Навчально-тематичний план профорієнтаційних занять

№ з\п	Тема	Мета	Структура заняття	Обладнання	Вид заняття / кількість годин
					теоретичне	практичне

• розгорнутий опис змісту профорієнтаційних занять.

Професійно важливі уміння, які потрібно мати студентам під час проходження практики:

1. У відповідності до вікових етапів розвитку та індивідуальних особливостей особистості учня вміти:

а) здійснювати профдіагностику та профконсультацію;

б) здійснювати теоретичну підготовку учнів до вибору професії засобами профосвіти і профінформації;

в) надавати допомогу у професійному самовизначенні, виборі адекватної професії і навчального закладу.

2. Вміти виявляти індивідуальні особливості кожного учня, його здібності, інтереси, нахили, здійснювати діагностику професійно-важливих якостей особистості та сприяти їх розвитку і вдосконаленню.

3. Закріпити і поглибити знання про світ професій та їх класифікацію, галузі народного господарства, систему розподілу праці, кон’єктуру ринку, умови правильного вибору майбутньої професії.

4. Формувати вміння самостійно аналізувати і складати професіограми різних видів професійної діяльності.

5. Засобами професіограм, бесід, професіографічних екскурсій здійснювати ознайомлення із специфікою професій, із вимогами, які висуває конкретна професія до обсягу знань, вмінь, навичок, особистісних якостей оптанта.

6. Набувати вмінь співставляти здібності, інтереси, нахили, психічні, фізичні можливості учня із його бажаннями та намірами, співвідносити образ “Я” із вимогами професії до особистості.

Термін проходження практики: 6 тижнів.

ЗМІСТ ПРАКТИКИ

До змісту практики входить ознайомлення студентів зі специфікою здійснення практичним психологом профорієнтаційної роботи.

1. Дослідження стану профорієнтаційної роботи у навчально-освітньому закладі, де відбувається практика.

2. Формування пакету психодіагностичних методик та проведення комплексного обстеження особистості учня з метою виявлення його професійної спрямованості.

3. Розробка і реалізація програми профорієнтаційної роботи.

Змістовий модуль І. Навчальна діяльність

1. Взяти участь у настановчій та підсумковій конференціях щодо організації та проходження державної профорієнтаційної практики;

2. Ознайомитись із навчально-виховним закладом (бесіди з адміністрацією, вчителями, працівниками, учнями).

3. Розробити індивідуальний план роботи на період практики.

4. Скласти календарний план роботи та графік відвідування місця проходження практики

5. Скласти програму профорієнтаційної роботи під час практики.

6. Вивчення та аналіз змісту професійної діяльності практичного психолога; вивчення нормативних документів, які регулюють діяльність психолога.

7. Проаналізувати стан профорієнтаційної роботи в навчальному закладі.

8. Розробити п’ять професіограм.

9. Підготувати презентацію однієї професіограми.

10. Сформувати пакет психодіагностичних методик для проведення комплексного обстеження особистості учня з метою виявлення його професійної спрямованості здібностей і профілюючих інтересів, мотиваційної готовності до вибору професії тощо.

11. Брати участь у профорієнтаційній роботі практичного психолога освітнього закладу, ознайомитися з особливостями здійснення ним профорієнтаційної діяльності та з’ясувати актуальні проблеми, що виникають в даному напрямку.

12. Розробити навчально-тематичний план профорієнтаційних занять, який містить загальну характеристику профорієнтаційних занять: їх тему і основну мету, структуру і конкретні види роботи, що виконуються, форми роботи, необхідне обладнання тощо; вид профорієнтаційних занять.

Змістовий модуль ІІ. Виховна діяльність

1. Підготувати та провести профорієнтаційний виховний захід.

2. Сприяти згуртуванню учнівського колективу.

3. Провести з учнями дві виховні години профорієнтаційного спрямування.

4. Участь у профорієнтаційних заходах, що проводяться у закладі та їх обговорення.

5. Допомагати у підготовці та проведенні батьківських зборів у випускних класах, щодо професійного самовизначення старшокласників.

6. Підготувати та провести індивідуальну виховну роботу з учнями.

7. Підготувати та провести один виховний захід профорієнтаційного спрямування.

Змістовий модуль ІІІ. Методична діяльність

1. Опрацювати посадові обов’язки практичного психолога школи.

2. Ознайомитися з документацією практичного психолога, з особливостями здійснення ним профорієнтаційної діяльності та з’ясувати актуальні проблеми, що виникають в даному напрямку..

