Тема 7 ідентифікація особи за ознаками зовнішності (габітоскопія)

ПИТАННЯ 1: Поняття та наукові засади ототожнення особи за ознаками зовнішності, їх ідентифікаційне значення та класифікація.

ВІДПОВІДЬ: Габітоскопія - галузь криміналістичної техніки, яка включає в себе систему теоретичних положень про зовнішні ознаки людини та сукупність методів та науково-технічних засобів, які обумовлюють збирання, дослідження та використання цих ознак для ототожнення особи. В основі габітоскопії полягають данні анатомії, антропології, біології.

Уся сукупність ознак зовнішності кожної людини являється індивідуальною та дозволяє ідентифікувати людину за різними обставинами. Ознаки зовнішності людини розділяються на дві великі групи: статичні (анатомічні, морфологічні) та динамічні (функціональні) ознаки. Статичні ознаки являють собою особливості зовнішньої будови тіла та його частин. Ці ознаки формуються у процесі вікового розвитку та змін організму. Тому стійкість таких ознак залежить від їх характеру та наявності вікових змін у той чи інший період життя людини. Динамічні ознаки відображають звичні, стійкі особливості динаміки тіла людини у звичних умовах (хода, міміка, жестикуляція).

ПИТАННЯ 2: Система опису ознак зовнішності. Функціональний портрет людини.

ВІДПОВІДЬ: Система ознак для криміналістичного опису зовнішності людини має назву "словесний портрет". Ця система ґрунтується на наступних принципах: 1) основу описання складають природні ознаки будови та динаміки тіла людини, які формуються у процесі розвитку, функціонування та старіння людини; 2) вказують розмір ознак зовнішності, форму, положення , особливості, інколи колір. Зокрема, розмір ознаки визначається не в метричних одиницях, а по відношенню до розміру інших певних елементів зовнішності (за виключенням зросту); 3) при описуванні використовується єдина стандартна термінологія ознак зовнішності; 4) описування проводиться у певній послідовності; 5) кількість ознак, які фіксуються за допомогою "словесного портрету" залежить від обставин справи. Треба зазначити, що особливі прикмети це відмінні особливості, які складають цінність для ідентифікації людини за ознаками зовнішності (татуювання, родинки, шрами).

ПИТАННЯ 3: Засоби та методи фіксації (сумування, поєднання, об'єднан ня) зовнішніх ознак людини. Джерела інформації про ознаки зовнішності людини.

ВІДПОВІДЬ:  Опис ознак зовнішності, згідно процесуального закону, фіксується при допиті свідка чи потерпілого у зв'язку з проведенням впізнання. У зв'язку з тим, що допитуваний не обізнаний зі «словесним портретом», слідчий повинен розтлумачити йому відповідну термінологію і градацію ознак. Опис ознак зовнішності включається у систему криміналістичних обліків. Для цього заповнюються спеціальні бланки, в яких заздалегідь роздруковані необхідні ознаки зовнішності. Проти кожної з ознак вказана ступінь її виразності і той хто заповнює карту повинен тільки підкреслити відповідні терміни. Як наочна форма відтворення зовнішності людини, практикується виготовлення мальованого портрету (суб'єктивний мальований портрет) зі слів свідка та з залученням фотознімків різноманітних осіб, на яких окремі ознаки зовнішності схожі на ознаки злочинця. Якщо свідків декілька то художник працює з кожним з них і тільки після цього підсумовуючи, поєднує і втілює у один малюнок усі свої попередні. Суб'єктивний мальований портрет підписується тим, хто допитувався, художником та слідчим, але застосовується така форма відтворення зовнішності злочинця відносно рідко. На практиці більше розповсюдження має складання портретів по заздалегідь виконаними варіантами ознак (комбіновані портрети, фотороботи тощо).

ПИТАННЯ 4: Судово-портретна експертиза: поняття, питання, що вирішуються, методи проведення, підготовка матеріалів для призначен- ня.

ВІДПОВІДЬ: Основним завданням судово-портретної експертизи є вирішення питання про те, чи зображена на представлених фотознімках одна і таж сама людина, чи це є різні люди. Судово-портретна експертиза визнається однією з найбільш складних видів експертиз. Фотографії, які представляються для експертного дослідження повинні бути виконані, по можливості, в одному ракурсі, достатньо крупно, чітко та не повинні бути виконані з великим перебігом часу. Експерту необхідно представити максимальну кількість фотознімків, бажано щоб вони були виконані сигналітичним способом зйомки. Експертне дослідження полягає у виявленні комплексу ознак зовнішності на кожній з представлених фотографій і співставлення по цьому комплексу фотознімків. Виявлення та співставлення ознак здійснюється різними способами (візуальним, вимірювальним, графічним).