- •Тема 1 виробничо-організаційна та економічна структуризація підприємства
- •1.1. Економічна модель підприємства
- •1.2 Структуризація виробничої системи підприємства
- •1.1 Структуризація системи управління підприємством
- •Тема 2 структура та форми функціонування внутрішнього економічного механізму
- •1.1. Структура внутрішнього економічного механізму
- •1.2 Принципи побудови внутрішнього економічного механізму
- •1.1 Організаційні передумови функціонування внутрішнього економічного механізму
- •Тема 3 внутрішні ціни та методи їх формування
- •1.1 Функції і система внутрішніх цін на підприємстві
- •1.2 Методи формування внутрішніх цін
- •Тема 4 система та порядок планування на підприємстві
- •1.1 Система та зміст внутрішніх планів
- •1.2. Принципи розроблення внутрішніх планів
- •1.1 Методи планування
- •1.2 Нормативна база планування
- •Тема 5 виробнича програма та її ресурсне обґрунтування
- •1.1 Зміст розроблення виробничої програми підрозділів
- •1.2 Порядок розроблення виробничої програми підрозділів
- •1.1 Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю
- •1.2 Забезпечення виробничої програми трудовими ресурсами
- •Тема 6 планування витрат
- •1.1 Склад витрат підрозділів та порядок їх планування
- •1.2 Формування кошторисів підрозділів
- •1.1 Планування собівартості
- •1.2 Методи обчислення витрат на окремі вироби
- •Тема 7 контроль і оцінка діяльності
- •1.1 Сутність та види контролю
- •1.2 Критерії оцінки діяльності
- •1.1 Оцінка виробничої діяльності
- •1.2 Оцінка ефективності роботи за показником витрат
- •Тема 8 механізм стимулювання
- •1.1 Роль, форми і джерела стимулювання
- •1.2 Стимулююча функція оплати праці
- •1.1 Оплата праці за кінцевим колективним результатом і її стимулююча роль
- •1.2 Стимулювання через участь у прибутку
- •Тема 9 матеріальна відповідальність
- •1.1 Форми і зміст матеріальної відповідальності
- •1.2 Методи обчислення збитків ї економічних санкцій
- •1.3 Особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності
Тема 8 механізм стимулювання
Лекція 1 Сутність і функції стимулювання
1.1 Роль, форми і джерела стимулювання
1.2 Стимулююча функція оплати праці
У лекції розглядаються питання побудови та функціонування механізму стимулю-вання підрозділів підприємства. Це стосується вибору форм і систем оплати праці з урахуванням конкретних умов діяльності підрозділів.
1.1 Роль, форми і джерела стимулювання
Будь-який організований процес, у тому числі й виробництво, здійснюється і регулюється людьми. Його ефективність значною мірою залежить від того, як працівники ставляться до виконання своїх функцій і реалізації мети, задля якої цей процес здійснюється.
В основі поведінки людини, а отже і ставлення її до праці, є мотиви. Мотив - це внутрішня спону- кальна сила, прагнення, Стимул - зовнішнє збудження з певною метою. Тому можна вважати, що стимулювання здійснюється з ме- тою мотивації потрібної поведінки працівників.
Мотивація взагалі ґрунтується на потребах людей. Оскільки людині властиві різні потреби, теоретики їх класифікують за пев- ною ієрархією. Найбільш поширеною є класифікація потреб А. Маслоу, яка описана в спеціальній літературі. Виходячи з неї базовими для людини є матеріальні потреби. У систе- мі мотивації вирішальна роль належить матеріальному (економіч- ному) стимулюванню, яке здійснюється в таких формах, як гро- шові виплати (прямі і непрямі), передання матеріальних благ і надання певних пільг. У нормально функціонуючій ринковій економіці грошова форма матеріального стимулювання є основ- ною. Винагорода у формі матеріальних благ чи пільг вважається винятковою і застосовується епізодично
Поряд з матеріальним заохоченням широко застосовуються різні форми соціально-психологічного (неекономічного) стиму- лювання, яке в нас традиційно називають моральним. 3 підви- щенням освітньо-кваліфікаційного рівня працівників та якості їх життя роль соціально-психологічних чинників мотивації зростає, Проте ця форма заохочення за будь-яких умов не знижує ефекти- вності й універсальності дії матеріальних важелів стимулювання, тому останнім приділяється основна увага в системі управління.
Матеріальне стимулювання потребує належних коштів, які формуються з певних джерел. Для підприємства таким загальним джерелом є дохід від його операційної (основної), інвестиційної та фінансової діяльності. Дохід підприємства як сума всіх надходжень від зазначених видів діяльності поділяється на дві частини - відшкодування витрат на операційну та іншу діяль- ність, які формують собівартість продукції чи послуг у широкому її розумінні (повні витрати) та прибуток, що є різницею між дохо- дом і витратами.
З позиції підприємства будь-які виплати вигідніше розглядати як витрати й елементи повної собівартості, ніж здійснювати їх за рахунок прибутку. У цьому випадку зменшується база оподатку- вання і величина податку. Водночас такі виплати, у тому числі й у формі додаткової оплати праці, обмежуються законодавчо із фіскальних міркувань. Тому частина виплат за результати праці може здійснюватись за рахунок прибутку. До того ж треба мати на увазі, що прибуток - це основний результативний показник діяльності підприємства. Його величина значною мірою залежить від зусиль, трудової та творчої активності всіх працівників під- приємства. Отже, вони мусять бути заінтересовані в прибутково- сті підприємства, зростанні величини прибутку, а для цього останній має бути включений у механізм стимулювання. Це здій- снюється організацією різних форм участі працівників підприєм- ства у його прибутку.
Незалежно від конкретних особливостей і мотивів виплат працівникам із прибутку всі вони діляться на два види: виплати за результати діяльності та виплати за участь у капіталі (власності).