- •Тема 1 виробничо-організаційна та економічна структуризація підприємства
- •1.1. Економічна модель підприємства
- •1.2 Структуризація виробничої системи підприємства
- •1.1 Структуризація системи управління підприємством
- •Тема 2 структура та форми функціонування внутрішнього економічного механізму
- •1.1. Структура внутрішнього економічного механізму
- •1.2 Принципи побудови внутрішнього економічного механізму
- •1.1 Організаційні передумови функціонування внутрішнього економічного механізму
- •Тема 3 внутрішні ціни та методи їх формування
- •1.1 Функції і система внутрішніх цін на підприємстві
- •1.2 Методи формування внутрішніх цін
- •Тема 4 система та порядок планування на підприємстві
- •1.1 Система та зміст внутрішніх планів
- •1.2. Принципи розроблення внутрішніх планів
- •1.1 Методи планування
- •1.2 Нормативна база планування
- •Тема 5 виробнича програма та її ресурсне обґрунтування
- •1.1 Зміст розроблення виробничої програми підрозділів
- •1.2 Порядок розроблення виробничої програми підрозділів
- •1.1 Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю
- •1.2 Забезпечення виробничої програми трудовими ресурсами
- •Тема 6 планування витрат
- •1.1 Склад витрат підрозділів та порядок їх планування
- •1.2 Формування кошторисів підрозділів
- •1.1 Планування собівартості
- •1.2 Методи обчислення витрат на окремі вироби
- •Тема 7 контроль і оцінка діяльності
- •1.1 Сутність та види контролю
- •1.2 Критерії оцінки діяльності
- •1.1 Оцінка виробничої діяльності
- •1.2 Оцінка ефективності роботи за показником витрат
- •Тема 8 механізм стимулювання
- •1.1 Роль, форми і джерела стимулювання
- •1.2 Стимулююча функція оплати праці
- •1.1 Оплата праці за кінцевим колективним результатом і її стимулююча роль
- •1.2 Стимулювання через участь у прибутку
- •Тема 9 матеріальна відповідальність
- •1.1 Форми і зміст матеріальної відповідальності
- •1.2 Методи обчислення збитків ї економічних санкцій
- •1.3 Особливості внутрішньовиробничої матеріальної відповідальності
Міністерство освіти і науки України
Одеський національний політехнічний університет
Кафедра Економіки підприємств
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
за курсом „Внутрішній економічний
механізм підприємства”
Одеса-2015
ВСТУП
Дисципліна „Внутрішній економічний механізм підприємства” вивчає такі економічні відносини всередині підприємства, які формуються згідно з його виробничою та організаційною структурою. Управління підрозділами та організація відносин між ними ґрунтуються на економічних методах управління, для чого створюється внутрішній економічний механізм.
Мета вивчення дисципліни - оволодіти знаннями про структуру, принципи побудови та закономірності функціонування внутрішнього економічного механізму підприємства. У результаті вивчення дисципліни студент має : знати - будову та форми функціонування внутрішнього економічного механізму підприємства; способи формування внутрішніх цін; методи планування, контролю, оцінювання діяльності підрозділів, а також матеріального стимулювання їх колективів; методику діагностики та оптимізації роботи операційної системи підприємства; вміти - обґрунтовувати форми внутрішнього економічного управління; обчислювати планові показники діяльності підрозділів, оцінювати їх виконання; опрацювати системи стимулювання ефективної діяльності та розвитку. Курс лекцій спрямований на те щоб допомогти студентам здобути в стислій формі знання про внутрішній економічний механізм.
Дисципліна „Внутрішній економічний механізм підприємства” вивчається студентами заочної форми навчання самостійно шляхом прослухування настановних лекцій, вивчення літератури, методичних вказівок та одержання консультацій протягом навчального року.
Згідно з навчальним планом студент повинен в процесі навчання дисципліни виконати контрольну роботу і скласти іспит.
ОСНОВНІ ТЕМИ КУРСУ ТА ЇХНІЙ КОРОТКИЙ ЗМІСТ
Тема 1 виробничо-організаційна та економічна структуризація підприємства
Лекція 1 Форми функціонування внутрішнього економічного механізму
1.1. Економічна модель підприємства
1.2 Структуризація виробничої системи підприємства
Лекцію присвячено розгляду проблем виробничо - організаційної та економічної структуризації підприємства як об’єкта дослідження; розгляду основних концепцій, які описують діяльність підприємства та окремих його підрозділів.
1.1. Економічна модель підприємства
Підприємство - складна виробнича система, між елементами (підрозділами) якої існують певні зв’язки, опосередковані економічними інтересами.
Між структурними елементами підприємства зв’язки бувають горизонтальними та вертикальними. Горизонтальні зв’язки виникають між підрозділами одного й того самого адміністративно-економічного статусу (цехами, філіями, відділами, тощо). Вертикальні зв’язки, що за своєю суттю є управлінсько-координаційними (наприклад, центральний апарат управління - цех - дільниця - робоче місце), притаманні ієрархічним структурам.
В умовах формування в суспільстві системи ринкових відно- син, що супроводжується на початковій стадії цього процесу зниженням ефективності матеріального виробництва, особливої актуальності набуває проблема докорінної зміни механізму упра- вління економікою підприємства. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми має стати посилення впливу внутрішньозаводських економічних важелів на кінцеві результати роботи підприємства. Це можливо, якщо ринкові економічні відносини, що формують- ся в економіці країни, набувають логічного розвитку на внутріш- ньозаводському рівні.
