I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

• Чому, на вашу думку, міфи і легенди належать до усної народної творчості?

• Що являє собою фольклористика? (Наука про фольклор, що включає в себе збирання, вивчення та публікацію творів усної народної творчості.)

• Як, на вашу думку, та у зв’язку з чим наші предки створювали міфи і легенди?

• Що ви вже дізналися про міфи і легенди як жанр усної народної творчості?

• Чому не лише в казках, а й у легендах діють герої-богатирі, лицарі? (Уважкі часи протидії стихіям природи та боротьбі з поневолювачами народ підносить у своїй творчості такі риси характеру людини, як сила, кмітливість, хоробрість, любов до рідної землі. Усі герої або ж з роду велетнів, які доброзичливо ставляться до простих трудівників і захищають їхні інтереси, або ж із середовища самого народу, подібно до Кирила Кожум’яки.)

• Чи простежується на прикладі українських міфів і легенд боротьба добра і зла? Доведіть власну думку.

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Героями міфів були не лише явища природи, космічні планети, а й духи і боги, прабатьки родів і племен, якими часто визнавались тварини, птахи, навіть рослини. В українській міфології найчастіше це були Сокіл-Род, Сварог, Дажбог, Перун, Волос, Макома та інші.

Для того, щоб по-новому оглянути відоме в літературі, глибше зрозуміти фольклорні та сучасні твори, слід звертатися до сивої давнини, знати міфологію свого народу. Ось тому ми і вивчаємо вітчизняну міфологію, подорожуючи шляхами таємничості, загадковості, чарівності.

Сьогодні, шановні школярі, предметом нашої уваги будуть цікаві твори, з якими я пропоную ознайомитися.

 

IV. Опрацювання змісту програмних міфів і легенд українців

 

«Берегиня»

 

1. Виразне читання легенди.

 

2. Інформація зі словника давньоукраїнської міфології.

Берегиня (Оберега) — найстаровинніша богиня добра і захисту людини від усякого зла. На думку академіка Б. О. Рибакова, культ Берегині започаткувався в первісні часи, протоукраїнці приносили жертви упирям і берегиням.

З часом, згідно з еволюцією релігійних уявлень, Берегиня стає «хатньою» богинею, захищаючи оселю, всю родину, особливо малих дітей, від хвороб, лиха, лютого звіра, смерті тощо.

Зображували її (вишивали) на білих рушниках, що вивішували над вікнами й дверима і, за наївними уявленнями, мали захищати домівку від чорних сил. Схематичний образ Берегині вишивали на одягові, вирізьблювали на дереві (на віконцях, дверях, ґанках тощо). Невеликі зображення Берегині (глиняні чи мідні обереги) українці носили на грудях.

Традиційний малюнок Берегині — символічна постать жінки із застережливо піднятими рукавами. Її образ з ХІV ст. входив до українського народно-ужиткового мистецтва і дійшов до наших днів (символічні зображення на кролевецьких рушниках і т. ін.).

Схематичне зображення Берегині трансформувалося в малюнок тризуба, що довгі століття вшановувався і використовувався як оберіг, а згодом у київських князів доби України — Руси стає національним гербом.

Мара (Марена) — богиня зла, темної ночі, страшних сповідань, привидів, хвороб (мору), смерті. За давньоукраїнською легендою, Мара — дочка Чорнобога — сіє на Землі чвари, брехні, недуги, вночі ходить з головою під пахвою попід людськими оселями й вигукує імена господарів: хто відгукнеться — той вмирає. Любить душити сплячих та смоктати їхню кров. Разом зі змієм народила 13 доньок-хвороб, яких пустила по світу (Вогневицю, Глуханю, Коркушу та ін.). Згідно з повір’ям, вічно ганяється за богинею неба Колядою, намагаючись перешкодити народженню нового Сонця та встановити вічну Ніч. Давні українці щовесни робили опудала Мари, які спалювали або топили у Воді.

Сварог — бог неба, заліза, ковальства і шлюбу, один із найголовніших богів давньоукраїнського язичницького пантеону. За народними уявленнями, Сварог навчив людей варити й кувати мідь та залізо, будувати домниці, кузні і т. ін. Викував першого плуга і першу шлюбну золоту обручку.

Чорнобог — бог зла, ворог Вирію, людей і світла. Заступник усіх злих сил, володар підземного царства. Згідно з повір’ям, перетворювався на Чорного лебедя, постійно воював з Білобогом.

Білобог (Дід) — головний бог добра. Один із найдавніших і найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології. За повір’ям — творець Землі, Води, Світла; батько Перуна, захисник людей від зла; господар Вирію та повелитель інших богів. Народні легенди зображують Білобога у постійній боротьбі з Чорнобогом (символи боротьби добра і зла). Перетворювався, згідно з повір’ям, на Білого лебедя.

 

3. Тема: показ зародження людської цивілізації (побут, вірування, діяльність); вагомі ролі в цьому належать Берегині і Сварогу; боротьба світлого і темного.

 

4. Ідея: уславлення всього доброго, чистого, світлого; прагнення людей жити в добробуті, щасті; засудження «темних сил», що намагалися знищити все земне (Чорнобог, Мара).

 

5. Основна думка: життя — це завжди рух, праця, боротьба. У боротьбі переможе той, хто захищає, відстоює світло, волю, справедливість.