Тема 4. Формування корпоративної етики
4.1. Сутність і структура корпоративної культури організації
4.2. Етичні кодекси та моральні стандарти корпорації
4.3. Способи підвищення моральних стандартів функціонування організації
Ключові слова: Stakeholder analysіs, корпорація, менеджер, нормативні вимоги, рівень економічної відповідальності, рівень правової відповідальності, рівень етичної відповідальності, рівень соціальної відповідальності
Сутність і структура корпоративної культури організації
Культура поведінки людини формується у суспільстві за допомогою певних етичних механізмів. Хоча сьогодні етика як наука набуває все більшої самостійності й незалежності від соціальних структур, етична складова культури пов’язана з усіма сторонами життєдіяльності суспільства й надає їм змісту та спрямованості. Тому етичні норми та принципи є сутнісними і невід’ємними компонентами культури, духовно-практичним способом освоєння дійсності, що визначає зміст соціальних перетворень.
Культура як фундаментальний спосіб людського буття є реальністю (виявляє себе в усіх сторонах людського існування), однією із складових якої є моральна реальність як основа існування й функціонування моральної культури суспільства й особистості, духовного життя останньої. Такий підхід дає змогу розглядати етику як основу культури, створює підґрунтя для дослідження норм моралі в усіх сферах життєдіяльності людини. Їх дотримання характеризує якісний рівень культури суспільства. Основу становить внутрішня культура особистості, що реалізується у відповідній поведінці, яка є показником сформованої моралі. Суттєвим доказом високого рівня внутрішньої культури людини є порядність у вчинках.
Культура (від лат. «culture» – «виховання, освіта») є засобом формування і розвитку життєдіяльності людини, що проявляється в продуктах матеріальної та духовної праці, в системі соціальних норм і духовних цінностей, у відношенні людини до природи, до інших людей та до самих себе. Відомий китайський діяч Лі Куан Ю так сказав з цього приводу: «Культура має досить глибокі корені. Її не можна відчути на дотик, але вона реальна цінність. Соціальні приписи, вихідні положення – все це викристалізовується в людській свідомості». Культура менеджменту є основою культури організації, а системи цінностей керівників, матеріально-технічне оснащення управлінських процесів, умови праці управлінців свідчать про загальну культуру установи.
Сучасні процеси глобалізації, їхній вплив на мораль і культуру організацій зумовлюють необхідність відповідності поведінки менеджерів вищим етичним нормам. Дотримання керівниками та їхніми працівниками законів етики гарантує позитивний імідж та зміцнює репутацію підприємства. Якщо організація планує зайняти стабільне становище на ринку, забезпечити успішне та прибуткове виробництво на тривалий період, то дотримання етичних норм та принципів повинно бути одним з першочергових завдань. В іншому випадку (якщо компанія вибирає інший шлях – досягти великих прибутків, незважаючи на засоби) вона не встановить взаємовигідних та чесних стосунків з партнерами, її функціонування на ринку буде нестабільним та короткотривалим. Етично спрямована стратегія організації часто призводить до відмови від привабливих пропозицій та відтерміновує прибутки, але принциповість у цьому питанні створює їй репутацію надійного партнера.
Причиною неетичної поведінки та діяльності в організації можуть бути певні чинники, зокрема низький рівень культури керівника, неефективний стиль управління, неетична поведінка партнерів, часті стресові та екстремальні ситуації на підприємстві, спричинені складною системою прийняття важливих рішень, конкурентною боротьбою та зниження рівня духовності суспільства загалом.
Культура управління – це ефективна організація праці апарату управління, що реалізується у використанні останнім найраціональніших засобів, форм та методів роботи, в яких відображається загальний рівень культури суспільства.
Виділяють два види культури управління: реальна та еталонна (рис.1. ).
Рис. 1. Види управлінської культури
Культура управління безпосередньо впливає як на окрему людину, так і на цілі організації. Формування культури організації праці в певній установі також напряму залежить від власне культурного середовища. Культура менеджменту – це певний рівень ефективності управління в організації, що досягається за рахунок високої культури самого менеджера, організаційної культури та формується на основі культури управління загалом. Вона містить у собі культуру працівників, комунікативну та організаторську культуру, раціональну організацію управлінської праці, культуру умов праці, культуру документації, що взаємопов’язуються і взаємозалежать (рис.2).
Високий рівень культури менеджменту покращує його організацію, спрощує і здешевлює процес виробництва, забезпечує злагодженість і чіткість роботи працівників, підвищує трудову дисципліну в організації. Та система цінностей, згідно з якою діє керівництво, впливає відповідно на формування певного рівня культури менеджменту, систему цінностей працівників організації.
Рис. 2. Складові культури менеджменту
Сьогодні для ефективної підприємницької діяльності необхідною умовою є дотримання етичних норм, оскільки виконання самих лише економічних вимог стає неефективним. Тобто на результативність організації впливає рівень культури, в першу чергу, управлінського апарату, що проявляється у виборі ним форм, засобів та методів керівництва.