Перелік питань до комплексного кваліфікаційного екзамену

1.Медсестринська справа: визначення, функції, значення.

2.Стандарти медсестринського догляду. Моделі медсестринської справи.

3.Медсестринський процес: необхідність впровадження в медсестринську освіту і практику.

4.Два типи спілкування: вербальний і невербальний. Їх характеристика.

5.Ієрархія потреб людини по Маслоу, її значення для медсестринської справи. Характеристика життєво-важливих потреб.

6.Поняття про санітарно-протиепідемічний режим, його мета, завдання, засоби забезпечення.

7.Проблеми внутрішньолікарняної інфекції.

8.Види, методи і режими дезінфекції в лікувально-профілактичних закладах.

9.Передстерилізаційне очищення шприців, голок, гумових виробів.

10.Види, методи і способи стерилізації в лікувально-профілактичних закладах.

11.Види санітарного оброблення пацієнтів: повне і часткове.

12.Види режимів рухової активності.

13.Пролежні. Методика визначення ступеня ризику розвитку пролежнів у пацієнта.

14.Медсестринські втручання при ризику розвитку пролежнів.

15.Локалізація, стадії утворення пролежнів. Тактика медичної сестри при розвиткові пролежнів.

16.Лікувальні столи, характеристика основних лікувальних столів.

17.Види штучного харчування пацієнта: через зонд, через гастростому, парентерально, за допомогою живильної клізми.

18.Ступені підвищення температури.

19.Стадії гарячки, особливості спостереження та догляду за пацієнтами в гарячці.

20.Спостереження і догляд за пацієнтом при задишці, кашлі, кровохарканні.

21.Спостереження і догляд за пацієнтом при болі в серці, запамороченні, брадикардії, тахікардії, аритмії, гіпотензії, гіпертензії.

22.Спостереження та догляд за пацієнтом при блюванні, аспірації блювотних мас, метеоризмі, закрепах.

23.Спостереження і догляд за пацієнтом при нетриманні, затримці сечі.

24.Поняття про паліативну та хоспісну допомогу.

25.Стадії горя. Оцінювання реакції пацієнта на втрату і його здатність адаптуватися до неї.

26.Ускладнення, що виникають при парентеральному способі введення лікарських засобів. Тактика медичної сестри.

27.Підготовка пацієнтів до основних методів лабораторного обстеження пацієнта.

28.Підготовка пацієнтів до основних видів інструментального обстеження пацієнтів.

Словник медичних термінів іноземного походження

Аглютинація – склеювання біологічних частин між собою ( наприклад, антигенів з антитілами).

Аглютиніни – антитіла, здатні склеювати ( аглютинувати) антигени еритроцитів і інших частинок.

Аглютиногени – антигени, які беруть участь у реакції аглютинації.

Агонія – термінальний, передсмертний стан організму.

Адаптація – процес пристосування організму до дії зовнішніх і внутрішніх факторів, або зміни умов оточуючого середовища.

Алергія – стан зміненої реактивності організму , який проявляється підвищеною його чутливістю до повторної дії зовнішніх і внутрішніх речовин.

Анасарка – поширене накопичення рідини в тканинах і порожнинах організму.

Антропогенні (фактори)- фактори зовнішнього середовища , спричинені діяльністю людини.

Асептика – система заходів, направлених на попередження мікробного забруднення ( інфікування)

Асцит – накопичення рідини в черевній порожнині.

Атерогенний (фактор)- фактор (и), дія якого (яких) на організм викликає розвиток атеросклерозу.

Аерація – природне або примусове введення атмосферного повітря в приміщення.

Валеологія – наука про здоровий спосіб життя.

Васкуляризація – забезпечення кровоносними судинами органів і тканин.

Гастралгія – біль в надчеревній ділянці.

Гастрофіброскопія – метод дослідження шлунка за допомогою гастрофіброскопу – приладу, в якому освітлення порожнини шлунка здійснюється за допомогою гнучкого волокнистого світловоду.

Гастроентерологія – розділ внутрішніх хвороб, який вивчає захворювання органів травлення.

Гематома – обмежене скупчення крові в тканинах з утворенням порожнини з вмістом у ній крові.

Геморрагія- кровотеча із кровоносних судин.

Гемотрансфузія – переливання з лікувальною метою донорської крові.

