники культурного релятивізму як правило розглядають проблеми поводження людини в чужих культурах, конфлікт культур, питання культурної конформності, адаптивності або ригідності.

Культура управління – це ефективна організація праці апарату управління, що реалізується у використанні останнім найраціональніших засобів, форм та методів роботи, в яких відображається загальний рівень культури суспільства.

Макроетика – розділ етики бізнесу, що досліджує взаємовідносини між макросуб’єктами структури суспільства: між корпораціями, між державою та суспільством, та інші.

Менеджер - це суб'єкт, що здійснює управлінські функції; спеціаліст, який здійснює управлінську діяльність в економічних і виробничих структурах; людина, яка організує конкретну роботу певного числа працівників, керуючись сучасними методами

Мікроетика - розділ етики, що розглядає особливості внутрішніх взаємовідносин між суб’єктами самої корпорації. Більшість управлінських рішень приймається саме на цьому рівні.

Наївний релятивізм - людина у ситуації вибору керується якимось стандартом, однак ніхто не в праві виносити моральний вирок щодо дій іншої особи. Дії обумовлені безліччю факторів і той, хто робить етичне судження не завжди здатний урахувати їх усі.

Нормативні вимоги - це сукупність правил, положень, норм, приписів, які ставляться суспільством до індивіда і призначені для регуляції поведінки людей.

Нормами християнської етики визнається тільки глибока особиста віра, що підтримує безперервну внутрішню боротьбу людини із самою собою. І основна мета цієї боротьби полягає не в досягненні життєвого успіху, а прагненні до Бога.

Професійна етика – етика, що формується на основі професійних обов’язків та завдань. Її соціальною функцією є сприяння успішному вирішенню завдань певної професії.

Професійна діяльність - це реалізація людиною своїх знань і творчого потенціалу у межах своєї спеціалізації, визначеної галузі.

Прийняття рішення – це процес, який починається з констатації виникнення проблемної ситуації та завершується вибором рішення, тобто вибором дії, яка спрямована на усунення проблемної ситуації.

службовці, групи покупців, власники акцій та ін.

Рівень економічної відповідальності - ставиться до базової обов'язкової відповідальності, що організація і її керівництво несуть перед власником (або власниками) і полягає в тім, щоб приносити прибуток, тобто виконувати своє основне призначення як інструмента бізнесу.

Рівень правової відповідальності – дотримання закону є обов'язком будь-якої організації, порушення якої спричиняє серйозні санкції з боку держави і його силових структур.

Рівень етичної відповідальності - полягає у відповідності моральним принципам суспільства й самої компанії. Така відповідальність можлива на цьому рівні за умови, що вона не підлягає твердому формальному регулюванню.

Рівень соціальної відповідальності - полягає в сприянні поліпшенню добробуту й підвищенню якості життя суспільства. Перебуває на самій вершині піраміди відповідальності й не регулюється ніякими формальними або неформальними відносинами. Це - бажаний рівень відповідальності, що виправдовує соціальне існування організації.

Рольовий релятивізм - поводження людини багато в чому обумовлено ситуацією та її соціальною роллю. Наодинці із собою людина може дотримуватися одних принципів, однак у соціальній ситуації, вона може відрізнятися від інших: керівник повинен співвідносити свої особисті почуття й інтереси компанії. Засуджуючи дії варто розглядати ситуацію й роль, але не особистість людини.

Соціальна відповідальність бізнесу – це здатність компанії відповідати на економічні, правові та етичні очікування суспільства” .

Соціальний релятивізм - дії часто обумовлені нормами групи або груп. Організації, їхні власники, менеджери й службовці, як правило, схильні поводитись так само як прийнято в інших подібних організаціях, пояснюючи своє поводження в термінах "галузева практика", "клубні правила", "професійні норми поводження" або "загальноприйнята практика", знімаючи c себе в такий спосіб індивідуальну відповідальність.

Stakeholder analysіs - методика, що дозволяє впорядкувати власне розуміння моральної проблеми й винести по її приводу конкретне судження.

Stakeholder”, або “зацікавлені особи”- будь-які група або особа, які піддаються ідентифікації і які можуть вплинути на досягнення цілей організації або на які може вплинути досягнення організацією своїх цілей. В цьому розумінні “зацікавленими особами” є об»єднані спільними інтересами суспільні групи, урядові організації, профспілки, конкуренти, союзи, а також робітники .

Утилітарна етика - етика, що визначає моральність вчинку, виходячи із його наступних наслідків. При цьому будь-яка дія вважається корисною та правомірною тільки в разі, якщо ступінь ефективності його корисних наслідків переважає ступінь ефективності будь-яких можливих дій.

Універсальна етика - етика, що розглядає закономірності морального життя особистості та суспільства, шляхи й засоби вдосконалення стосунків між людьми, моральну культуру особистості, що проявляється в змісті та засобах діяльності, мірі людяності міжособистісних зв'язків.

Фінансово - економічна сфера - досить специфічний вид людської професійної діяльності і успіх спеціаліста в його галузі прямо залежить від того, наскільки уміло він володіє мистецтвом грамотно і делікатно вирішувати(виконувати) свої завдання.

Якісні методи прийняття рішень використовують тоді, коли фактори, що визначають прийняття рішення не можна кількісно охарактеризувати або вони взагалі не піддаються кількісному вимірюванню. До якісних методів належать в основному експертні методи.