Шкала оцінювання:

А	Відмінно	90 – 100%
В	Дуже добре	82 – 89%
С	Добре	75 – 81%
D	Задовільно	68 – 74%
E	Задовільно (достатньо)	60 – 67%
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	35 – 59%
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1 – 34%

Підсумки практики розглядаються на засіданні кафедри психології, де керівники подають письмовий звіт про результати практики.

Звіт керівника від кафедри психології містить наступні розділи:

ЗВІТ

Викладача кафедри психології_________________________________

щодо керівництва __________________ практикою студентів ___ курсу ________________ форми навчання, факультету _______________________________

_________________________________________________________________________

Відповідно до наказу ректора УДПУ ім П.Тичини, мною з _____ до _____ 20__ року здійснювалося керівництво ________________ практикою студентів у таких установах (організаціях, навчальних закладах)

______________________________________________________________________

Всього під моїм керівництвом практику проходило _____ студентів.

Мною надані методичні рекомендації для проведення наступних емпіричних досліджень_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Загальна характеристика та оцінка роботи студентів ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Мною проведено ____ індивідуальних консультацій та ____ групових.

Підсумкова оцінка студентів за виробничу практику:

„відмінно” ______________________

„добре” ______________________

„задовільно” ______________________

„неатестовано” ____________________

Оцінка взаємодії та співпраці з адміністрацією бази практики _____________, керівником практики від установи (організації) ________________.

Практика засвідчила, що під час психологічної підготовки студентів необхідно звернути увагу на ___________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Загальні зауваження та пропозиції щодо організації та проведення практики_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата __________________ Підпис ______________

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Актуальність профорієнтаційної діяльності зростає в ранньому юнацькому віці, оскільки саме в цей період дорослішання особливо важливим стає питання професійного самовизначення і вибору професії.

Поняття «самовизначення» цілком співвідноситься з такими поняттями, як «самоактуалізація» і «самореалізація». При цьому багато мислителів пов'язують ці поняття з трудового діяльністю. Наприклад, А.Маслоу вважає, що самоактуалізація виявляє себе «через захопленість значимою роботою»; І.Кін говорять, що самореалізація виявляється через працю, роботу і спілкування: П.Щедровицький зазначає, що «сутність самовизначення – здатності людини творити саму себе, свою індивідуальну історію, в умінні постійно переосмислювати власну сутність»; Є.Клімов виділяє два рівні професійного самовизначення: 1) гностичний (перебудова свідомості й самосвідомості); 2) практичний (реальні зміни соціального статусу людини).

Професійне і особистісне самовизначення мають багато спільного, а у вищих проявах майже зливаються. При спробі розділити їх, можна виділити дві принципові відмінності. Професійне самовизначення — більш конкретне поняття, його простіше оформити офіційно (одержати диплом тощо); особистісне самовизначення - це більш складне поняття. оформити офіційно його неможливо. Професійне самовизначення залежить від зовнішніх, найчастіше сприятливих умов; особистісне самовизначення залежить від самої людини.

Професійний вибір, на відміну від професійного самовизначення (за Є.Головахою) – «це рішення, що стосується лише найближчої життєвої перспективи школяра». Він може бути здійснений «як з урахуванням, так і без урахування віддалених наслідків прийнятого рішення», і «в останньому випадку вибір професії як конкретний життєвий план, де буде опосередкований віддаленими життєвими цілями». Дж. Сьюпер вважає, що протягом життя (кар'єри) людина змушена робити безліч виборів (сама кар'єра розглядається як «вибори, що чергуються»). Дієвим способом допомоги підростаючому поколінні у професійному самовизначенні є профорієнтаційна робота, яка має здійснюватися протягом всього навчально-виховного процесу.

У профорієнтації традиційно виділяються такі напрямки:

профінформація і профпросвіта,

профагітація,

профдіагностика (профвідбір)

профконсультація.