3. Ознайомитись з учнівським колективом базового класу.

4. Проконсультуватись із вчителями та методистами з організаційних та методичних питань щодо громадського життя і діяльності класного колективу школи.

5. Підбір матеріалів для проведення виховної та діагностичної роботи.

6. Участь у заходах, які проводяться соціальним педагогом та психологом.

7. Виявити позитивні сторони в організації профорієнтації та недоліки, що негативно відбиваються на її ефективності.

8. У відповідності до вікових етапів розвитку та індивідуальних особливостей особистості учня:

а) здійснити профдіагностику та профконсультацію;

б) здійснити теоретичну підготовку учнів до вибору професії засобами профосвіти і профінформації;

в) надати допомогу у професійному самовизначенні, виборі адекватної професії і навчального закладу.

9. За результатами проведеного дослідження оформити звіт, в якому необхідно охарактеризувати реальний стан профорієнтаційної роботи, що проводиться в окремому класі, школі загалом, рівень її науково-методичного забезпечення;

10. На підставі одержаних результатів психодіагностичного обстеження надати характеристику професійної спрямованості і практичні рекомендації щодо вибору майбутньої професії.

11. Скласти індивідуальну профорієнтаційну характеристику учня за схемою (див. Додаток 1).

Змістовий модуль ІV. Дослідницька діяльність

1. Організація діагностичної роботи (підбір методик для індивідуального та групового дослідження професійних інтересів та нахилів старшокласників).

2. Формування пакету психодіагностичних методик та проведення комплексного обстеження особистості учня з метою виявлення його професійної спрямованості (5 методик).

3. Опанування способами різнобічного вивчення професійних інтересів та нахилів.

4. Спостереження за поведінкою учнів в різних ситуаціях, узагальнення психологічної інформації про старшокласників, отриманої на основі використання психодіагностичних методик.

Для визначення такого складного утворення як професійна спрямованість особистості використовується ряд методик:

– методика діагностики професійної спрямованості (автор Б.Басс);

– орієнтовно-діагностичний опитувальник інтересів «ОДАНІ-2» (Б.Федоришин та С.Карпіловська);

– методика самооцінки схильностей до різних типів професійної діяльності (М.Волкова, модифікований варіант диференційно-діагностичного опитувальника С.Климова);

– методика встановлення інтересів та спрямованості до майбутньої професійної діяльності (опитувальник «Професійних переваг» Б.Басса);

– тестова методика «Як обрати професію»;

– методика визначення спонукань, які призводять до вибору професії (опитувальник Л.Лучко «Ваша майбутня професія»);

– методика написання творів;

– проведення профконсультаційних бесід (в основу проведення бесід можуть бути покладені методичні поради, розроблені О.Вітковською, В.Кобченко, В. Синявським).

5. Провести діагностування учнів, батьків, вчителів, використовуючи методи спостереження, анкетування, тестування.

6. Виконати завдання з науково-дослідної роботи (підготовка та збір матеріалу до написання дипломної роботи.

7. Підготовка наукової статті (тез) за результатами дослідження.

Основні етапи здійснення профорієнтації студентом-практикантом у загальноосвітній школі

Організація профорієнтації і допомога учням у мотивованому виборі професій – одне з найважливіших завдань студента-практиканта. У зміст його профорієнтаційної діяльності має входити:

1. Визначення інтересів, нахилів учнів, спрямованості особистості, первинних профнамірів та їх динаміки.

2. Визначення соціальних установок і допомога у їх формуванні.

3. Визначення мотивації вибору і її структури.

4. Формування готовності до самоаналізу і самооцінки.

5. Визначення структури здібностей, рівня розвитку різних сторін особистості, динаміки і варіативності проявів, життєвого стилю, потенційні можливостей і здібностей.

6. Визначення ступеня відповідності „профілю особистості" і професійних вимог, внесення коректив у професійні наміри учнів.

7. Здійснення первинного профвідбору.

З метою реалізації поставлених завдань здійснення профорієнтаційної діяльності у школі має проходити декілька етапів.

Перший етап – виявлення професійних інтересів, схильностей.

Другий етап – визначення індивідуально-психологічних характеристик і рівня розвитку здібностей, необхідних для опанування обраної професії.

Третій етап – індивідуальні та групові консультації.

Четвертий етап – довідково-інформаційний банк даних.

П’ятий етап – підведення підсумків про вибір професії (ухвалення рішення).

