Мовні кліше, штампи, складені найменування

Кліше — звичний зворот, регулярно повторюваний у певних умовах і контекстах для тотожного позначення адекватних ситуацій, стосунків між людьми тощо.

Наприклад, існують кліше мовного етикету: добрий день, доброго здоров’я, радий Вас бачити, на добраніч, бувайте здорові, будьте люб’язні, щиро дякую, шановний пане, вельмишановний добродію, бажаю щастя й добра Вам.

Для позначення різних явищ суспільно-політичного життя вживають усталені звороти на зразок: правляча верхівка, посадова особа, засоби масової інформації, сфера обслуговування, комплексні заходи, стан довкілля.

Штампи — це стерті від частого невмотивованого вживання вирази, які втратили свою інформативність. Штампи найчастіше трапляються в діловому мовленні, в газетних статтях: дати путівку в життя, чорне золото (про вугілля), люди в білих халатах (про лікарів), мати велике значення, відігравати важливу роль, приділяти значну увагу, необхідно відзначити.

Це може бути й нагромадження зайвих слів: проведення робіт по впорядкуванню території (замість: впорядкування території), працюють над здійсненням завдання поліпшення роботи транспорту.

Штампи затуманюють зміст висловлювання, роблять мову важкою для сприйняття, нечіткою. Штампів слід уникати.

Складені найменування відрізняються від фразеологізмів тим, що, як і кліше, вони позбавлені емоційно-експресивного забарвлення, їхні компоненти, як правило, зберігають своє лексичне значення, проте вони сукупно позначають одне поняття чи називають одне явище і мають сталий склад:  центральна нервова система, синдром набутого імунодефіциту, вітряна віспа, запалення легень; Волинська область; ядерна реакція, атомна вага, електромагнітне поле; теорія ймовірностей.

Трапляються складені найменування, мотивація значень яких тою чи іншою мірою втрачена: адамове яблуко (борлак), петрів батіг (цикорій), антонів вогонь (гангрена), грудна жаба (стенокардія), куряча сліпота (хвороба очей), собача кропива звичайна, волоський горіх. Тим вони наближаються до фразеологізмів.

3. Особливості використання лексичних одиниць у мовленні медичних працівників

Багатозначні слова і контекст

Здатність слова мати кілька значень – багатозначність, або полісемія (від гр. poly – багато, sema – знак).

Слово, первісно однозначне, поступово може набувати нових значень – ставати полісемічним. Основне, вихідне значення називається прямим, решта значень того самого слова – переносні (гострий – який має колючий або ріжучий край (гострий скальпель – пряме значення); назріле, але складне для розв’язання завдання (гостре питання – переносне значення).

Суть полісемії полягає в перенесенні назви на інший предмет.

Не слід плутати багатозначність з омонімією.

З’ясувати значення як багатозначного слова, так і омоніма допомагає контекст.

Контекст - (лат. contextus — з'єднання, зв'язок) — відносно закінчений у значеннєвому відношенні уривок письмового або усного мовлення, з якого можна зрозуміти точний зміст окремого слова або вираження, що входить у його склад.