Поняття про профорієнтацію. Профорієнтація – дуже широке поняття і припускає широкий комплекс заходів для надання допомоги у виборі професії, куди входить і профконсультація як індивідуально орієнтована допомога в професійному самовизначенні. І профорієнтація, і профконсультація – це «орієнтування» школяра, тоді як професійне самовизначення більше співвідноситься із «самоорієнтуванням» учня, що виступає в ролі суб'єкта самовизначення (за Є.Клімовим).

Професійна орієнтація — це процес, за допомогою якого консультант із професійної орієнтації допомагає клієнтові краще зрозуміти самого себе стосовно світу професій з метою прийняття реалістичного рішення щодо вибору або аміни професії або з метою успішної професійної адаптації. Метою професійної орієнтації є допомога кожному клієнтові пройти через процес професійної адаптації на всіх рівнях: соціальному, економічному та кваліфікаційному.

Особливості професійного консультування. Професійне консультування з професійної орієнтації також має допомогти людині краще зрозуміти свої інтереси, здібності, характер роботи та прийняти власні рішення щодо професійних завдань, спланувати конкретні кроки для реалізації поставленої мети. Мета професійної консультації є актуалізація знань, переваг школяра про кожну професію, встановлення відповідності своїх здібностей і можливостей вимогам, що пред'являє професія до людини.

При підготовці до співбесіди консультант ознайомлюється з усією документацією і даними про учня. Через те, що співбесіда є центральним елементом процесу консультування, консультантам слід зосередити зусилля на розвитку умінь у цій сфері. Співбесіда буде успішною, якщо приділити особливу увагу таким моментам:

1. Створіть атмосферу гармонії, довіри та поваги (взаєморозуміння).

2. Будьте самим собою! — не намагайтеся грати «роль», змінити свій звичайний стиль, мовну реакцію чи свою нормальну манеру спілкування. Це допоможе учневі зрозуміти, що ви щиро зацікавлені в ньому.

3. Не розповідайте учневі, що таке консультування, — нехай він сам відчує ці стосунки.

4. Консультування являє собою навчальний процес тому учень вчиться від ваших слів та дій.

5. Через те, що ми всі маємо упереджені думки щодо людей та їхньої поведінки, консультант внутрішньо має усвідомлювати ці почуття та не дати їм змогу втручатися у процес консультування.

6. Створіть ненапружену атмосферу та не поспішайте. Це дасть час учневі для взаємодії та усвідомлення своєї частки відповідальності у співбесіді.

7. Не тільки уважно слухайте, а й придивіться, які почуття та невисловлені думки можуть стояти за кожним словом. Повністю сконцентруйтеся на учневі та його поведінці.

8. Дотримуйтесь увічливої та об'єктивної позиції та намагайтеся бути емоційно нейтральним до учня клієнта.

9. Фіксуйте та в стислому вигляді записуйте факти якомога швидше, але не намагайтеся повністю заповнити документи – учень може подумати, що форма для вас важливіша за нього.

Професійна консультація припускає індивідуальну або групову роботу з учнями на основі знання їхніх схильностей, інтересів, здібностей та інших психологічних властивостей і якостей особистості.

У процесі професійної консультації обговорюються такі важливі питання:

1. Значення і необхідність даної професії.

2. Умови праці і заробітної плати.

3. Перспективи професійного росту.

4. Вимоги, запропоновані професією до особистості.

5. Відповідність особистісних особливостей даного школяра цим вимогам.

Процес проведення виглядає в такий спосіб: після загальних запитань (біографічні дані, відомості про батьків тощо) і налагодження позитивного контакту між практичним психологом і учнем пропонується вибрати для обговорення одну з професій. Звичайно учень вибирає найбільш значиму для себе, після чого вибір обраної професії фіксується і обговорюється. Далі учневі пропонується визначити ту роль, яку він буде виконувати під час обговорення. Такими ролями можуть бути: або роль захисника обраної професії, або критика її недоліків. Даний вибір школяра також фіксується практичним психологом.

