Оформлення результатів роботи

Результати лабораторної роботи оформлюються у вигляді звіту обов'язковими елементами, якого є: титульний аркуш; формулювання мети та завдання на роботу; основна частина; висновки.

Основна частина роботи повинна містити етапи вирішення індивідуального завдання шляхом аналізу досягнутих результатів в обраній предметній області.

Висновки повинні містити результати виконаної роботи.

Індивідуальні завдання

Провести проектування бізнес-процесів відповідно до списку пропонованого в лабораторній роботі 3 або узгодити вибір бізнес-процесів з викладачем.

Запитання для самоперевірки

1. Що таке діаграма та які види діаграм використовуються в нотації IDEF3?

2. В чому заключається основна ідея функціонального аналізу бізнес процесів?

3. З яких будівельних блоків складається діаграма в нотації IDEF3?

4. Які генерації звітів моделі в нотації IDEF3 існують?

5. Який зміст счеплення та розчеплення моделів?

6. В чому полягає різниця між нотаціями IDEF0 та IDEF3?

7. В чому полягає різниця між функціональною і обєктною методиками?

Лабораторна робота 2.3 побудова моделей потоків даних

Мета: ознайомитись з технологією DFD.

Завдання: побудувати діаграму потоків даних для обраної інформаційної системи.

Основні теоретичні відомості

Діаграми потоків даних (Data Flow Diagramming) є основним засобом моделювання функціональних вимог до проектованої системи. Вимоги представляються у вигляді ієрархії процесів, пов'язаних потоками даних. Діаграми потоків даних показують, як кожен процес перетворить свої вхідні дані у вихідні, і виявляють відносини між цими процесами. DFD-діаграми успішно використовуються як доповнення до моделі IDEF0 для опису документообігу та обробки інформації. Подібно IDEF0, DFD представляє модельовану систему як мережу зв'язаних робіт. Основні компоненти DFD – процеси або роботи, зовнішні сутності, потоки даних, накопичувачі даних (сховища).

У BPwin для побудови діаграм потоків даних використовується нотація Гейна-Сарсона. Діаграма DFD розглядає систему як сукупність предметів. Стрілки на DFD показують, як об'єкти (включаючи дані) рухаються від однієї роботи до іншої. Потоки робіт зображуються стрілками і описують рух об'єктів з однієї частини системи в іншу. Оскільки в DFD кожна сторона роботи не має чіткого призначення, як в IDEF0, стрілки можуть підходити і виходити з будь-якої грані прямокутника роботи. У DFD також застосовуються двонаправлені стрілки для опису діалогів типу "команда-відповідь" між роботами, між роботою і зовнішньої сутністю і між зовнішніми сутностями.

У матеріальних системах сховища даних зображуються там, де об'єкти очікують обробки, наприклад в черзі. У системах обробки інформації сховища даних є механізмом, який дозволяє зберегти дані для подальших процесів.

У DFD стрілки можуть зливатися і розгалужуватися, що дозволяє описати декомпозицію стрілок. Кожен новий сегмент такої стрілки може мати власне ім'я.

У DFD номер кожної роботи може включати префікс A, номер батьківської роботи і номер об'єкта. Номер об'єкта - це унікальний номер роботи на діаграмі. Наприклад, робота може мати номер А.12.4. Унікальний номер мають сховища даних і зовнішні сутності незалежно від їх розташування на діаграмі. Кожне сховище даних має префікс D і унікальний номер, наприклад D5. Кожна зовнішня сутність має префікс Е і унікальний номер, наприклад Е5.