Порядок виконання роботи

1. Ознайомитися з літературою [1, 2, 12].

2. Відкрити модель, створену в результаті розщеплення вихідної моделі і збережену в файлі «dlvr_dfd3.bp1».

3. Виконати декомпозицію моделі, вказавши при цьому тип моделі – DFD і кількість робіт в декомпозіровано діаграмі - 7.

4. Зформувати діаграму (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Поєднання робіт на діаграммі графічними стрілками.

4.1. Видалити з діаграми всі граничні стрілки.

4.2. На діаграмі ввести такі назви робіт: «Визначення номенклатури продукції, що замовляється», «Визначення списку постачальників», «Аналіз прайс-листів», «Аналіз строків поставки», «Вибір постачальника», «Відправлення даних замовлення», «Отримання підтвердження замовлення».

4.3. Внести на діаграму зовнішнє посилання «Замовлення клієнтів» шляхом виклику «Зовнішнє завдання Інструмент» з панелі інструментів, а потім клацнути по тому місцю діаграми, де потрібна розмістити зовнішнє посилання.

4.4. Розмістити на діаграмі сховища даних. Для цього клацнути мишею по кнопці «магазин даних інструментів» на панелі інструментів та місці діаграми, де буде розміщено сховище даних. Створити сховища даних з назвами «Продукція», «Постачальники», «Замовлення клієнтів», «Стан ринку», «Стан складу», «Реалізація продукції».

4.5. Створити внутрішні стрілки і зв'язати їх на діаграмі. За необхідністю створити двонаправлені стрілки. Для цього в меню вибрати пункт «Стиль» і у вікні «Стрілка Властивості», у розділі «Тип» встановити перемикач в положення «двобічна» і зберегти діаграму.

Оформлення результатів роботи

Результати лабораторної роботи оформлюються у вигляді звіту обов'язковими елементами, якого є: титульний аркуш; формулювання мети та завдання на роботу; основна частина; висновки.

Основна частина роботи повинна містити етапи вирішення індивідуального завдання шляхом аналізу досягнутих результатів в обраній предметній області.

Висновки повинні містити результати виконаної роботи.

Індивідуальні завдання

Побудувати діаграму потоків даних для бізнес-процесів відповідно до списку пропонованого в лабораторній роботі 3 або узгодити їх вибір з викладачем.

Запитання для самоперевірки

1. В чому заключається відмінність діаграм IDEF0 і DFD?

2. Назвати основні компоненти діаграми DFD.

3. В яких випадках доцільно будувати діаграму DFD.

4. В чому відмінність побудови стрілок на DFD від IDEF0?

5. Пояснити позначення компонентів діаграми DFD.

6. Як згенерувати звіт по діаграмі DFD?

7. Пояснити призначення сховищ та зовнішних суттностів.

Модуль 3. Реалізація об’єктно-орієнтованих програмних систем

Лабораторна робота 3.1.

ПОБУДОВА ДІАГРАМИ ВАРІАНТІВ ВИКОРИСТАННЯ В СЕРЕДОВИЩІ IBM RATIONAL ROSE

Мета: побудова use-case діаграм в середовищі IBM Rational Rose.

Завдання: побудувати діаграму використання інформаційної системи.

Основні теоретичні відомості

Розробка специфікації, проектування та документування інформаційних систем графічними засобами (діаграмами) відбувається за допомогою уніфікованої мови (Unified Modeling Language, UML).

Базовий елемент мови – діаграма, що являє собою графічне подання елементів системи графом з вершинами (сутностями) і ребрами (відносинами).

Діаграма прецедентів вважається основним видом діаграми візуального моделювання. Основні елементи діаграми прецедентів є ектор, прецендент і відносини між ними.

Ектор – це сутність, з якою взаємодіє система в процесі своєї роботи. В якості ектора можуть виступати люди, зовнішня система, підсистема, клас і т. ін.

Прецедент (use case) – подання послідовних подій, виконуваних системою, які ведуть до спостережуваного ектором результату. Прецеденти на діаграмі позначаються еліпсами. Вони розміщуються всередині прямокутника, який звуть рамками системи, контекстом або просто системою. У верхній частині прямокутника вказується назва модельованої системи.

Ектор і преценденти зв'язані між собою відносинами. На діаграмі прецендентов використовуються відносини асоціації, включення, розширення, успадкування та коментарі. Асоціації між ектором і прецедентом завжди бінарні, представляють відносини типу "один до одного". Подання кратності відносин між прецедентами здійснюється відношенням включення.

Включення означає, що деяка точка базового прецеденту містить поведінку іншого прецедента. Зображується включення залежністю (пунктирна лінія зі стрілкою) зі стереотипом «include». При цьому стрілка спрямована у бік включаємого прецедента.

Розширення доповнює прецедент іншими прецедентами, тобто додає у вихідний прецедент послідовність дій, що міститься в іншому прецеденті. Зображується розширення залежністю (пунктирна лінія зі стрілкою) зі стереотипом «еxtend».

Узагальнення - це відношення між предком і нащадком, і стрілка завжди вказує на предка. Зображується узагальнення лінією з "незафарбованою" трикутною стрілкою на кінці.

У відношенні спадкування, можуть перебувати між собою пакети, ектор, прецеденти. Єдине допустиме відношення між екторами – генералізація (успадкування). Коментарі з'єднуються пунктирною лінією без стрілки.