21

Вступ

Практична підготовка фахівців зі спеціальності "Агрономія" є невід'ємною складовою частиною навчального процесу в аграрних закладах вищої освіти. Теоретичний курс навчальних дисциплін забезпечує студентів необхідними знаннями, передбаче­ними вимогами конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня, а під час практики вони набувають уміння застосувати ці знання до виконання стандартних фахових функцій.

Особливого значення набуває практична підготовка фахівців з агрономії в умовах глибоких реформ, які відбуваються в аграрній сфері суспільства України. Разом з тим, виникає гостра потреба в безпосередніх і висококваліфікованих виконавцях сучасних технологій, технологах прогресу.

Підвищення якості професійної підготовки таких спеціалістів вимагає поліпшення якості та рівня організації проведення практики.

Саме цим обумовлена потреба здійснення програми практики, яку проходять студенти протягом навчання. Суть цього полягає в орієнтації змісту практики на досягнення головної мети - формування фахівця з агрономії, здатного обґрунтувати, скласти і реалізувати раціональну систему адаптивного екологічного рослин­ництва, яка забезпечить стабільну, економічно доцільну, адекватну біокліматичному потенціалу агроландшафту продуктивність ріллі за умов розширеного відтворення родючості ґрунту й екологічного благополуччя виробленої продукції та довкілля.

1. Структура практичної підготовки

Згідно з вищевикладеними засадами та освітньо-кваліфі­каційною характеристикою фахівців різних ступенів підготовки за діючим навчальним планом для студентів, що навчаються спеціальності "Агрономія", передбачені наступні практики:

Структура практик в Інституті агротехнологій

Освітньо-кваліфікаційний рівень "Бакалавр"

Ознайомчо-агрономічна практика

Навчальна практика

Виробнича практика

Освітньо-кваліфікаційний рівень "Спеціаліст"

Навчально-науково-дослідна практика

Освітньо-кваліфікаційний рівень "Магістр"

Науково-дослідна практика

2. Вимоги до випускників після виконання програми практик

Після проходження передбачених навчальним планом практик, випускник освітньо-кваліфікаційного рівня „Бакалавр” має вміти:

- скласти ботанічну характеристику фітоценозу;

• визначити в польових умовах тип, підтип, рід, вид ґрунтів, бал їх бонітету, скласти карту ґрунтів господарства і ґрунтовий нарис;

• скласти і відрегулювати агрегати для виконання основних польових робіт у землеробстві, оволодіти вмінням водіння трактора;

• визначити фази розвитку основних культурних рослин, показники стану посівів, біологічну врожайність та її структуру;

• провести агрохімічне обстеження ґрунтів і скласти агрохімічну карту господарства;

• розрахувати потребу в посівному матеріалі та скласти план виробництва насіння;

• провести апробацію сортових посівів сільськогосподарських культур;

• визначити ресурсно-можливу врожайність сільськогосподарських культур та розрахувати систему удобрення ґрунту для її забезпечення;

• скласти систему сівозмін у господарстві та плани їх освоєння;

• скласти раціональну систему обробітку ґрунту в сівозміні, дати оцінку якості виконання заходів обробітку ґрунту;

• скласти систему удобрення сільськогосподарських культур в сівозміні;

• скласти прогноз з'явлення шкідливих організмів в агрофітоценозах та систему заходів контролювання їх чисельності;

• розрахувати еколого-економічний поріг чисельності шкідливих організмів у агрофітоценозах;

• скласти технологічні карти вирощування с.-г. культур за сучасними технологіями;

• впровадити адаптивну систему землеробства для конкретних умов господарства і дати оцінку її господарської та економічної ефективності;

• розрахувати баланс гумусу та елементів мінерального живлення рослин у сівозміні і дати йому агрономічну оцінку.

Випускник освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст", крім перелічених для бакалаврі вимог, мусить додатково вміти:

• зробити наукове обґрунтування і розробку раціональної системи землеробства та її окремих ланок;

• здійснити селекцію та оцінку кращих сортів і гібридів;

• скласти новаційні технології вирощування, зберігання та переробки сільськогосподарських культур відповідно до спеціалізації навчання;

• провести порівняльну оцінку окремих заходів чи технологій у рослинництві.

Випускник освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр" залежно від його фахової орієнтації, окрім вимог, перелічених для бакалавра і спеціаліста, має додатково вміти:

• скласти план проведення наукового дослідження з обраної теми та виконати його;

• здійснити заходи щодо впровадження у виробництво результатів наукових досліджень та прогресивних технологій;

• виконувані педагогічну роботу у вищих навчальних закладах аграрної освіти;

• виконувати управлінські функції з організації та управління виробництвом у галузі рослинництва.

