- •Тема 6. Скульптура як вид пластичного мистецтва
- •6.1. З історії скульптурного мистецтва
- •Коненков с.Т. Христос. Гіпс тонований. 1933. Смоленський музей скульптур с.Т.Коненкова.
- •Генрі Мур. Велика вертикальна внутрішня / зовнішня форма. 1981. Маєток Генрі Мура. Велика Британія, Хартфордшир, Перрі Грін.
- •Мухіна в.І. Сидяча фігура. Скло. 1947. Санкт-Петербург, Російський музей.
- •6.2. Види скульптури за формою
- •Скульптура
- •1). Кругла скульптура
- •Ніка Самофракійська. Ііі - іі ст. До н.Е. Шубін ф. Портрет графині р.М.Паніної. Сер. 1770-х.
- •Мікеланджело. П’єта.1498–1501. Мармур. Рим, Собор Св. Петра.
- •Л. Гіберті. Рельєфи східних дверей Флорентійського баптистерію. Бронза. 1425-1452. Італія. Раннє Відродження. Флоренція.
- •Ф. Рюд. Виступ добровольців на захист батьківщини (Марсельєза). 1833. Мармур. Париж, Тріумфальна арка.
- •Фідій та учні. Три богині (Мойри?). Горельєф східного фронтону Парфенону. Мармур. 438-32 рр. До н.Е. Афіни, Національний археологічний музей.
- •Т.Баронч, п.Війтович, а.Попель. Радощі і страждання життя. Горельєф. 1898-1900. Львівський національний театр опери і балету ім. С.Крушельницької.
- •6.3. Роди скульптури за змістом і функціями
- •Монументальна
- •Монументально-декоративна
- •Станкова
- •Монументальна скульптура
- •Ж.Ардуен-Мансар, л.Лево. Версальський палац. Парковий фасад. Кін. Хvіі ст.
- •О.І.Теребеньов. Атланти у Новому Ермітажі. Граніт. 1844-49. Санкт-Петербург.
- •Каріатиди у південному портику храму Ерехтейон на Афінському акрополі. 5 ст. До н.Е. Греція.
- •Станкова скульптура
- •2. Козловський м.І.. Амур. 1797. Санкт-Петербург, Російський музей.
- •3. Фрагмент виставки «Гірка зоря полин» зі збірки Хмельницького художнього музею. 2013. В центрі – композиція в.Шишова «Птахи Чорнобилю».
- •Статуетка часів Трипілля. Теракота. Ііі-і тис. До н.Е.
- •Леонід Позен. Лірник із поводирем. Бронза. 1884. Київ, Національний художній музей.
- •6.4. Матеріали і техніка виконання в скульптурі
- •1. Камінь (мармур, граніт).
- •Т.Кузьміна. Пам’ятник дизайнеру. Бронза. 2008. М. Красноярськ.
- •4. Кераміка (теракота, майоліка, фаянс).
- •2. Клодіон. Алегорія річки Рейн. 1765. Техас, Кімбел арт мьюзеум.
- •Врубель м. Єгиптянка. 1899-1900. Майоліка.
- •5. Гіпс, глина і віск
- •Дорогоцінні (або коштовні)матеріали
- •1.Триптих Арбавіля. Слонова кістка. 10 ст. Візантія. Париж, Лувр.
- •2. Камея Гонзага. Сардонікс, срібло. 15,7х11, 8 см. Ііі ст.. До н.Е. Санкт-Петербург, Ермітаж.
- •3. Фігурна фібула. Срібло, чернь. 10 ст. Давня Русь. Санкт-Петербург, Ермітаж.
- •Штучні матеріали
- •Монументи із залізобетону
- •Список літератури
Ніка Самофракійська. Ііі - іі ст. До н.Е. Шубін ф. Портрет графині р.М.Паніної. Сер. 1770-х.
Мікеланджело. П’єта.1498–1501. Мармур. Рим, Собор Св. Петра.
2). Рельєф – вид скульптурного мистецтва, що розташовує об’ємне зображення – фігури і предмети на площині, які виступають з неї. Тлом для рельєфу можуть слугувати пейзаж або архітектура. Рельєфні зображення пов’язані з плоскістю і не відтворюють повного об’єму тіла, що зображується. Майстри рельєфу часто використовують засоби і можливості живопису й графіки, зокрема, колір. З’явився рельєф у Стародавньому Єгипті, Ассирії, подальший розвиток отримав у Стародавніх Греції та Римі, у середньовічній Європі, в епоху Відродження, існує і в наш час.
1
2
Л. Гіберті. Рельєфи східних дверей Флорентійського баптистерію. Бронза. 1425-1452. Італія. Раннє Відродження. Флоренція.
Ф. Рюд. Виступ добровольців на захист батьківщини (Марсельєза). 1833. Мармур. Париж, Тріумфальна арка.
Різновидом опуклого рельєфу є барельєф – плескате зображення, що ледве виступає над площиною (інша назва – низький рельєф, в котрому зображення виступають над площиною тла не більше, ніж на половину свого повного об’єму ). Барельєфи прикрашають стіни будинків, постаменти у пам’ятників, стели, меморіальні дошки, монети, медалі, камеї.
1 2 3
1. Медаль Василя Костянтина Острозького. Аверс. Зразок першої світської медалі 16 ст.
2. Меморіальна дошка на будинку у Новограді – Волинському, де народилась Леся Українка.
3. Пам’ятна монета Національного банку України, присвячена футбольному турніру Євро-2012. Аверс.
1 2
1.Ніка, що розв'язує сандалію. Барельєф. Мармур. V ст. до н.е. Афіни, Музей Акрополя.
2. Стародавній мармуровий саркофаг з барельєфом. Рим. Зберігається в Луврі, Париж.
Іншим різновидом опуклого рельєфу є горельєф – високий рельєф, в якому скульптурне зображення на половину свого об’єму знаходиться над поверхнею. Іноді при знайомстві з таким видом рельєфу складається враження, що це кругла скульптура, яка ледь торкається площини.
Опуклий рельєф (і барельєф, і горельєф) відомий ще з епохи палеоліту, був розповсюджений в країнах Стародавнього Сходу, в часи античності і середніх віків, Відродження і в наступні епохи як частина архітектурного декору.
Фідій та учні. Три богині (Мойри?). Горельєф східного фронтону Парфенону. Мармур. 438-32 рр. До н.Е. Афіни, Національний археологічний музей.
Т.Баронч, п.Війтович, а.Попель. Радощі і страждання життя. Горельєф. 1898-1900. Львівський національний театр опери і балету ім. С.Крушельницької.
Ми розглянули два види опуклих рельєфів, що виступають над площиною фону, але є ще й заглиблений рельєф. Заглиблений рельєф також має два різновиди: контррельєф – свого роду негатив опуклого рельєфу (на печатках - інталіях він слугує для отримання відтисків у вигляді мініатюрного барельєфу), і койланагліф – із заглибленим контуром і опуклим моделюванням. Заглиблений рельєф зустрічається в архітектурі Стародавнього Єгипту, на древнє-східних й античних інталіях, що слугували головним чином печатками.
2.
Частина інтер'єру гробниці фараона. Заглиблений рельєф. ІІ тис. до н.е.
Аменхотеп ІV і Нефертіті приносять моління богу Атону. 14 ст. до н.е.
4.
3.Інталія із зображенням гладіатора. 1876.
4. Інталія «Танцюючий сатир».
