Тема 2. Мистецтвознавство та його видова структура.

Історичні закономірності розвитку мистецтва.

План.

2.1. Мистецтвознавство загальне та часткове.

2.2. Естетика як загальна теорія мистецтва. Її взаємодія з мистецтвознавством.

2.3. Естетична діяльність і сфери її виявлення.

2.3.1. Дизайн.

2.3.2. Мода.

2.4. Історичні закономірності розвитку мистецтва.

2.1.Мистецтвознавство загальне та часткове.

Мистецтво (художня творчість) – одна з форм суспільної свідомості, що відображає дійсність в художніх образах; істотний елемент культури, творчої діяльності людства.

Маючи величезні пізнавальні і суспільно-виховні можливості, мистецтво активно діє на думки, почуття і волю людей. Воно грає надзвичайно важливу роль у житті суспільства.

Все, про що ми будемо говорити, а також вивчати на наших заняттях, відноситься до загального поняття – мистецтвознавство. Який же предмет лежить в основі цього поняття. Зрозуміло, що це мистецтво. А що ми розуміємо під самим терміном “мистецтво”? Словник “Естетика” (М., 1989) дає таке визначення: мистецтво – вид духовного засвоєння дійсності суспільною людиною, що має за мету формування і розвиток її здібностей творчо перетворювати оточуючий світ і саму себе за законами краси. Пізніше ми ще неодноразово повернемось до цього визначення, будемо його доповнювати, уточнювати.

Отже, мистецтвознавство – це сукупність наук, що досліджують

• соціально-естетичну сутність мистецтва, його походження і закономірності розвитку;

• особливості і зміст його видової специфіки;

• природу художньої творчості;

• місце мистецтва в соціальному і духовному житті суспільства, його функції, характер соціально-психологічного функціонування тощо.

Структура мистецтвознавства є достатньо складною через те, що всі ці названі його особливості характеризуються комплексністю, яку можна виявити в трьох відношеннях.

Перше:

Мистецтвознавство поділяється на загальне і часткове, оскільки і саме мистецтво існує в різних видах художньої творчості. Як система знань про окремі види мистецтва мистецтвознавство поділяється на літературознавство, театрознавство, кінознавство, музикознавство тощо.

Терміном “мистецтвознавство” ще називають його вид, присвячений вивченню образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

Кожна з цих сфер знання має відносно самостійний характер, але водночас входить як складова до загальної структури мистецтвознавства про художню творчість.

Друге:

У більш загальному вигляді мистецтвознавство є сукупністю трьох частин: історії мистецтва, теорії мистецтва і художньої критики.

Історія мистецтва це відображення процесу формування художньої культури в різні часи, в різних країнах.

Ми з вами почнемо її вивчати, ознайомившись із загальними положеннями теорії мистецтва.

Загальною теорією мистецтва виступає естетика. Про цю науку ми також будемо говорити більш широко і постійно звертатись до неї під час вивчення історії мистецтва.

Художня критика являє собою вид літературної творчості, що полягає в поясненні та оцінці художніх явищ.

За образним визначенням О.Пушкіна критика є “наука открывать красоты и недостатки в произведениях искусств и литературы. Она основана на совершенном знании правил, коими руководствуется художник или писатель в своих произведениях, на глубоком изучении образцов и на деятельном наблюдении современных замечательных явлений”. Статус художньої критики в культурі історично змінюваний, і її природа не однозначна. З одного боку вона є частиною літератури і самого художнього процесу, а з іншої – є складовою частиною мистецтвознавства. Її природа – науково-публіцистична.

Третє:

Мистецтвознавство вступає в певні відносини з рядом не мистецтвознавчих наукових дисциплін, методологічні підходи, висновки і спостереження яких є суттєвими для комплексного вивчення мистецтва. Це, зокрема, психологія художньої творчості, соціологія мистецтва, культурологія, семіотика тощо. З деякими з названих дисциплін ви будете знайомитись в процесі вивчення інших курсів, про зв’язок з іншими ми безпосередньо або опосередковано будемо говорити в нашому курсі.

Міждисциплінарне вивчення художньої творчості збагачує мистецтвознавство, сприяє більш глибокому вивченню різних аспектів мистецтва – його комунікативних можливостей, характеру соціального функціонування, особливостей сприйняття мистецтва тощо. Тому мистецтвознавство має тісні стосунки з такими науками як філософія і естетика ( які ви також будете вивчати в університеті). Саме вони створюють методологічну і теоретичну основу мистецтвознавства.

Мистецтвознавство є не лише особливою галуззю наукового знання, а й складовою частиною художньої культури. Художня культура – це сукупність художніх цінностей, а також історично визначена система їхнього відтворення і функціонування в суспільстві.