На першому етапі здійснюється психологічна діагностика за допомогою професійно орієнтованих методик. Внаслідок їх проведення учень відзначає свої захоплення, інтереси, схильності до певних видів діяльності, виділяючи ту, яку він хотів би професійно опанувати. Тут фіксують також; результати тестування за зазначеними у назві розділу характеристиками, що встановлюють ступінь виразності, міцності професійних намірів.

Другий етап призначений для нагромадження результатів профдіагностики, що складається з педагогічних, психологічних, медичної діагностик здібностей школяра. Зіставляючи й аналізуючи дані цього розділу з інформацією попереднього, учень відзначає ступінь відповідності професійних намірів інтелектуальним і фізичним здібностям, медичним показникам, що може коливатися від крайньої розбіжності до максимального збігу.

На третьому етапі здійснюються індивідуальні і групові професійні консультації.

Четвертий етап вирізняється довідково-інформаційною спрямованістю. З цією метою студент-практикант має надати інформацію про те як знайти відомості про типи й місцезнаходження навчальних закладів, де можна отримати відповідну професійну освіту, про умови вступу й навчання. Якщо учень планує розпочати трудову діяльність одразу після закінчення школи, то бажано поінформувати про підприємства (установи), умови прийому на роботу, умови праці тощо. На цьому етапі доцільно скласти список популярної та спеціальної літератури, що містить необхідну інформацію про професію, яку обирають учні, і розповсюдити у класі.

На п’ятому етапі студент-практикант підбиває підсумки впровадженої у класі професійної діяльності: ознайомлюється із рішеннями прийнятими учнями, ухваленням остаточного рішення про вибір конкретної професії. Обговорює у класі запасні варіанти дій на найближчу перспективу, наприклад, у випадку, якщо з якихось причин не вступить до навчального закладу або на роботу).

ПРАВА, ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТІВ-ПРАКТИКАНТІВ

ТА КЕРІВНИКІВ

Студент-практикант зобов’язаний:

• розпочати і завершити практику у визначений термін;

• своєчасно виконувати всі види робіт, передбачені програмою практики;

• перебувати на базі практики відведену кількість годин;

• проявляти себе як початківець-фахівець, що володіє високими моральними якостями, громадською активністю, глибоким інтересом до роботи і любов’ю до учнів, до педагогічної професії;

• якісно виконувати усю роботу, передбачену програмою практики. Невиконання хоча б одного пункту програми є підставою для неатестації студента-практиканта

• дотримуватися норм поведінки, бути зразком організованості, дисциплінованості і працьовитості;

• організувати свою діяльність відповідно до вимог статуту освітньої установи;

• підкорятися правилам внутрішнього розпорядку, виконувати розпорядження адміністрації та керівників практики освітньої установи та університету.

• у процесі роботи з учнями, вчителями показати свою професійну компетентність і педагогічну культуру;

• активно брати участь в житті колективу освітньої установи;

• дотримуватися положень Кодексу психологів;

• вчасно оформити документацію;

• захистити звіт по практиці на підсумковій конференції.

Студент-практикант має право:

• застосовувати теоретичні знання, отримані в університеті, для вирішення конкретних педагогічних завдань в освітньому закладі;

• з усіх питань, які виникають у процесі практики, звертатися до керівників практики університету, психолога , адміністрації та педагогів навчального закладу;

• вносити пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, організації практики;

• брати участь в обговоренні питань практики на нарадах і конференціях в університеті та навчальному закладі;

• користуватися бібліотекою, інформаційними фондами, послугами навчальних, наукових та інших підрозділів університету.

У разі невиконання вимог, що висуваються до практиканта, він може бути відсторонений від проходження практики і вважатися таким, що не виконав навчальне навантаження. Негативна оцінка, отримана за проходження практики, вважається академічною заборгованістю.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Під час практик студенти повинні виконати індивідуальні завдання (розподіл часу може бути зміненим залежно від специфіки роботи практиканта). Серед цих завдань, для всіх видів практик спільними є такі:

1. Скласти календарний план роботи.

2. Скласти графік відвідування місця проходження практики.

3. Вести щоденник спостережень.

4. Ознайомитися з діяльністю психологічної служби за місцем проходження практики

5. Бути присутнім під час проведення психологічних обстежень, бесід, консультування

6. Займатися волонтерською діяльністю.

7. Виконувати разові індивідуальні завдання керівників практики та адміністрації

8. Провести психологічні дослідження.

