Тема 4 криміналістична ідентифікація і діагностика.

ПИТАННЯ 1: Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій діяльності.

ВІДПОВІДЬ: Криміналістична ідентифікація - це процес порівняльного дослідження об'єктів, пов'язаних з подією, що розслідується, для вирішення питання щодо їх тотожності чи групової належності. Науковими основами криміналістичної ідентифікації є такі положення діалектичного матеріалізму: 1) індивідуальність предметів і явищ матеріального світу; 2) відносна стійкість об'єктів матеріального світу; 3) загальний взаємозв'язок об'єктів матеріального світу; 4) можливість вірного їх аналізу та змін.

Вчення про криміналістичну ідентифікацію й встановлення групової належності займає провідне місце серед теоретичних положень криміналістики. Це вчення знаходить практичне використання в оперативно-розшуковій, слідчій, судовій, експертній діяльності оскільки служить цілям одержання доказів наявності чи відсутності тотожності матеріальних об'єктів, які знаходяться у сфері судочинства, що обумовлює спеціальні вимоги до методики ідентифікаційного дослідження. Окрім того, результати криміналістичної ідентифікації мають суворо встановлену форму процесуальних актів - висновків експертів, протоколів слідчих та судових дій, довідок обліково-реєстраційних органів.

ПИТАННЯ 2: Види та форми криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки і властивості, їх класифікація.

ВІДПОВІДЬ: Криміналістиці відомі чотири види ідентифікації:

1) за матеріально-фіксованим відображенням ознак;

2) за відображенням ознак в пам'яті людини;

3) за ознаками загального походження;

4) за описом ознак.

Ідентифікація може проводитись у двох формах: процесуальній і не процесуальній. При процесуальній формі ідентифікація здійснюється у вигляді експертизи чи в ході проведення іншої слідчої дії (пред'явлення для впізнання, огляд, обшук). Результати ідентифікації, які відображені у висновку експерта чи в протоколі слідчої дії мають значення доказів. Не процесуальною є ідентифікація, яка здійснюється під час опреративно-розшукової діяльності. Вони виконують роль мисленевих операцій, які використовуються для одержання інших доказів. Наприклад, слідчий, який виявив під час проведення обшуку речі, предмети які йому відомі із свідчень потерпілого, уявно ототожнює їх, вилучає речі і залучає їх у якості речових доказів. До непроцесуальної форми відноситься також ідентифікація, яка здійснюється з оперативною метою, при перевірці за криміналістичними обліками, попередні доекспертні дослідження слідчого чи спеціаліста (щоправда така позиція носить дискусійний характер).

Суттєве значення в теорії криміналістичної ідентифікації приділяють поняттю ідентифікаційної ознаки. Під ознакою розуміється об'єктивне відображення зовнішніх властивостей предмета, які дозволяють вирізнити даний предметйому подібних. Ознаки об'єкта, які використовуються для ототожнення називаються ідентифікаційними. Неповторне поєднання цих ознак, взяте за основу вирішення питання про тотожність чи її відсутність, називається індивідуальною чи ідентифікаційною сукупністю, а область об'єкта, яка містить цю сукупність - ідентифікаційним полем. Ідентифікаційні ознаки поділяються на ознаки групового і ознаки індивідуального значення. Ідентифікаційна властивість характеризує внутрішні якості об'єкта - його фізичну природу, стан, структуру, твердість, питому вагу та ін.

ПИТАННЯ 3: Ототожнення і встановлення групової належності. Об’єк-ти і суб’єкти криміналістичної ідентифікації.

ВІДПОВІДЬ: Ідентифікація - це процес дослідження, в якому приймають участь два об'єкти: той, що ідентифікується (ототожнюється або встановлюється), тотожність якого необхідно встановити, та той, що ідентифікує (встановлює), який є носієм відображених ознак об'єкта, що ідентифікується. Встановлення групової належності (групофікація) - це встановлення належності об'єкта до певного класу, роду, виду, тобто деякій множині (групі) однорідних об'єктів.

Об'єктами криміналістичної ідентифікації є ідентифікуємі (люди, тварини, приміщення, предмети, ділянки місцевості та ін.) та ідентифікуючі (матеріально-фіксовані відображення, ідеальні відображення, описи). Суб'єктами криміналістичної ідентифікації: а) при ідентифікації за матеріальними відображеннями - слідчий, експерт та спеціаліст, які за дорученням, постановою слідчого проводять судову експертизу або дослідження; б) при ідентифікації за ідеальними відображеннями (за слідами пам’яті) - свідок та потерпілий, підозрюваний та обвинувачений. Суб'єктом не процесуальної ідентифікації може бути оперативні працівники оперативних підрозділів, а також будь-який громадянин, так чи інакше пов'язаний з подією злочину.

ПИТАННЯ 4: Процес криміналістичної ідентифікації. Методика іденти- фікаційних досліджень.

ВІДПОВІДЬ: Методика експертного дослідження при ідентифікації включає слідуючи етапи: а) огляд представлений об'єктів - такого, що ідентифікується та ідентифікуючих; б) окреме дослідження кожного об'єкта; в) порівняльне дослідження; г) формування та оцінка комплексу ознак, що збігаються і підготовка висновку.

ПИТАННЯ 5: Поняття і сутність криміналістичної діагностики. Наукові засади криміналістичної діагностики.

ВІДПОВІДЬ:  Криміналістична діагностика - це процес дослідження властивостей і стану об'єкта (ситуацій) з метою встановлення змін, що відбулися в ньому, причини цих змін і їх зв'язок із вчиненим злочином. Базуючись на теорії відображення, науковими основами процесу діагностики є: а) принципова можливість пізнання об'єкта чи події за їх відображенням; б) відомості, накопичені криміналістикою про закономірності виникнення об'єктів чи подій, які досліджуються, їх властивості і ознаки; в) відомості про загальні закономірності виникнення доказів; г) відомості про типові моделі відображення об'єкта чи події з урахуванням об'єктивних властивостей і умов взаємодіючих об'єктів чи подій; д) володіння методиками дослідження об'єктів криміналістичної експертизи і всім арсеналом необхідних методів.