Питання№2 Насамперед проголосимо основні ідеї, що лежать в основі концепції бази даних:

1. Ізолювати будь-яку прикладну програму від впливу змін в інших програмах через спільні дані шляхом розмежування логічних записів, що використовуються прикладними програмами, від записів, що реально (фізично) запам'ятовуються на магнітних носіях.

2. Усунути надмірне дублювання даних.

3. Централізувати управління даними.

Отже, суть концепції баз даних полягає в інтегрованому збереженні й диференційованому використанні прикладними програмами всієї інформації про об'єкти предметної області, що представляють певний інтерес для організації. За таких умов, з одного боку, формати представлення даних описуються на логічному (зрозумілому) для кожної програми рівні, але, з іншого боку, усі інші дані, що зберігаються у базі даних і не мають ніякого відношення до певної прикладної програми, є для неї "прозорими". Це означає, що їхню присутність програма не відчуває.

Тобто всі дані розміщуються в єдиному сховищі. Користувачі АІС мають можливість звертатися до будь-яких даних, що їх цікавлять. Ті самі дані можуть бути в різних комбінаціях і по-різному представлені відповідно до потреб користувачів (прикладних програм). Це забезпечується за рахунок занурення бази даних у спеціальне програмне середовище, що виконує функції доступу і перетворення структур даних (рис. 2), і називається системою управління базами даних (СУБД).

На жаль, у більшості означень поняття бази даних, що наводяться в літературі, не вказуються всі її суттєві ознаки. Також базу даних часто просто ототожнюють із будь-якою сукупністю файлів, що містять деякий набір відомостей про предметну область, яка має певний інтерес для організації. Зі сказаного зрозуміло, що сукупність файлів не обов'язково автоматично утворює базу даних. Щоб це відбувалося, файли повинні бути:

1. Взаємопов'язаними (так, що має бути забезпечена повна й узгоджена інформація про предметну область).

2. Інтегрованими (за умови мінімальної надмірності, необхідної для забезпечення взаємопов'язаності файлів).

3. Незалежними (логічно та фізично від програм, у яких вони використовуються, і від процесів, у яких вони підтримуються).

4. Мати єдину централізовану програму управління, що забезпечує логічну незалежність програм від даних, що знаходяться у файлах.

Наведемо означення основних понять, які пов'язані з розглянутою концепцією.

Означення основних понять, які пов'язані з концепцією бд.

Базою даних (БД) — називається поіменована сукупність даних, з тією мінімальною надмірністю, що необхідна для взаємопов'язаності даних, яка адекватно відображає стан об'єктів та їхні відношення у розглядуваній предметній області.

Більш повне і точне означення бази даних було наведено в:

База даних (скорочено — БД) — впорядкований набір логічно взаємопов'язаних даних, що використовуються спільно та призначені для задоволення інформаційних потреб користувачів. У технічному розумінні включно й система керування БД.

"Базу даних можна визначити як сукупність взаємопов'язаних даних за наявності такої мінімальної надмірності, що допускає їхнє використання оптимальним способом для одного або кількох додатків; дані запам'ятовуються таким чином, щоб вони були незалежними від програм, що використовують ці дані, а також для пошуку даних у базі даних застосовується єдиний керований спосіб. Дані структуруються таким чином, щоб була забезпечена можливість подальшого нарощування додатків".

Системою управління базами даних (СУБД)— називається сукупність мовних і програмних засобів, призначених для створення, управління і сумісного використання БД багатьма користувачами (програмами).

Банк даних (БнД)— система програмних, лінгвістичних, інформаційних, організаційних і технічних засобів, призначених для централізованого накопичення і колективного використання даних. Поняття банка даних аналогічне поняттю АІС, побудованої на основі єдиної БД.

Бази даних є новим кроком у розвитку засобів обробки даних, що сприли подальшому розширенню галузей застосування ЕОМ і сприяв кращому використанню даних у сфері управління й прийняття рішень.