Геріатрія – наука, яка вивчає хвороби людей похилого і старечого віку.

Геронтологія – наука, яка вивчає біологічні організми старіння живих організмів, зокрема, людини.

Гідроперикард – накопичення рідини (транссудату) в порожнині перикарда.

Гідротерапія – метод лікування за допомогою водних процедур.

Гідроторакс – накопичення рідини (транссудату) в плевральній порожнині.

Гідрофільний – який здатний зв’язувати воду (про речовини, тканини організму).

Гіперемія – збільшення кровонаповнення певної ділянки периферичної судинної системи.

Гіпертензія – підвищення гідростатичного тиску рідини(крові) в порожнинах (судинах).

Гіпертонія – збільшення м’язового тонусу ( напруження).

Гіподинамія – зменшення м’язової сили внаслідок малорухливого способу життя.

Гіпотензія – зменшення гідростатичного тиску рідини(крові) в порожнинах(судинах).

Гіпотонія – зниження тонусу м’язів.

Гомеостаз – відносна динамічна постійність внутрішнього середовища організму.

Гуморальний – який відноситься до рідинного внутрішнього середовища організму.

Демографія – наука, яка вивчає чисельність, структуру, процеси динаміки і відтворення населення.

Деонтологія – наука про належне, медична д.- сукупність етичних норм і принципів поведінки медичних працівників при виконанні своїх професійних обов’язків.

Депресія – стан, який характеризується пригніченим настроєм і зниженням психічної активності.

Дефекація – процес виведення калових мас назовні через задній прохід.

Дієта – раціон і режим харчування хворого.

Діурез – процес утворення і виділення сечі за певний період; розрізняють добовий, денний, нічний діурез.

Дизайн – вид діяльності пов’язаний з раціональним естетичним проектуванням предметного світу.

Диспепсія – розклад травлення ; диспепсичні явища - загальна назва симптомів порушення травлення ( відрижка, за-га, нудота, блювання, запор, пронос).

Догляд за хворими – комплекс санітарно - гігієнічних заходів і певних медичних процедур, спрямованих на полегшення стану хворого і сприянню його видужання.

Донор – особа, яка віддає частину свої крові(органу)для переливання (пересадки) іншій людині.

Імунітет – несприятливість організму до інфекційних і неінфекційних чинників, здатних викликати хворобливий стан.

Інгаляція – вдихання розпилених лікарських засобів з лікувальною метою.

Ін’єкція – метод парентерального введення лікарських засобів за допомогою шприца і ін’єкційної голки.

Інсоляція – освітлення сонячним променем, яке застосовують з лікувальною і профілактичною метою.

Інспіраторна (задишка)- задишка з утрудненим вдихом.

Кардіалагія – біль у ділянці серця.

Кардіологія - розділ внутрішніх хвороб , який вивчає захворювання серцево-судинної системи.

Катетер – трубкоподібної форми засіб, призначений для звільнення від рідини порожнин організму.

Клізма - пристосування і процес введення рідини в товсту кишку через задній прохід з лікувальною і діагностичними цілями.

Клініка – лікувальний заклад стаціонарного типу, в якому проводиться лікувальна , педагогічна і науково-дослідна робота.

Колапс - гостра судинна недостатність, яка проявляється зменшенням судинного тонусу, гіпоксією головного мозку і пригніченням життєво важливих функцій організму .

Копростаз – застій калу в товстій кишці.

Маніпуляція - ручний прийом медичного призначення.

Мацерація - розм’якшування і розпушування тканин внаслідок тривалого впливу на них рідини.

Менопауза – порушення або прикорочення менструального циклу, зумовлене зворотним розвитком статевих органів і пригніченням дітородної функції.

Метеоризм - здуття живота внаслідок накопичення газів у кишечнику.

Морг – спеціальне приміщення, яке призначене для зберігання і розтину трупа.

Некроз - змертвіння частини живого організму , спричинене дією різких фізичних і хімічних факторів або порушенням кровопостачання.

Непритомність – раптова короткочасна втрата свідомості, зумовлена зменшенням кровонаповненням мозку і зниженням судинного тонусу.

Нозологія - вчення про хвороби і їх класифікації, нозологічна форма - одиниця номенклатури і класифікацій хвороб.

Оксигенотерапія – метод використовування кисню з лікувальною метою.

Ортопноє – вимушене напівсидяче положення хворого з метою зменшення задишки.

