4.3 Способи підвищення моральних стандартів функціонування організації
Вирішуючи проблему, пов’язану з етичним вибором, менеджери відштовхуються від певних нормативів – визначених норм і цінностей, відповідно до яких і приймають рішення. Інструментами покращення рівня етичних відносин у менеджменті є: особистий приклад, етичний кодекс і різні етичні структури (рис. 3).
Керівники усіх рівнів зобов’язані пропагувати, підтримувати та демонструвати норми етичної поведінки, а також бути ініціаторами корпоративних (етичних) кодексів компанії, долучати всіх членів колективу до його формування. У такому випадку у компанії формується позитивний етичний клімат, адже поведінка керівників впливає на режим роботи усієї організації.
Рис 3. Інструменти покращення етики у менеджменті
Виділяють наступні типи корпоративних(етичних) кодексів:
• кодекси, що регулюють поведінку з детально розробленими правилами, у т. ч. санкції, передбачені у випадках порушення кодексу (наприклад, контракти);
• кодекси, що регулюють зобов’язання перед клієнтами, вкладниками, акціонерами, співробітниками тощо – соціальні кодекси;
• кодекси, що містять положення про цінності організації, її філософію та цілі – корпоративні кодекси;
• кодекси, що визначають міжособистісні стосунки в організації і погоджують інтереси працівників та установи (наприклад, угоди, які укладаються між адміністрацією та профспілкою) – професійні кодекси.
Корпоративний (етичний) кодекс містить: цілі компанії; дотримання етичних принципів і правил ділової етики; політику щодо безпеки праці, охорони здоров'я та захисту навколишнього середовища; конфіденційність інформації; відносини з клієнтами; відносини зі співробітниками; відносини з власниками; відносини з постачальниками; відносини з конкурентами; відносини з органами державної влади.
Для посилення етичної сторони діяльності організації використовується моральний кодекс - документ, у якому сформульовані цінності організації й правила поведінки, яких очікує компанія від працівників.
Моральний кодекс організації включає три основні групи етичних вимог для співробітників:
Група 1. Бути надійними членами організації.
1.Виконувати інструкції з техніки безпеки й охорони здоров'я.
2. Бути ввічливим, чесним і справедливим
3. Не вживати на роботі наркотиків й алкоголю.
4. Уміти правильно розподіляти власні доходи.
5. Не прогулювати і не спізнюватися на роботу.
6. Виконувати розпорядження старших за посадою
7. Не вживати нецензурних висловів.
8. Приходити на роботу в діловому одязі
9. Не приносити на роботу вогнепальну зброю.
Група 2. Уникати незаконних або неналежних учинків, здатних завдати шкоди організації.
1. Вести бізнес відповідно до законодавства.
2. Не допускати незаконних витрат коштів.
3. Не давати хабарів.
4. Уникати будь-якої діяльності поза корпорацією, що може зашкодити ефективному виконанню професійних обов'язків.
5. Зберігати конфіденційність документації.
6. Виконувати всі антимонопольні й комерційні закони.
7. Строго дотримуватися правил бухгалтерського обліку й контролю.
8. Не використовувати власність компанії заради особистої вигоди
9. Нести особисту відповідальність за кошти компанії.
10. Не поширювати помилкову або оманливу інформацію.
11. Приймати рішення, не ґрунтуючись на особистих інтересах.
Група 3. Гранично коректно й правильно поводитись із клієнтами й всіляко допомагати їм.
1. Правдиво описувати у рекламі продукцію організації.
2. Виконувати свої посадові обов'язки максимально ефективно.
3. Пропонувати продукцію або послуги найвищої якості.
Організації з високими етичними стандартами сприяють готовності персоналу приймати на себе ризик, виявляти ініціативу й креативність. Працівники таких організацій фокусують свою увагу не тільки на результатах, але й на засобах їхнього досягнення.
Управлінська підсистема організації представлена спільною діяльністю великої групи ієрархічно взаємопов'язаних керівників. Ефективність їх спільної взаємодії знаходиться під впливом різних чинників: правових повноважень керівників, особливостей стимулювання праці, статевовікових відмінностей, особистісних взаємостосунків та інше.
