- •Лабораторна робота №1
- •Комп’ютер. Основні пристрої пк.
- •Функціональний склад персонального комп'ютера (пк). Структурна схема пк.
- •1) Магістрально-модульний принцип їх будови (Загальна схема апаратної частини комп'ютера).
- •Процесор
- •Пристрої введення-виведення
- •Основні характеристики пк
- •Основні характеристики пристроїв пк
- •Оперативну пам'ять призначено для читання та запису інформації
- •Постійна пам'ять призначена тільки для читання інформації
- •Адаптери
- •Контролер дисків (адаптер портів введення-виведення)
- •Мережні плати
- •Звукові карти
- •4. Зовнішні запам'ятовуючі пристрої пеом. Дискові накопичувачі, їх основні характеристики та принципи роботи.
- •5. Пристрої введення-виведення інформації.
- •6. Пристрої для організації комп'ютерного зв'язку. Модем, види модемів та їх функції.
- •Домашнє завдання
Основні характеристики пк
Процесор:
Швидкодія (тактова частота процесора);
Розрядність процесора;
Розмір кеш пам’яті;
Кількість ядер процесора.
Ємність пристроїв пам’яті:
Відеоадаптера (відеокарти);
Жорсткого диску (вінчестера);
Оперативної пам’яті і кеш-пам’яті;
Типи компонентів і їх виробники:
Материнська (Системна) плата;
Процесор (Intel, AMD, …);
Оперативна пам’ять ( тип: DDR 2, DDR 3, DDR 4, …)
Жорсткий диск;
Відеоадаптер (тип пам’яті: DDR 3, GDDR 3, GDDR 5, …, розрядність 64-512 біт);
Монітор (тип матриці: IPS, LED).
Продуктивність ПК (взаємодія компонентів ПК).
Основні характеристики пристроїв пк
«Мозком» персонального комп'ютера є мікропроцесор, або центральний процесор, або процесор. Його також скорочено називають ЦП, або CPU (Central Processing Unit — центральний процесорний устрій).
Мікропроцесор (МП) — це програмно-керований електронний цифровий пристрій, призначений для обробки різної інформації, що подасться в числових кодах, і який функціонує на базі мікросхеми. Слова «програмно-керований» означають, що МП працює, виконуючи деяку програму, яка окремо зберігається в оперативній пам'яті. МП — це головна апаратна складова комп'ютера.
Його характеристики:
1. Тактова частота – вказує скільки тактів здійснює мікропроцесор за 1 секунду. Вимірюється тактова частота в МГц (1МГц= 1 млн. тактів/сек.).
2. Розрядність. Характерною рисою мікропроцесорів різних моделей є розрядність основних регістрів та кількісний та якісний склад системи команд (тобто перелік видів операцій, які може виконувати мікропроцесор). Так, мікропроцесори типу 8088 були 8-розрядні, 80286— 16-розрядні, 80386 і 80486 — 32-розрядні, a Pentium — 64-розрядні. Від розрядності залежить, який об'єм інформації в бітах опрацьовує мікропроцесор за одиницю часу.
Розряднісгь та тактова частота істотно впливають на продуктивність роботи ПК, оскільки чим більшою є розрядність, тим більшими порціями мікропроцесор може читати дані для обробки, а чим більшою є тактова частота, тим швидше здійснюється процес обробки даних.
3. Об'єм адресного простору. Це діапазон або множина всіх тих адрес, до яких може звернутися процесор використовуючи адресний код. Адресний код – це двійкове число, що позначає адресу комірки пам’яті, або деякого зовнішнього пристрою.
МП виконує наступні функції:
керує та координує роботу всіх інших пристроїв комп'ютера;
здійснює читання кодів команд і даних для опрацювання із основної пам'яті;
здійснює декодування команд;
виконує арифметико-логічні та інші операції, які вказуються в командах;
керує передачею даних між МП та оперативною пам'яттю, а також опрацьовує сигнали, які поступають від зовнішніх пристроїв.
Складовими частинами МП є: регістри, пристрій керування та арифметико-логічний пристрій.
Пристрій керування призначений для аналізу команд та забезпечення їх виконання, а також для керування роботою всіх апаратних компонентів комп'ютера і організації їх взаємодії між собою. Керування здійснюється за допомогою електричних сигналів, які пересилаються на відповідні зовнішні пристрої через системну магістраль. Крім того, пристрій керування може отримувати сигнали від зовнішніх пристроїв. Фізично пристрій керування — електронна схема, на вхід якої подаються коди команд, які потрібно виконати, а на виході отримуються керуючі сигнали, які забезпечують виконання команд програми.
Арифметико-логічний пристрій призначений для виконання арифметичних та логічних операцій, які задаються кодами виконуваних команд. Основою арифметико-логічного пристрою є операційний блок, який може налаштовуватися на різні операції та виконувати їх. Настройка операційного блоку на конкретну операцію і забезпечення її покрокового виконання здійснюється за допомогою керуючих сигналів пристрою керування.
Регістри служать для тимчасового зберігання інформації в формі двійкових кодів. Регістри — це внутрішні для МП ділянки пам'яті. У них зберігаються адреси команд, що виконуються, коди команд, значення операндів перед виконанням операцій та значення результатів обчислень, виконаних арифметико-логічним пристроєм тощо. Регістри складаються із ряду тригерів — елементів, які можуть знаходитися в одному із двох станів. Один із цих станів відповідає запам'ятовуванню двійкового нуля, а другий — одиниці. Кількість тригерів в регістрах визначає розрядність МП.
Пам'ять ЕОМ
Пам’ять комп’ютера призначена для зберігання вхідної інформації, програм та результатів обробки. Комп’ютер має внутрішню та зовнішню пам’ять.
Уся внутрішня пам'ять комп'ютера поділяється на два види. Перший називається оперативною пам'яттю, або оперативним запам'ятовуючим пристроєм (скорочено ОЗП). В англійській мові для такого виду пам'яті використовується абревіатура RAM від Random Access Memory — пам'ять із довільним доступом. Цей вид пам'яті має таку назву, тому що дає змогу не тільки зчитувати інформацію з пам'яті за вказаними адресами, а й записувати інформацію в пам'ять (тобто змінювати вміст пам'яті). Саме з цією пам'яттю центральний процесор постійно обмінюється інформацією при розв'язуванні комп'ютером кожного конкретного завдання. Вміст цього виду пам'яті не зберігається при вимкненні комп'ютера.
