Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГР УМ Практ 3_4.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
43.17 Кб
Скачать

Практичне заняття № 4

Тема: Бібліографічний опис тексту.

Мета: навчальна – сформувати уміння складати бібліографічний опис статей з різних видів джерел науково-технічної інформації згідно з чинними стандартами; цитувати прямою і непрямою мовою певний матеріал у наукових роботах та робити посилання на першоджерела;

розвиваюча – розвивати теоретичне мислення – здатність аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати, систематизувати;

виховна – виховувати прагнення до самовдосконалення.

Основні поняття: бібліографічний апарат, бібліографічний опис, стандарти бібліографічного опису.

Студенти повинні знати: правила оформлення бібліографічного опису статей, части книг, інтернет-ресурсів після наукових робіт, правила цитування

Студенти повинні уміти: складати бібліографічний опис статті

з журналу, газети, збірника наукових праць, інтернет-ресурсів та інших джерел наукової інформації згідно з чинними стандартами; цитувати прямою і непрямою мовою певний матеріал у наукових роботах та робити посилання на першоджерела;

План

1. Методика складання бібліографічного опису статті.

2. Правила оформлення покликань.

Література

1. Онуфрієнко г. С. Науковий стиль української мови: навч. Посіб. / г. С. Онуфрієнко. – к. : Центр учбової літератури, 2009. – 392 с.

2. Шейко в. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : підруч. / в. М. Шейко, н. М. Кушнаренко. – 3-е вид., стер. – к. : Знання-Прес, 2003. – 295 с.

Методичні вказівки до виконання практичних завдань

Під час виконання всіх завдань слід звернутися до прикладів оформлення бібліографічного опису частини книги, періодичного, продовжуваного видання, електронних ресурсів у списку джерел, який наводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять в авторефераті (форма 23).

У процесі виконання першого та другого завдань зверніть увагу на приклади оформлення бібліографічного опису частини періодичного, продовжуваного видання. Наприклад: Козіна Ж. Л. Теоретичні основи і результати практичного застосування системного аналізу в наукових дослідженнях в області спортивних ігор / Ж. Л. Козіна // Теорія та методика фізичного виховання. — 2007. — № 6. — С. 15—18.

Коли ви будете виконувати третє завдання, зверніть увагу на приклади оформлення бібліографічного опису частин книг, збірників: Наприклад: Чорний Д. М. Міське самоврядування: тягарі проблем, принади цивілізації / Д. М. Чорний // По лівий бік Дніпра: проблеми модернізації міст України : (кінець XIX – початок XX ст.). – Харків: Торсінг, 2007. – С. 137 – 202.

Під час виконання четвертого завдання зверніть увагу на приклади оформлення бібліографічного опису електронних ресурсів. Наприклад: Шипнівська О. А. Проблема визначення синтаксично неоднозначних структур в україномовному тексті [Електронний ресурс] / Ольга Олександрівна Шипнівська. – Режим доступу: http://megaling.ulif.org.ua/intelektualni-sistemi-opratsyuvannya-movi/.

У процесі виконання п’ятого завдання зверніть увагу на всі приклади оформлення бібліографічного опису частини книги, періодичного, продовжуваного видання, електронних ресурсів

Під час виконання шостого та сьомого завдань слід переглянути всі правила оформлення покликань, пригадати, як правильно оформити непряме та пряме цитування. Не забувайте, що під час написання певної наукової роботи в тексті у покликанні на видання, що включене до списку літератури, необхідно в квадратних дужках вказати номер, під яким це видання значиться в списку. Наприклад: покликання на одне видання [18]; покликання на декілька видань [12; 20; 25]; покликання на багатотомне видання [25; Т. 2]; покликання на конкретну сторінку видання [32; с. 11]. Якщо список не пронумерований, у покликанні проставляють перші слова бібліографічного опису та рік видання: [Петров В. Д., 2000]; [Амінокислоти та білки, 2002].

Місце покликання в тексті: після прізвища автора, на якого зроблене покликання, якщо він не цитується; після цитати, якщо прізвища авторів наводять перед нею, та після прізвища автора, якщо воно наведене після цитати; у логічно відповідному місці, якщо автор, думки якого викладаються, не згадується та дослівно не цитується.