Намагаючись вплинути на ефективність корпорації через дотримання моральних норм, спеціалісти з ділової етики сформулювали деякі принципи.
1. Принцип відповідальності. Кожен несе відповідальність за обрані мету і засоби її досягнення. Якщо мета і засоби її досягнення є добрими самі собою, то побічні негативні наслідки допустимі. Цей принцип не означає, що мета виправдовує засоби. Не можна виправдати зумисне вбивство невинної людини, навіть якщо це допоможе врятувати тисячі інших життів.
Слід також розглядати наявність альтернативних засобів досягнення мети. Якщо потрібного результату можна досягти іншим шляхом, який дозволить уникнути шкідливих наслідків, варто вибрати саме цей шлях.
2. Принцип відповідності - свідомо допускається зло для досягнення добра. Роботодавець знизив заробітну плату робітникові за постійні спізнення з надією, що це допоможе йому виправитися.
3. Принцип обов'язку - ніхто не зобов'язаний чинити добрі дії, якщо шкідливі наслідки переважають добрі наслідки. Ніхто не зобов'язаний допомагати людині, яка не бажає допомогти сама собі. Це нагадує примусове лікування алкоголіків.
4. Принцип обмеження прав. Нелегко визначити точні межі прав. Людина має право на працю лише тоді, коли вона підписала відповідну угоду. Право на навчання обмежене конкурсом, а тепер - можливістю його оплатити.
Здійснення прав обмежується правом інших людей. Людина не має права спалити власний будинок, бо це може завдати шкоди сусідам, крім цього, вона обмежена обов'язком розумно використовувати матеріальні блага.
5. Співучасть у злі - поширений випадок порушення етики бізнесу. До співучасті у злі людина може бути залучена випадково, проти своєї волі. Секретарка, яка друкує неправдиві звіти, є співучасником неетичних дій. Але до цього її підштовхують неетичні дії керівника установи. Якщо людина не може запобігти злу, вона повинна зменшити його.
6. Неясність ситуації не виправдовує неетичну поведінку. Роздуми та аналіз можуть допомогти позбутися неясності.
У сфері відносин фірми й суспільства на зміну традиційної моделі приходить корпорація нового типу. Вона проголошує себе морально відповідальною як перед людьми, які в ній працюють, так і перед усіма, хто виявляється під впливом її діяльності.
Так, з'являються перші конгломерати. Один з найбільших, створений Меллонамі в США, об'єднував підприємства по видобутку вугілля, нафти, газу, виробництву алюмінію, стали, залізничних вагонів, смолистих виробів і інш. Виникають передумови зародження дивізіональних структур. Вже після першої Світової війни А. Слоуп (1875- 1966) розвинув теорію децентралізації і вже в 20-х роках вона стала більш застосовна при трансформації оргструктури General Motors. Незабаром цей принцип став основою формування оргструктур нового типу.
Важливим поняттям в етиці бізнесу є дефініція "корпорація ". Цей термін може вживатися в різних значеннях. Серед найпоширеніших слід відзначити таке: певна велика структура, в межах якої і може бути досягнута спільна для всіх мета. Друге значення характеризує назване поняття як процес, як функцію управління.
Вся організаторська діяльність керівника відбувається всередині конкретних підрозділів таких новоутворених структур.
Щоденну управлінську діяльність у кожній корпорації здійснюють конкретні менеджери і виконавці відповідно до своїх функцій і посадових обов'язків, які можуть бути зафіксовані у документах (посадових інструкціях) або ж становити предмет усних домовленостей. В перекладі з англійської мови "менеджер" означає "керуючий", "директор", "уповноважений вести переговори" тощо.
Глибоке розуміння й сприйняття ділової етики як внутрішньої норми сьогодні є обов'язковим для менеджера будь-якого рівня й особливо - для підприємця. Нормативні вимоги - це сукупність правил, положень, норм, приписів, які ставляться суспільством до індивіда і призначені для регуляції поведінки людей. Управління є досить специфічною діяльністю і зобов'язує керівників піклуватися про межі й наслідки своїх дій.