Парентеральний - спосіб введення лікарських засобів в організм в обхід шлунково-кишкового тракту.

Патогенез - вчення про загальні закономірності хворобливих процесів; патогенний – хвороботворний, здатний викликати захворювання.

Пероральний – метод введення лікарських засобів через рот.

Популяція - сукупність особин одного біологічного виду, які населяють певну територію і здатні до вільного схрещування.

Превентивний – попереджувальний, запобіжний.

Преморбідний стан – син. передхвороба- стан організму на межі між здоров’ям і хворобою.

Процедура - визначений лікарем захід, який виконується з лікувальною і діагностичною метою.

Пульмонологія - розділ внутрішніх хвороб, який вивчає захворювання органів дихання.

Пульс – періодичне коливання судинної стінки , спричинене ударом у неї струменю крові внаслідок систоли серця.

Пункція- проколювання стінки судини, органу або порожнини за допомогою голки або спеціально голкоподібного засобу.

Реабілітація - Р. в медицині – комплекс медичних соціальних заходів , спрямованих на відновлення ( або компенсацію) у хворих порушених функцій і працездатності.

Реанімація - оживлення організму за допомогою спеціальних заходів.

Рекреація - відновлення, відтворення( здоров’я).

Ректальний - метод введення лікувальних засобів через пряму кишку.

Реципієнт – людина, якій переливають донорську кров або пересаджують орган, тканину.

Саногенез – механізми формування і відновлення здоров’я.

Санологія – наука і практика формування здорового способу життя.

Секція – розтин спеціальним хірургічним інструментом ( скальпелем, ножем) порожнини, судини, шкіри, трупа.

Сифон - зігнута з двома нерівними колінами трубка; принцип дії сифона використовують при застосуванні сифонної клізми.

Соматичний - який має відношення до тіла, син. тілесний.

Стандарт – це нормативний документ, розробленій на основі консенсусу і затверджений визнаним органом, в якому встановлюються для загального і багатократного використання правила, загальні принципи або характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їх результатів і який спрямований на досягнення оптимальної міри впорядкування в певній області.

Стандарт повинен відбивати усі сторони надання медичної допомоги , припускати використання лише дозволених технологій, мати довготривале значення і відповідне інформаційне забезпечення , бути конкретним, придатним для контролю, реально виконуваним, науково обґрунтованим з урахуванням наявних ресурсів.

Стерилізація – повне обеззараження від мікробів і вірусів предметів і інструментів медичного призначення.

Суіцидальний - дія, спрямована на здійснення самогубства.

Терапія - система догляду і лікування хворих консервативними ( тобто, не операційними) методами.

Трофіка – сукупність процесів клітинного живлення, яке забезпечує збереження структури і функції тканини або органу; трофічний , тобто який має відношення до трофіки – регуляції живлення тканин за участю нервової системи.

Хвороба – незворотне порушення (припинення) у своєму перебігу життя внаслідок пошкодження структури і функції організму під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів.

Ціаноз – синюшний відтінок шкіри або слизових оболонок , зумовлений недостатнім насиченим крові киснем і підвищенням концентрації в ній вугільної кислоти.

Шок – гострий патологічний стан, який спричинений дією на організм надмірного подразника. Супроводиться різким пригніченням основних життєвих функцій – дихання, кровообігу, функцій центральної нервової системи.

Шприц – прилад у формі порожнистого градуйованого циліндра з поршнем , який призначений для парентерального введення лікарських засобів.

Екзогенний- який виникає під впливом зовнішніх факторів.

Екологія – наука про взаємини організмів, зокрема, людини з оточуючим середовищем.

Експіраторна ( задишка ) – задишка з утрудненим видихом.

Електрокардіографія – метод інструментальної діагностики, оснований на графічній реєстрації електричних потенціалів серця.

Ендогенний – який виникає внаслідок дії внутрішніх факторів.

Ендоскопія – метод візуального дослідження порожнин організму за допомогою приладів, обладнаних скловолокнистою технікою з світловодами.

Ентеральний – метод введення лікарських засобів через шлунково-кишковий тракт.

Ергономіка – наука, яка вивчає умови виробничих процесів з метою їх удосконалення.

Ятрогенія – захворювання, зумовлене несприятливим впливом на психіку хворого необачних висловлювань або вчинків медичного персоналу.