Тема 10 інформаційно - довідкове забезпечення розкриття злочинів (криміналістична реєстрація)

ПИТАННЯ 1: Поняття, завдання та види криміналістичної реєстрації.

ВІДПОВІДЬ: Раціональне використання криміналістично значущої інформації з урахуванням її об'єму і різноманітності можливо сьогодні лише в рамках інформаційно-пошукової системи, яка б забезпечувала накопичення, обробку, збереження і пошук такої інформації. Таку систему прийнято називати криміналістичною реєстрацією або інформація по довідковим забезпеченням розкриття злочинів. Система криміналістичної реєстрації включає підсистеми, які називаються криміналістичними обліками, які відрізняються один від іншого реєстраційними даними, а також способами і формами їх концентрації і систематизації.

Основними завданнями криміналістичної реєстрації є:

- забезпечення можливості оперативного отримання інформаційно-довідкової інформації у повному, систематизованому та зручному для користування вигляді для розкриття, запобігання злочинів та розшуку злочинців;

- збір та обробка криміналістично значущої інформації для оцінки ситуації і прийняття обґрунтованих оптимальних рішень, що мають значення для розкриття та запобігання злочинів;

- забезпечення ефективної інформаційно-довідкової взаємодії усіх галузевих служб органів внутрішніх справ і інших правоохоронних органів України при розкритті і запобіганні злочинів і ін.

Таким чином, криміналістична реєстрація - це науково розроблена система довідкових, розшукових та інших криміналістичних обліків об'єктів-носіїв криміналістично значущої інформації, що використовується для розкриття злочинів та їх запобіганню.

ПИТАННЯ 2: Наукові і правові засади криміналістичного обліку.

ВІДПОВІДЬ: Криміналістичні обліки безпосередньо не передбачені кримінально-процесуальним законодавством. Однак порядок їх ведення визначений вимогами КПК, які стосуються правил фіксації, вилучення і збереження речових доказів, отримання зразків для порівняльного дослідження, залучення спеціаліста, призначення і проведення експертиз. Правовими засадами криміналістичної реєстрації є також Закон про міліцію і Закон про оперативно-розшукову діяльність в Україні. Сама процедура збору облікових матеріалів регламентується підзаконними актами - наказами, положеннями та інструкціями МВС України.

ПИТАННЯ 3: Об'єкти, система, принципи організації і функціонування криміналістичних обліків. Способи реалізації даних обліків у розшуку осіб, предметів, у розкритті злочинів.

ВІДПОВІДЬ: Об'єкти, які підлягають криміналістичній реєстрації та криміналістичному обліку - це обвинувачені, що були заарештовані; особи, затримані за бродяжництво, жебракування; особи, які вчинили злочин, але звільнені у зв'язку із вжиттям заходів громадського впливу або через обставини, що змінилися; засуджені особи; невідомі злочинці, які переховуються від суду та слідства, від відбування покарання; особи, які пропали безвісті; хворі, які перебувають у лікувальних установах, будинках престарілих, дитячих будинках і через свій стан не можуть повідомити персонографічні дані; невпізнані трупи осіб, які загинули внаслідок злочинів, нещасних випадків і померлих громадян; крадена, втрачена, вилучена та добровільно здана зброя; викрадені та загублені, а також вилучені у затриманих речі; номерні речі та вироби, пов'язані із злочинами; автотранспортні засоби, належність яких не встановлена (безхазяйний транспорт); паспорти — викрадені, втрачені, такі, що належать злочинцям, а також бланки викрадених паспортів і ін.

Кримінальну реєстрацію здійснюють органи МВС: Головне інформаційне бюро (ГІБ) МВС України; Криміналістичний центр МВС України; інформаційні центри (бюро), головних управлінь та управлінь МВС України в областях; міські, районні, транспортні (лінійні) органи внутрішніх справ. Кожний з названих органів має свої види обліку.

ПИТАННЯ 4: Допоміжні інформаційні системи, що використовуються правоохоронними органами в розшуковій діяльності.

ВІДПОВІДЬ: Із запровадженням у практику кримінальної реєстрації комп'ю - терної та розмножувальної техніки змінилися форми зберігання й концентрації інформації. Картки, тобто паперові носії, поступово змінилися магнітними носіями (стрічки, диски, дискети тощо). У 1985 році в органах МВС почав формуватися єдиний банк даних - АБД (автоматизований банк даних), в якому зосереджується вся інформація щодо зазначених вище об'єктів. Єдиний банк даних мас два рівні: АБД-центр й АБД-область. Збирання інформації для АБД здійснюється за допомогою єдиних карток збору інформації за всіма рівнями.