Менеджер - це суб'єкт, що здійснює управлінські функції; спеціаліст, який здійснює управлінську діяльність в економічних і виробничих структурах; людина, котра організує конкретну роботу певного числа працівників, керуючись сучасними методами.
Яким бачиться сучасний цивілізований менеджер суспільству? Можна сформулювати кілька постулатів про особистість і поводження людини бізнесу, що відповідають соціальним очікуванням - своєрідний "етичний кодекс підприємця".
Отже, етичний менеджер:
переконаний у корисності своєї праці не тільки для себе, але й для інших, для суспільства, для держави;
виходить із того, що всі люди довкола нього хочуть і вміють працювати, прагнуть реалізувати себе разом з ними;
вірить у бізнес, розцінює його як привабливу творчість, ставиться до бізнесу як до мистецтва;
" визнає необхідність конкуренції, але розуміє й необхідність співробітництва;
поважає себе як особистість, а будь-яку особистість - як себе;
поважає будь-яку власність, державну владу, суспільні рухи, соціальний порядок, закони;
довіряє собі, але й іншим, поважає професіоналізм і компетентність;
цінує утворення, науку й техніку, поважає культуру й екологію;
прагне нововведень;
є гуманістом.
Керівник - це особа, на яку офіційно покладені функції управління установою (підприємством) та організації її діяльності. Керівник (менеджер) несе юридичну відповідальність за функціювання групи, роботу персоналу перед інстанцією, що його призначила, і наділений певними санкціями (заохочення, покарання тощо) з метою впливу на взаємостосунки в групі та на активність підлеглих.
Дійсно, індивідуальні морально-етичні якості керівника, бізнесмена мають величезне значення для співробітників.
На керівника покладають наступні моральні зобов'язання:
Аналіз ціннісних аспектів будь-якої проблеми, що встає перед організацією.
Контроль афектів і емоцій - як своїх власних, так і оточуючих людей.
Аналіз переваг рганізації в категоріях "усвідомлення", "задіяність", "прихильність", що є невизначеними поняттями.
Реалізація етичного вибору - "робити не те, що хочеться, а те, що треба".
Оволодіння "філософією шляхетної праці".
Оволодіння мистецтвом байдужності до власної вигоди.
Вважається, що стати моральним лідером в організації керівник може тільки тоді, коли він готовий ефективно виконувати функції морального авторитету. Таких функцій сім:
Профетична - звертання до морального авторитету, щоб знайти вихід із кризової ситуації ("шлях до порятунку").
Верифиікаційна - визначення виправданості (правильності) ухваленого рішення.
Легитимаційна - створення рецепта морально виправданих у кризовій ситуації дій.
Інституціональна - формування "культу героїв" - зразка правильного схвалюваного поводження.
Прогностична - переоцінка моральним авторитетом кризової ситуації: вона розглядається як прецедент у ряді можливих аналогічних подій.
Нормативна - створення моральним лідером канонічної версії інциденту.
Табу - установлення моральним авторитетом нових норм поводження й можливих моральних санкцій за порушення заборон.
Питання для самоперевірки.
Які типи етичних кодексів Ви знаєте?
Які інструменти для покращення етики у менеджменті Ви знаєте?
Яким чином менеджер має можливість формувати моральну культуру організації?
Які заходи пропонує сучасний менеджмент щодо забезпечення етичної поведінки в організації?
Від чого залежить рівень професійної відповідальності менеджера?
Література:
Иванов В.Н., Иванов А.В., Доронин А.О. Управленческая парадигма ХХІ века. - М., 2002
Социальная ответственность: новые требования к бизнесу в постиндустриальную эпоху // Персонал. - 2002. - № 2
Лапин Н.И. Антропосоциетальный подход: методологические основания, социологические измерения // Вопросы философии. - 2005. - № 2.