2. Аналіз динаміки ринкової ситуації

Розподіляємо порти, що оперують на ринку, між чотирма секторами (N1-N4) за характером зміни (поліпшення, погіршення) їхньої конкурентної позиції.

У відповідності до прийнятої в теорії ринку термінології в формованих у такий спосіб секторах поєднуються:

N_I- порти з конкурентною позицією, що швидко поліпшується;

N_II- порти з конкурентною позицією, що поліпшується;

N_III- порти з конкурентною позицією, що погіршується;

N_IV- порти з конкурентною позицією, що швидко погіршується.

Приналежність портів до перерахованих секторів визначається по алгоритму, що передбачає виконання наступних обчислювальних і логічних операцій.

1. Задані значення показника темпу приросту (позитивного, негативного) ринкової частки портів і заносимо в останню графу табл. 6.

де - ринкові частки портів i відповідно в першому й останньому роках заданого періоду часу; n - кількість років у розглянутому періоді (приймається для всіх варіантів завдань рівним трьом рокам).

Отримаємо:

2. Знаходиться середнє арифметичне значення показника темпу приросту ринкової частки портів і отриманий результат заноситься в заключний рядок: 3. Розглянута сукупність портів розбивається на дві підмножини ( і ) за правилом: Очевидно, що в підмножину потраплять порти, темпи приросту ринкової частки яких перебувають в інтервалі [ ), а підмножину утворять порти з ринковою часткою з інтервалу [ , ]. Отримаємо: ; ; ; . 4. Процедура диференціації портів по ринковій частці триває, тепер вже в рамках підмножин й . Із цією метою для відповідних інтервалів зміни ринкових часток портів і визначаються середні арифметичні значення : Отримаємо:

5. Фіксуються граничні значення показника ринкової частки портів для формування секторів N_I – N_IV:

6. Порти всієї розглянутої сукупності розподіляються між секторами РПУ відповідно до показника темпу приросту їхньої ринкової частки за правилом:

Отримаємо: ; ; ; .

7. На основі результатів реалізації описаного алгоритму формуємо табл.3, у якій відображається характер зміни конкурентної позиції всіх портів, що оперують на ринку.

Таблиця 3

Суб'єкти ринку	Темпи приросту ринкових часток портів	Характер зміни конкурентних позицій портів
Базовий порт (А)	3,677%	N2
Порт Б	14,357 %	N4
Порт В	%	N1
Порт Г	1,288%	N2

Висновки: Отримавши нові дані ми можемо зробити висновок про зміни конкурентного положення розглянутих портів, впродовж деякого часу перебування портів на ринку (у нашому випадку 3 роки). За ці 3 роки спостереження виявлено, що порт А має конкурентну позицію, що поліпшується, порт Б - позицію, що швидко погіршується. Порт В має конкурентну позицію, що швидко поліпшується. Порт Г має позицію, що поліпшується.