9. Опрацювати отриманий емпіричний матеріал.

10. Провести математико-статистичний аналіз отриманих даних.

11. Провести якісний аналіз отриманих даних.

12. Дати психологічну інтерпретацію результатам дослідження.

13. Оформити результати дослідження

14. Оформити документи практики.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

Після настановної конференції студенти від університетського керівника практики отримують скерування. У перший день практики разом з університетським керівником вони прибувають на місце проходження практики, де їх зустрічає керівник від бази практики. Упродовж першого дня кожного практиканта закріплюють за своїм підрозділом, класом, групою тощо. Керівник організації видає наказ про проходження практики студентами.

У перший день студенти знайомляться з базою практики. Упродовж наступних 1 – 2 днів студенти складають календарний план роботи та графік відвідування місця проходження практики. У календарному плані повинно бути детально (по датах та годинах) описані види роботи студента під час проходження практики. У графіку відвідування зазначається дата, години та місце знаходження практиканта на базі практики. Один примірник графіка подається керівникові практики від кафедри психології для контролю.

Упродовж всієї практики студенти ведуть щоденник, у якому занотовують результати спостережень, свої враження про роботу психолога. Щоденник ведеться у довільній формі. Його має право оглянути лише керівник практики від кафедри психології.

Збираючи емпіричний матеріал, студенти демонструють свої вміння добирати адекватні методики дослідження, користуватися ними, опрацьовувати отримані дані та інтерпретувати їх. Підбір методик дослідження обов'язково узгоджується з керівником практики від кафедри психології. Опрацьований емпіричний матеріал повинен бути представлений у вигляді таблиць, придатних для подальшого математико-статистичного опрацювання, яке повинно включати порівняльний та кореляційний аналіз. Крім кількісного аналізу студенти-практиканти повинні представити також якісний аналіз отриманих даних та їх психологічну інтерпретацію.

ФОРМИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Студенти-практиканти повинні строго дотримуватися режиму праці бази практики та виконувати свою роботу згідно плану. Керівники студентської практики контролюють перебування студентів на базах практики, дотримання ними плану роботи, наявність необхідної документації, якість виконаної роботи, науковість та адекватність методів роботи, ставлення до своїх обов'язків та дисциплінованість.

Робота студентської групи та керівників практик, в свою чергу, контролюється завідувачем кафедри психології та навчальною частиною університету.

ЗВІТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ СТУДЕНТІВ-ПРАКТИКАНТІВ

Загальні вимоги до оформлення звітної документації наступні. Документи оформляються акуратно, від руки або надруковані, мають наскрізну нумерацію сторінок. Всі аркуші повинні бути зшиті. Папка зі звітними документами повинна мати титульну сторінку, на якій зазначаються прізвище та ім’я студента-практиканта, факультет та група; прізвища керівників від університету та бази практики; вид практики; термін проходження; назва бази практики. Кожен окремий документ повинен також починатися з титульної сторінки, на якій зазначається прізвище та ім’я студента-практиканта, факультет та група, назва документа, час та місце проведення заходу (чи збору емпіричних даних). Звітна документація обов’язково повинна містити перелік всіх документів практики із зазначеними сторінками.

У звіті про роботу студенти детально описують всю виконану під час практики роботу. У випадку, коли студент проходить практику за угодою з підприємством чи навчальним закладом, звіт практики може складатися індивідуально з урахуванням угоди на цільову підготовку.

Оформлення звітних документів входить в час проходження практик. Їх перевіряють і затверджують керівники практики від бази проходження та навчального закладу.

В кінці практики керівник від бази проходження видає кожному студенту письмову характеристику про його роботу, ставлення до обов’язків, дисциплінованість тощо. В характеристиці обов’язково повинно бути зазначена рекомендація щодо зарахування роботи практиканта.

Характеристику підписують керівник практики від бази (психолог) та керівник організації і завіряють печаткою.

Після закінчення проходження практики студенти протягом п’яти днів подають груповому керівнику матеріали практики.

Основні розділи звітної документації:

1. Звіт про виконану роботу підписаний безпосередньо керівником від бази практики та завірений печаткою навчального закладу ( див Додаток 2 ).

2. Календарний план роботи на час практики.

3. Щоденник спостережень.

4. Індивідуальний план роботи студента-практиканта, затверджений керівником практики.

5. Емпіричний матеріал психологічних обстежень.

6. Результати опрацьованих психологічних методик.