В економічній теорії існує кілька концепцій підприємства (фі- рми), які описують його виникнення, діяльність і ліквідацію. Се- ред них можна виокремити чотири основні: неокласичну; інсти- туціональну; еволюційну; підприємницьку. Кожна з них акцентує увагу на тих чи інших особливостях підприємства як об’єкта до- слідження.
У неокласичній теорії підприємство розглядається як цілісний об’єкт, який залучає вихідні ресурси у виробництво та перетворює їх у продукцію. Модель підприємства відображає залежність ре- зультатів виробництва від витрачених факторів, розміру та спів- відношення факторів, які використовуються. Поведінка підприєм- ства визначається обсягом i структурою ресурсів, що залучаються, та продукцією, що виробляється. Неокласична модель підприємст- ва як носія основної (виробничої) функції на сьогодні є загально- визнаною, базовою у світовій економічній науці концепцією.
В інституціональній теорії підприємство розглядається як організація, що створена людьми для ефективнішого викорис- тання обмежених ресурсів. Іншими словами, існування підприєм- ства (фірми) пов’язується з тими перевагами, які воно забезпечує у процесі виготовлення продукції порівняно з виробництвом тієї самої продукції без організації фірми. Поведінка підприємства характеризується особливостями укладання та виконання конт- рактів із зовнішніми організаціями і робітниками.
В еволюційній теорії фірма розглядається як один із об’єктів системи, яку можна порівняти з біологічною популяцією. Пове- дінка підприємства обумовлена еволюційними реакціями на вплив ділового, адміністративного та технологічного середови- ща. У процесі функціонування підприємства та його взаємодії з іншими суб’єктами господарювання формуються відповідні тра- диції та виробляються процедури прийняття рішень, певні прави- ла реагування на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища.
Підприємницька модель фірми ґрунтується на уявленні про підприємство як сферу реалізації підприємницької ініціативи та наявних у підприємця або доступних для залучення ресурсів. По- ведінка підприємства е результатом взаємодії підприємців (менеджерів) усіх рівнів.
Сучасне підприємство - це складна відкрита виробничо- господарська і соціальна система, яка:
складається із взаємозалежних частин (виробництв, цехів, ді- льниць, служб тощо), діяльність яких впливає на кінцевий ре- зультат виробництва;
здійснює діяльність, спрямовану на задоволення потреб су- спільства і зовнішнього середовища системи);
має властивості, що притаманні складним відкритим ціле- спрямованим системам: здійснює певні процеси протягом життє- вого циклу продукції; реагує на зміну зовнішнього оточення і самостійно забезпечує свій розвиток (володіє властивістю само- організації); має характерне для складних систем поєднання вла- стивостей цілісності та відокремленості, які певним чином впли- вають на її функціонування та розвиток.
З виробничо-технічного погляду підприємство являє собою техніко-технологічний комплекс, систему робочих машин та ме- ханізмів, які відповідають його потужності та видам продукції (робіт, послуг), що випускаються.
Організаційно підприємство є виробничою одиницею еконо- міки країни з певною внутрішньою структурою, зовнішнім ото- ченням, закономірностями функціонування та розвитку. Організаційна система підприємства охоплює виробничу та організа- ційну структуру управління підприємством та його підрозділами, а також зв’язки між виробництвом та управлінням, між підпри- ємством та зовнішніми організаціями.
З соціального погляду підприємство - це соціальна підсисте- ма суспільства, завдяки якій здійснюється взаємодія суспільних, колективних і особистих інтересів.
Економічно підприємство є виокремленою ланкою промисло- вості, яка визначається певною господарською, фінансовою, еко- номічною самостійністю. Економічна система підприємства охо- плює економічні відносини підприємства з державою, державним бюджетом, організаціями ринкової інфраструктури, постачаль- никами компонентів виробництва та споживачами продукції (робіт, послуг), населенням; а також внутрішні відносини, які виникають між підрозділами підприємства, між останніми та апаратом, управління. Таким чином, підприємство є відкритою системою з відносно стабільною внутрішньою структурою та зі складною системою взаємозв’язків із зовнішнім оточенням,
3 інформаційної точки зору підприємство - складна динаміч- на система, яка характеризується великим обсягом, інтенсивніс- тю та різноспрямованістю інформаційних зв’язків між підсисте- мами й елементами, а також зовнішнім оточенням. Інформаційна підсистема підприємства охоплює планову, звітну, нормативно-- технічну документацію, а також різноманітну інформацію, яка характеризує стан і рух компонентів підприємства.
В екологічному аспекті підприємство - це виробничо-еко- логічна система, яка взаємодіє із зовнішнім оточенням шляхом матеріально-енергетичного обміну.
Щодо адміністративно-правового статусу, то з цього погля- ду підприємство є юридичною особою з установленими держа- вою в законодавчому порядку правами та обов’язками.
Промислове підприємство як будь-яка система може перебу- вати у двох станах: стійкому або нестійкому.
Стійкий стан характеризується ритмічним випуском високо- якісної продукції та існуванням стійкого попиту на неї, рівномірним процесом виробництва в усіх підрозділах, належним матері- ально-технічним та кадровим забезпеченням, нормальним психо- логічним кліматом у колективі.
Нестійкий стан характеризується порушеннями у виробничо- му процесі, неритмічним випуском продукції та незадовільним попитом на неї, несвоєчасним матеріально-технічним постачан- ням, незадовільним психологічним кліматом. Таке становище може бути результатом впливу як зовнішніх, так і внутрішніх чин- ників. Стійкий стан виробництва забезпечується головним чином створенням адекватної та ефективної системи управління.
