5.1.7. Забруднення ґрунтів при проведенні геологорозвідувальних робіт

Джерелами забруднення ґрунтів під час

геологорозвідувальних робіт можуть бути викиди газових

та нафтових свердловин. У процесі буріння можливе

просочування робочих розчинів стічних і промислових

вод, нафти, дизельного палива, мастил. Вони потрапляють

у ґрунт, підземні води, водойми та спричиняють їх

забруднення.

Органічні сполуки, що містяться у нафтопродуктах,

утворюють стійкі суспензії, що не відстоюються.

Взаємодія цих суспензій з ґрунтом призводить до появи в

ньому низки негативних наслідків (табл. 5.3.). У

просочених нафтою ґрунтах, відбувається диспергація

структури, знижується водопроникність, витісняється

кисень, порушуються мікробіологічні та біохімічні

процеси, розширюється співвідношення між карбоном і

нітрогеном. Зменшується вміст рухомих форм фосфору

та калію. Внаслідок цього погіршуються водний,

повітряний та поживний режими, порушується кореневе живлення рослин, гальмується їх ріст і розвиток,

спричинюється загибель. Падіння врожайності зростає в

міру збільшення забруднення. У модельних дослідах

А.Я. Демидієнка та В.М. Демурджана (1989) при вмісті

нафти 1 % маси ґрунту збір сухої речовини знижувався на

30 %, при 2 % – на 53 %, а при 5 % – на 92 %. Автори

дійшли висновку, що при забрудненні ґрунту нафтою

понад 2 % маси ґрунту в ньому відбувається низка

незворотних змін, що порушують взаємодію в системі

«ґрунт – рослина».

Наявність солей у бурових та стічних водах

спричиняє засолення ґрунтів. Навколо газових та нафтових

свердловин у Полтавській області було виявлено

солонцюваті ґрунти та ґрунти сульфатно-хлоридного типу

засолення. Зовні це проявилось у формі абсолютно

безплідних плям із брилистою потрісканою поверхнею.

Засолені ґрунти мали порушений профіль, переміщені

генетичні горизонти, зцементовані глинисті уламки тощо.

Навіть через 20 років після бурових робіт ознаки

забруднення ґрунтів збереглися разом із сильним запахом

вуглеводнів.

Вчені Інституту ґрунтознавства і агрохімії

ім. О.Н. Соколовського (ІГА) УААН розробили

класифікацію забруднення нафтою площ (табл. 5.4.),

згідно з якою критичним рівнем є вміст у ґрунті 5 %

бітумізованих речовин.

Контрольні запитання

1. Скільки класів небезпеки важких металів-забрудників

виділяють за ступенем можливого їх негативного

впливу на ґрунт, рослини, тварини та людину? Назвіть

метали, що входять до кожного класу.

2. Якими шляхами та природними компонентами

здійснюються перетворення та міграція нітратів у

навколишньому середовищі?

3. Назвіть етапи реакції ґрунтів на техногенний вплив

та їх еволюції від натурального до техногенно

порушеного стану.

4. Назвіть основні джерела забруднення ґрунтів

нітратами.

5. Від чого залежить рівень накопичення нітратів у

рослинах?

6. На які групи за призначенням поділяють пестициди?

7. Як впливає на міграцію радіонуклідів механічний

склад ґрунту?

8. Стічні води якої галузі промисловості є

найнебезпечнішими для ґрунтового покриву? Які

елементи вони містять у своєму складі?

9. Які зміни відбуваються у просочених нафтою ґрунтах?