7. Профорієнтаційна характеристика учня.

8. Характеристика на студента-практиканта, підготовлена та підписана керівником практики за місцем проходження класним керівником, практичним психологом та директором і завірена печаткою закладу.

9. Сценарії виховних заходів.

10. Фото-, відео- матеріали про проходження практики.

Звіт студента про практику оформляється у вигляді друкованого тексту у форматі Word, шрифт TimesNewRoman 14, міжрядковий інтервал 1,5, поля: верхнє - 2, нижнє - 2, ліве - 3, праве - 1,5. Зразок оформлення титульної сторінки наводиться в Додатку 3.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ

Наступного дня після завершення практик студенти-практиканти здають керівникам від університету всі звітні документи для їх попередньої оцінки. Упродовж тижня після завершення практик на кафедрі психології відбувається підсумкова конференція, на якій студенти захищають матеріали практик. На конференції присутні всі студенти-практиканти та їх керівники від університету та баз практик (бажано).

Для підведення підсумків практик та кінцевої оцінки роботи студентів-практикантів керівники практики інформують кафедру про фактичні терміни початку та завершення роботи, склад групи студентів, які пройшли практику, їх дисципліну, стан охорони праці і протипожежної безпеки на базі практики, а також з інших питань організації та проведення практики. До захисту практик допускаються студенти, які повністю виконали завдання програми практики та вчасно оформили звітну документацію.

Формою підсумкового контролю є диференційований залік. При кінцевій оцінці результатів практики враховується попередня оцінка керівників практики від університету та бази практики, результати захисту та характеристика на практиканта. Студенти, які регулярно відвідували базу практики, виконали всі індивідуальні завдання, оформили звіт, вчасно його подали, а також отримали схвальну характеристику з бази практики, отримують позитивну оцінку.

Студенти, що не виконали програму практики без поважної причини і (або) отримали незадовільний відгук з бази практики або незадовільну оцінку при складанні заліку, направляються на практику вдруге в період канікул або відраховуються з навчального закладу. Оцінка з практики враховується наряду з іншими оцінками, які характеризують успішність студентів.

Загальна оцінка за практику – 100 балів.

Оцінка за практику знижується, якщо:

• студент під час проходження практики виявляв неодноразово недисциплінованість (не був на консультації у методистів, не представив заздалегідь методистам конспектів уроків та виховних заходів; був відсутній в освітньому закладі без поважної причини);

• зовнішній вигляд студента-практиканта неодноразово не відповідав статусу навчального закладу;

• студентом порушувалися етичні норми поведінки;

• студент не здав у встановлені терміни необхідну документацію.

Для оцінки результатів практики використовуються наступні методи:

• спостереження за студентами в процесі практики та аналіз якості окремих видів їх роботи;

• бесіди з учителями, класними керівниками, студентами;

• аналіз характеристик студентів, написаних вчителями, класними керівниками, психологом і завірених керівником освітньої установи;

• аналіз якості роботи студентів на методичних заняттях, консультаціях, в період практики;

• аналіз результатів творчої праці;

• самооцінка студентами ступеня своєї підготовленості до практичної роботи і якості своєї роботи;

• аналіз документації студентів по практиці (індивідуальних планів роботи, щоденників спостережень, конспектів різних видів роботи, звітів про роботу, матеріалів психолого-педагогічного вивчення учнів та ін.)

РОЗПОДІЛ БАЛІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИКИ.

№ п/п	Вид роботи	Мах.к-ість балів
1.	Дослідження стану профорієнтаційної роботи у навчальному закладі, де відбувається практика	5
2.	Звіт про виконану роботу (відповідно до 4-х модулів), підписаний студентом.	5
3.	Календарний план роботи на час практики.	5
4.	Щоденник практики.	5
5.	Індивідуальний план роботи студента-практи-канта, затверджений керівником практики.	5
6.	Емпіричний матеріал психологічних обстежень (5 діагностичних методик, аналіз отриманих результатів, профорієнтаційна характеристика учня)	30
7.	Характеристика на студента-практиканта, підготовлена та підписана керівником практики за місцем проходження, класним керівником, практичним психологом та директором і завірена печаткою закладу.	5
8.	Сценарії профорієнтаційних заходів(2)	10
9.	Наявність професіограм (5)	10
10.	Презентації до однієї з професіограм	10
11.	Виконання індивідуальних завдань	5
12.	Фото-, відео- матеріали про проходження.	5
	Загальна кількість балів	100