Загальна кількість розмірів n підраховуємо по формулі
N = n1 + n2 + n3 + p, (2)
д
е
n1, n2, n3 – кількість
параметрів положення у кожному із трьох
координатних напрямків; p – загальна
кількість параметрів форми.
Підрахуємо кількість розмірів на кресленні моделі (рис. 2.14). Кількість площин і центрів отворів у горизонтальному напрямку m1 = 7, t1 = 0, тому що в цьому напрямку симетрія відсутня. Відповідно до (1), n = 6 (розміри позначені буквою Б). У вертикальному напрямку (розміри позначені буквою А): m2 = 9, t2 = 4. Отже, n2 = 4. Товщина S дає n3 = 1. Кількість розмірів, що визначають форму отворів, p = 3. Загальна кількість розмірів на деталі по формулі (2) N = 14.
Необхідно мати на увазі, що системи координат на кресленні не фіксують. Їх уявно призначають при дослідженні форми моделі. За координатні площини приймають плоскі елементи (торці, фланці й інше), а осі координат можуть збігатися з осями симетрії моделі або її елементів.
Для зручності відображення форми деталі й нанесення розмірів при виконанні креслення необхідно координатні осі розташовувати паралельно або перпендикулярно площинам проекцій. Це дозволяє наносити на кресленні істинні величини лінійних і кутових розмірів, будувати в неспотвореному виді плоскі елементи моделей або виявляти їхні форми за допомогою додаткових видів, і створює зручності при виконанні розрізів.
Р
озглянемо
приклад. На рис. 2.15 наведені системи
координат для моделі (рис. 2.7).
Координатна площина xOy збігається з
нижньою підставою циліндра більшого
діаметра, площина x'O'y' збігається із
площиною верхньої підстави трикутної
призми, а площина x''O''y'' відповідно –
із площиною підстави правої призми.
Напрямок координатних осей видно з
рисунка й розташовані вони паралельно
й перпендикулярно відповідним площинам
проекцій. Положення системи O'x'y'z' відносно
Oxyz визначено за допомогою розмірів a, b
і α, положення системи O''x''y''z'' – розмірами
c, d і β.
Відзначимо, що максимальну кількість розмірів можна нанести на тім зображенні, на якому найбільша кількість координатних осей розташована паралельно площині проекцій. Це дозволяє сформулювати підхід до вибору головного зображення.
П
ри
виборі головного зображення модель у
просторі необхідно орієнтувати так,
щоб по можливості найбільша кількість
координатних осей і осей геометричних
поверхонь, не збігаючись між собою при
проектуванні, розташовувалася паралельно
фронтальної площини проекцій з урахуванням
зручності побудови інших зображень.
◊ По запропонованому кресленню моделі не можна однозначно представити його форму. Доповните креслення необхідними зображеннями й нанесіть розміри.
