Обчислення середнього значення, виключаючи з розрахунку нулі

У цьому прикладі показано, як видаляти нулі з діапазону, коли потрібно обчислити середнє значень у діапазоні. У формулі використовується діапазон даних "Продаж".

=AVERAGE(IF(Продаж<>0;Продаж))

Функція IF створює масив значень, які не дорівнюють 0, а потім передає ці значення функції AVERAGE.

Підрахунок кількості відмінностей між двома діапазонами клітинок

Ця формула масиву порівнює значення у двох діапазонах клітинок ("Мої_дані" та "Ваші_дані") і повертає кількість відмінностей між ними. Якщо вміст двох діапазонів однаковий, формула повертає значення 0. Для цієї формули потрібно, щоб діапазони клітинок мали такий самий розмір і вимір.

=SUM(IF(Мої_дані=Ваші_дані;0;1))

Формула створює новий масив такого самого розміру, що й порівнювані діапазони. Функція IF заповнює цей діапазон значеннями 0 і 1 (0 – відмінності, 1 – збіги). Після цього функція SUM повертає суму значень у діапазоні.

Формулу можна спростити так:

=SUM(1*(Мої_дані<>Ваші_дані))

Ця формула працює, тому що TRUE*1=1, а FALSE*1=0 (так само як і формула, що підраховує кількість помилок у діапазоні).

Пошук розташування максимального значення в діапазоні

Ця формула масиву повертає номер рядка, який містить максимальне значення в діапазоні "Дані", що складається з одного стовпця.

=MIN(IF(Дані=MAX(Дані);ROW(Дані);""))

Функція IF створює новий масив, який відповідає діапазону "Дані". Якщо відповідна клітинка містить максимальне значення діапазону, масив міститиме номер цього рядка. В іншому разі масив міститиме пустий рядок (""). Функція MIN використовує новий масив як другий аргумент і повертає найменше значення, яке відповідає номеру рядка максимального значення в діапазоні "Дані". Якщо діапазон "Дані" містить кілька однакових максимальних значень, формула повертає рядок із першим значенням.

Щоб повернути фактичну адресу клітинки з максимальним значенням, використовуйте таку формулу:

=ADDRESS(MIN(IF(Дані=MAX(Дані);ROW(Дані);""));COLUMN(Дані))

Урок №66,67-Практична робота № , : Засоби "Пошук рішення" та "Підбір параметрів"

Мета: навчитися використовувати засоби “Пошук рішення” та “Підбір параметрів” для знаходження розв’язків задач моделювання.

Методичне забезпечення: ПК з програмою Excel, інструкції.

Теоретичні відомості:

Пошук рішення являється частиною блоку задач, який інколи називають аналіз “що-якщо”. Процедура дозволяє знайти оптимальне значення формули, яка міститься в цільовій комірці. Вона працює із групою комірок, які певним чином пов’язані з формулою в цільовій комірці. Для того щоб отримати по формулі в цільовій комірці заданий результат, процедура ПР змінює значення у комірках, значення яких впливає на значення цільової комірки. Для того щоб звузити множину значень, які використовуються в моделі, застосовуються обмеження на значення змінюючи комірок, кінцевих комірок або інших комірок, що задаються при постановці задачі. Ці обмеження можуть посилатися на інші впливаючі комірки.

Перегляд проміжних результатів пошуку рішень

1. Сформулюйте задачу.

2. У полі Встановити цільову комірку введіть посилання на комірку або ім’я кінцевої комірки, яка має містити формулу.

3. Виконайте одну із наступних дій:

- для того щоб максимізувати значення кінцевої комірки шляхом змінення значення впливаючих комірок, встановіть перемикач в положення максимальному значенню.

- для того щоб мінімізувати значення кінцевої комірки шляхом змінення значення впливаючих комірок, встановіть перемикач в положення мінімальному значенню

- щоб встановити значення в кінцевій комірці рівне деякому числу, встановіть перемикач в положення значення і введіть у відповідне поле потрібне число.

4. У полі Змінюючи комірки введіть імена або посилання на змінюючі комірки, розділяючи їх комами. Ці комірки мають бути пов’язані із кінцевою коміркою. Допускається задання до 200 змінюючих комірок.

5. Для того щоб автоматично знайти всі комірки, які впливають на формулу моделі, натисніть на кнопку Припустити.

6. У полі Обмеження введіть всі обмеження, які накладаються на пошук рішення.

Виконайте практично