3. Організація проходження практики

3.1. Загальні питання щодо підготовка і проведення практики.

Передбачену навчальним планом практику студенти прохо­дять у навчальних господарствах закладу освіти, у кооперативах чи фермерських господарствах, а також у науково-дослідних закладах, якими укладені двосторонні угоди на проведення практики студентів.

Організація і проведення практики здійснюється згідно з наказом ректора навчального закладу. Наказ на практику формується за поданням завідувача кафедри, відповідальної за практику, і в обов'язковому порядку узгоджується з деканатом відповідного факультету та з навчальною частиною.

Перед практикою деканат знайомить студентів із наказом ректора, проводить загальний інструктаж, закріплює керівників від навчального закладу, забезпечує необхідними направленнями та методичними вказівками.

Безпосередньо на місці практики вони одержують інструктаж з техніки безпеки і знайомляться з керівником від господарства та режимом роботи. Наказом керівника господарства чи установи студенти закріплюються за відповідними структурними підрозділами, і виконують передбачені програмою завдання за умовами роботи даних підрозділів. Орієнтовно загальний час, відведений на практику, розподіляється так: на виконання програмних завдань і участь у виробничій діяльності господарстві - 80-85%, на екскурсії, лекції -10%, оформлення звіту і його захист - 5-10%.

3.2. Місця проведення практики

1. Виробнича практика проводиться, як правило, на вироб­ництві - підприємствах (базах практик) аграрного профілю, з якими укладені відповідні угоди.

2. Переддипломна практика проводиться на об'єктах, зазна­чених у темах дипломних чи магістерських робіт.

3. Студенти можуть пропонувати об'єкт проходження виробничої та переддипломної практик.

4. Навчальний заклад в особі його ректора укладає угоди з базами (об'єктами) практик на її проведення. Термін дії договорів погоджується договірними сторонами відповідно до вимог навчаль­ного плану підготовки фахівців і може визначатись на період проведення конкретної практики або на термін до 5 років.

3.3. Фінансове забезпечення практичної підготовки

1. Джерелами фінансування практики студентів є бюджет навчального закладу та кошти юридичних і фізичних осіб, у тому числі й іноземних, які співпрацюють з ним. Додатковими джерелами фінансування практики можуть бути кошти, одержані навчальним закладом за виконані ним науково-дослідні роботи, прибутку від реалізації продукції навчальних господарств, оренди приміщень і споруд тощо.

2. Фінансування практики залежить від місця їх проведення та вартості матеріально-технічних засобів, що при цьому використо­вуються. Розмір витрат на практику студентів визначається кошторисом-калькуляцією, що розробляється базою практики і погоджу­ється з навчальним закладом із розрахунку вартості проходження практики одним студентом за день.

3. Сума витрат на проходження практики в межах навчаль­ного закладу включає в себе вартість матеріально-технічних засобів та енергоносіїв на її проведення. Кошторис-калькуляцію практики роз­робляє кафедра і погоджує ЇЇ з відповідним підрозділом навчального закладу.

4. При проведенні практики за межами навчального закладу, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 950 від 8 серпня 2001 р., керівникам практики і студентам виплачуються добові та відшкодовуються витрати на проїзд до місця проходження практики залізничним, водним і автомобільним транспортом, на житло відпо­відно до чинного законодавства. Проїзд до бази практики і назад міським та приміським (до 50 км) транспортом сплачується студен­тами за свій рахунок.

5. Фінансування практик у базових господарствах навчаль­ного закладу проводиться згідно з кошторисом-калькуляцією, який є необхідною складовою договору про проведення спільної навчально-виробничої діяльності. Договором обумовлюється відшкодування вартості проживання студентів-практикантів та керівників практик у гуртожитках цих господарств.

6. У період проходження практики у базових господарствах навчального закладу, керівники цих господарств мають забезпечити студентів робочими місцями з виплатою їм заробітної плати згідно з чинним законодавством.

7. Під час практики в період роботи на робочих місцях і посадах з виплатою заробітної плати за студентами зберігається право на отримання стипендії за результатами підсумкового контролю.

8. При відсутності без поважних причин студента-практиканта на базі практики навчальний заклад утримує з нього добові за пропущені дні. Облік проходження практики фіксує керівник від господарства у щоденнику.

9. Оплата праці керівників практики від бази практики здійснюється згідно з чинним законодавством на підставі Договору та Трудової угоди.

Витрати часу на керівництво практикою встановлюються "Положенням про планування та облік навантаження науково-педагогічних працівників навчального закладу".