4. Вивчення мікроскопічної будови ізолатерального листка.

Виготовити тимчасовий препарат поперечного зрізу листка пшениці, розглянути його анатомічну будову. Замалювати будову листка пшениці у поперечному розрізі, підписати складові частини (рис. 13.2). Зробити висновок про спільні та відмінні риси в будові дорсовентрального та ізолатерального листків.

Ізолатеральну будову листкової пластинки мають листки, які сплощені в бічному напрямку і добре освітлюються з обох боків – такі листки мають цибуля, гладіолус, півники, багато злаків. Листки, в анатомічній будові яких не спостерігається диференціації на верхню та нижню частину, називаються уніфаціальними. У листках злаків клітини епідермісу витягнуті по осі листків, продихи орієнтовані в одному напрямку, мезофіл листка однорідний, недиференційований на палісадну та губчасту тканини, провідних пучків багато, в них дуже добре розвинена механічна тканина. В епідермісі пшениці, так само як і у проса, кукурудзи, пирію, є так звані моторні клітини – вони крупніше, вакуоля займає практично всю порожнину клітини.

5. Вивчення мікроскопічної будови листка фікуса.

Виготовити тимчасовий препарат поперечного зрізу листка фікуса. Роздивитися розташування тканин в листку. Замалювати будову листка фікуса у поперечному розрізі (рис. 13.3).

На відміну від листка камелії у фікуса під епідермою розташовані клітини гіподерми. Добре видно цистоліти. Важливо відмітити наявність у фікуса стовпчастої паренхіми біля нижньої епідерми.

6. Вивчення мікроскопічної будови хвої сосни.

Виготовити препарат листка (хвої) сосни і розглянути його анатомічну будову. Роздивитися аналогічні структури на постійному мікропрепараті. Замалювати будову хвої сосни (рис. 13.4). Зробити висновок про риси ксероморфізму у будові хвої.

На мікропрепараті хвої сосни поперечний розріз листкової пластинки має напівзакруглену форму, тобто його зовнішня поверхня невелика відносно об’єму. Епідерміс складається з товстостінних кубічних клітин, в глибині епідермісу розташовані продихи, під епідермісом – товстостінні клітини гіподерми. Мезофіл складається з із складчастої паренхіми, клітини якого утворюють численні складки в порожнину клітини. Лист сосни має два однакових колатеральних провідних пучка, які з’єднані між собою смужкою склеренхіми. Пучки оточені загальним кільцем з ендодерми. Ближче до краю мезофілу, під гіподермою розташовані смоляні ходи.

Контрольні питання.

1. Морфологічна будова і функції листка.

2. Будова простих і складних листків.

3. Типи жилкування листків.

4. Класифікація простого листка за обрисом, формою краю, формою верхівки, формою основи, роздільністю листкової пластинки.

5. Онтогенез листка.

6. Різноманітність листя (листові серії, формації листка, анізофілія, ге­терофілія).

7. Мікроскопічна будова листка мезофіта у зв’язку із його функціями.

8. Анатомічна будова жилок.

9. Єдність провідної системи листка та стебла.

10. Особливості анатомічної будови біфаціального листка.

11. Особливості анатомічної будови еквіфаціального листка.

12. Спільні і відмінні риси в будові дорсовентрального і ізолатерального листка.

13. Будова тіньових і світлових листків.

14. Анатомічна будова хвої. Риси ксероморфізму в анатомічній будові листків.

15. Онтогенез листків.

16. Перетворення у листках у зв’язку із листопадом. Значення листопаду.