- •Тема 1 виробничо-організаційна та економічна структуризація підприємства
- •1.1. Економічна модель підприємства
- •1.2 Структуризація виробничої системи підприємства
- •1.1 Структуризація системи управління підприємством
- •Тема 2 структура та форми функціонування внутрішнього економічного механізму
- •1.1. Структура внутрішнього економічного механізму
- •1.2 Принципи побудови внутрішнього економічного механізму
- •1.1 Організаційні передумови функціонування внутрішнього економічного механізму
- •Тема 3 внутрішні ціни та методи їх формування
- •1.1 Функції і система внутрішніх цін на підприємстві
- •1.2 Методи формування внутрішніх цін
- •Тема 4 система та порядок планування на підприємстві
- •1.1 Система та зміст внутрішніх планів
- •1.2. Принципи розроблення внутрішніх планів
- •1.1 Методи планування
- •1.2 Нормативна база планування
- •Тема 5 виробнича програма та її ресурсне обґрунтування
- •1.1 Зміст розроблення виробничої програми підрозділів
- •1.2 Порядок розроблення виробничої програми підрозділів
- •1.1 Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю
- •1.2 Забезпечення виробничої програми трудовими ресурсами
- •Тема 6 планування витрат
- •1.1 Склад витрат підрозділів та порядок їх планування
- •1.2 Формування кошторисів підрозділів
- •1.1 Планування собівартості
- •1.2 Методи обчислення витрат на окремі вироби
- •Тема 7 контроль і оцінка діяльності
- •1.1 Сутність та види контролю
- •1.2 Критерії оцінки діяльності
- •1.1 Оцінка виробничої діяльності
- •1.2 Оцінка ефективності роботи за показником витрат
- •Тема 8 механізм стимулювання
- •1.1 Роль, форми і джерела стимулювання
- •1.2 Стимулююча функція оплати праці
- •1.1 Оплата праці за кінцевим колективним результатом і її стимулююча роль
- •1.2 Стимулювання через участь у прибутку
- •Тема 9 матеріальна відповідальність
- •1.1 Форми і зміст матеріальної відповідальності
- •1.2 Методи обчислення збитків ї економічних санкцій
- •1.3 Особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності
1.2 Стимулююча функція оплати праці
Оплата праці виконує дві основні функції: від- творювальну і стимулюючу.
Тобто вона повинна забезпечити відтворення здатності до праці та якість життя на нормально- му рівні й водночас спонукати працівника до оптимальних дій у межах своєї компетенції. Ці функції тісно поєднані й реалізуються одночасно.
Стимулююча функція заробітної плати обумовлена ступенем за- лежності її величини від результатів праці в конкретних умовах діяльності. Вимога такої залежності є принциповою, загальною. На практиці вона не завжди може бути реалізованою сповна. Тому досить часто платять не за результати, а за кількість праці певної складності, вважаючи, що між ними є прямий зв’язок.
Відповідно існують дві форми оплати праці - відрядна і поча сова, які мають певні різновиди, що називаються системами.
При відрядній оплаті праці величина заробітку визначаєть ся відрядною розцінкою за одиницю продукції (роботи) і кіль кістю останньої. Таким чином, ця форма заробітної плати сти мулює передусім кількісний результат праці - її продук тивність.
Відрядну оплату праці раціонально застосовувати за таких умов:
можливе чітке кількісне вимірювання результатів праці і залежності від одного або кількох працівників (бригади);
працівники мають можливість збільшити виробіток чи обсяг виконуваної роботи (продукції);
існує точний облік роботи кожного виконавця;
потреба на певній дільниці стимулювати підвищення про- дуктивності праці або збільшення обсягу продукції;
на належному рівні організовано нормування праці.
Почасова оплата праці передбачає залежність заробітку від установленої тарифної ставки за одиницю часу роботи (як прави- ло, годину) і тривалості останнього у розрахунковому періоді (місяці).
Оскільки тарифна ставка визначається складністю виконуваної роботи і вимогами до рівня ділових якостей працівника, вона передусім стимулює підвищення кваліфікації та дисципліни (за належного обліку часу роботи). При зростанні продуктивності праці за цієї форми зарплати величина останньої на одиницю продукції знижується, і навпаки.
Тому тут мають бути створені належні умови для підтримання нормальної інтенсивно- сті роботи, інакше є ризик підвищення собівартості продукції (послуг) внаслідок низької продуктивності праці.
Найбільш поширеними, досить ефективними і легко впрова- джуваними є системи оплати праці, у яких прості форми почасов- вввої та відрядної зарплати доповнюються преміюванням.
Показ- ники й умови преміювання вибираються такими, щоб нейтралі- зувати певною мірою недоліки простих форм оплати праці й під- вищити їх стимулюючу роль у певному напрямку.
Показники преміювання визначають величину премії за певною шкалою, а умови є достатньою підставою для її виплати.
Лекція 2 Оплата праці як засіб стимулювання підвищення
ефективності виро- бництва
1.1 Оплата праці за кінцевим колективним результатом і її стимулююча роль
1.2 Стимулювання через участь у прибутку
Розглядається такий вид стимулювання як виплати з прибутку, обґрунтування видів і розмірів виплат із прибутку. Розглядаються два види виплат: виплати за участь у капіталі та виплати за результати діяльності.