Після визначення ролей починається діалог. Практичний психолог займає роль, протилежну тієї, що вибрав школяр. Позиції, висловлені школярем (аргументи «за» і «проти»), а також висловлення психолога письмово фіксуються. Бажано, щоб процес накопичення аргументів і їх фіксування учень міг спостерігати (у певних випадках фіксацію аргументів можна доручити самому учневі). Запис результатів бесіди ведеться так, щоб можна було здійснити як кількісне, так і якісне порівняння. Практичний психолог не повинний перехоплювати ініціативу в учня у процесі бесіди і по можливості на кожний аргумент учня відповідати своїм аргументом. Діалог продовжується доти, поки не набереться достатня кількість аргументів.

Через декілька днів відбувається повторна зустріч практичного психолога з підлітком. Учневі пропонується повторити бесіду, але предметом обговорення є вже друга професія, яку обирає підліток, тобто учень знову вибирає роль. Далі процедура повторюється, як і в перший разом. Кількість бесід із кожним учнем може бути різною і залежить від числа обраних ним професій. Перерва між бесідами у три-п’ять днів.

Внаслідок проведення подібної серії професійних консультацій в учня актуалізуються його знання і уявлення про кожну з обраних ним професій.

Особливості профінформації і профосвіти. Профінформація (профосвіта) покликана забезпечити постійне і планомірне профінформування учнів ЗОШ, їх вчителів і батьків, організацію профагітації провідних і масових професій, встановлення і зміцнення постійних контактів між колективами організацій, підприємств і ЗОШ.

Інформація, яка важлива для оптимального вибору професії, включає в себе відомості:

• про світ професій і вимог, які вони ставлять перед людиною;

• про потреби суспільства в кадрах;

• про особисті якості людини, які існують для самовизначення;

• про систему навчальних закладів (шляхах отримання професій).

Професіограма. Одним із елементів профорієнтаційної роботи є професіограма. Професіограма — це опис професії, що містить економічну виробничу, санітарно-гігієнічну характеристики професії, вимоги професії до індивідуально-психологічних особливостей фахівця, шляхи підготовки кадрів.

Професіограми застосовуються для ознайомлення учнів з різними професіями в процесі професійного інформування і освіти. Професіограма є документом, на основі якого формуються нові професії і спеціальності або уточнюються, змінюються старі, дається повний опис їх змісту.

Професіограми основних робочих професій вміщують дані про процес роботи, відомості про вимоги професійної і загальноосвітньої підготовки, гігієнічні і фізіологічні особливості, медичні проти покази, перспективи професійно-кваліфікаційного росту, економічні дані.

Професіограма включає в себе такі розділи:

1. Загальні відомості про професію: назва професії, потреба в даних спеціалістах, форми професійної підготовки, робочі місця, які можна зайняти після засвоєння професії.

2. Зміст і умови роботи: робочий інструмент, процес праці та її результати, рівень механізації і автоматизації, необхідні для ефективної діяльності, знання, вміння, навички, характер і умови праці.

3. Людина в процесі роботи: труднощі в роботі, ступінь відповідальності і елементи творчості, психофізіологічні якості і медичні протипоказання, позитивні і негативні наслідки роботи для людини.

4. Соціально-економічні особливості професії: система оплати праці і соціальне забезпечення, культурно-побутові умови, перспективи професійного росту, географія професії.

Важливою складовою частиною професіограми є психограма, яка включає опис психологічних особливостей професії. Кожна конкретна-професія передбачає кількісне і якісне виявлення окремих психічних утворень(сприймання, уява, мислення, пам'ять, увага, воля), їх взаємозв'язок і взаємодію у процесі виконання виробничих операцій, що обумовлює необхідність в наявності певних здібностей. Психограма покликана відобразити цю своєрідність і дати зрозуміти учневі, які вимоги до психічних особливостей особистості пред'являються професією, яка її цікавить.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

НА ПІДСУМКОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ

1. Охарактеризуйте поняття професійне та особистісне самовизначення

2. Що таке профорієнтація?

3. Назвіть напрямки профорієнтації.

4. Які особливості професійного консультування?

5. Назвіть умови успішної профконсультаційної бесіди.

6. Які питання обговорюються під час профконсультаційної бесіди.

7. Яким чином здійснюється профосвіта в навчальному накладі (місце проходження практики)?

8. Що таке професіограма? З якою метою використовується?

9. Наведіть приклад професіограми.

10. Опишіть стан профорієнтаційної роботи в навчальному закладі.

11. Які методи використовують для вивчення професійних інтересів та нахилів старшокласників?

12. Назвіть, які методики для визначення професійної спрямованості особистості використовували під час практики.

13. Дайте психологічну інтерпретацію результатів дослідження.

14. Продемонструйте презентацію Вашої професіограми.

15. Які труднощі виникли при проходження практики? Чим вони були зумовлені? Як Ви їх подолали?

Додаток 1

СХЕМА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ УЧНЯ

Спираючись на отримані результати вивчення учня, профорієнтатор повинен провести з дитиною заключну профконсультацію, дати обгрунтовану пораду щодо вибору професії та скласти профорієнтаційну характеристику. Для розгорнутої профорієнтаційної характеристики учня можна використати подану схему.

Прізвище, ім'я, по батькові ___________________________________

Клас _______ Школа______________________________ Дата __________

1. Успішність (предмети, при вивченні яких досягаються високі успіхи, проявляється творчість; предмети, які засвоюються важко).

2. Ставлення до занять, які вимагають розумової активності:

а) дуже активний;

б) задовільно активний;

в) пасивний.

Успіхи в цих заняттях: а) високі; б) середні; в) слабкі.

3. Ставлення до суспільно корисної праці:

а) дуже активний;

б) задовільно активний;

в) пасивний.

Успіхи в ній: а) високі; б) середні; в) слабкі.

4. Спрямованість інтересів, захоплення (гуртки, факультативи, улюблені завдання вдома).

5. Оцінка своїх можливостей:

а) реально оцінює;

б) недооцінює;

в) переоцінює.

6. Участь в громадсько-організаторській діяльності:

а) охоче й успішно виступає в ролі організатора масових заходів;

б) може виступати в ролі організатора;

в) пасивний, не може бути організатором;

Вольові якості: прояви цілеспрямованості, наполегливості, стійкості.

7. Ставлення до колективу, до товаришів:

а) живе інтересами колективу;

б) байдужий до колективу;

в) нехтує і недоброзичливо ставиться до колективу.

8. Моральна стійкість:

а) притаманна стійка моральна поведінка;

б) іноді зазнає негативного впливу;

в) часто здійснює аморальні вчинки.

9. Особливості розумового розвитку (необхідне підкреслити):

логічність, самостійність, критичність мислення, уміння аналізувати й

узагальнювати матеріал;

Особливості уваги (необхідне підкреслити):

вміння бути тривалий час зосередженим на справі; швидко й легко переключатися з однієї справи на іншу; одночасно виконувати два і більше види діяльності, розподіляючи між ними свою увагу; неуважність. Особливості пам’яті (необхідне підкреслити): швидкість, осмисленість, тривалість запам’ятовування.

10. Чи обрав учень професію? Якщо так, то яку?

11. Які при цьому мотиви переважали?

12. Куди піде навчатися після 9-го класу?

13. Рекомендація батьків про вибір професії й навчально-професійного закладу.

14. Рекомендації лікаря, є медичні зауваження щодо певних видів діяльності.

15. Рекомендована професія або сфера професійної діяльності, профіль навчання в НВК.

Характеристика, складена за такою схемою, розкриває головні особливості учня, які необхідно враховувати обираючи професію.

Додаток 2

ЗВІТ