Тема 8: Економічний розвиток і політичне становище українських земель напередодні та в роки Першої світової війни

1. Революція 1905 – 1907 рр. і Україна.

2. Промислове піднесення та розвиток сільського господарства України напередодні І світової війни.

3.Українські землі у І світовій війні. Економічні і соціально-політичні наслідки війни для України.

Тема 9: Західноукраїнські землі у міжвоєнний період (20 – 30-ті рр.)

1. Українські землі в складі Польщі.

2. Становище українських земель в складі Румунії.

3. Українські землі у складі Чехословаччини.

Тема 10: Соціально-економічне та громадсько-політичне життя в Україні другої половини 1960-х – першої половини 1980-х рр.

1. Внутрішня політика в Українській РСР:

- зміцнення ідеологічного панування КПРС;

- МВС та КДБ в системі радянської влади.

2. Кризові явища в економіці. Особливості соціальної структури.

3. Освіта, наука та культура в УРСР.

4. Дисидентський рух.

Методичні рекомендації

Офіційне громадсько-політичне життя в Україні зазначеного періоду концентрувалося ідеологічним апаратом КПРС навколо важливих для радянської влади ювілейних дат та подій. Очолював ці процеси перший секретар ЦК КПУ В.Щербицький – людина близька до Л.Брежнєва, який послідовно дотримувався курсу на повне підпорядкування Москві.

На це був спрямована діяльність велетенської пропагандистської машини та органів МВС і КДБ. Загальновизнаним у всьому СРСР було нетерпиме відношення українських властей до найменшої опозиції владі.

Студенти мають звернути увагу, що головним інструментом підпорядкування українців московському центру у цей час була мовна політика. За 1960 -80 рр. число україномовних шкіл у республіці зменшилося на 817 одиниць. Розгортання русифікації супроводжувалося антирелігійною агітацією. На початку 1962 року було внесено зміни до законодавства, які обмежували відкриття нових церков.

Розкриваючи зміст третього питання потрібно зосередитися на висвітленні передумов опозиційного руху, зокрема на бездержавному статусі України та зразках антиколоніального і антикомуністичного рухів в т.з. країнах народної демократії.

Потрібно також детально розглянути концептуальні погляди дисидентів, окреслити головні течії цього руху: національно-визвольну, правозахисну, релігійну.

Використовуючи рекомендовану літературу, джерела необхідно на конкретних прикладах показати форми опору тоталітарному режимові, охарактеризувати діяльність дисидентіві у таборах, зв'язок з міжнародними правозахисними організаціями та визначити значення і роль опозиційного руху у суспільних процесах 60 – 80 рр.

Література

1. Баран В.К.,Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1945 – 80-ті рр.) Сер. Україна крізь віки. Т.13. – К.,1999.

2. Врублевський В. Владимир Щербицкий: правда и віміслі.. – К.,1993.

3. Касьянов Г.В. Незгодні: українська інтелігенція у русі опору 1960 – 1980 рр. – К.,1995.

4. Лукяненко Л.Г. Сповідь у камері смертників. – К.,1991.

5. Сверстюк Є. Блудні сини України. – К.,1993.

6. Політична історія України. У 6 тт. Т. – К.,2004.

ТЕМАТИКА

ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ, РЕФЕРАТІВ ТА КУРСОВИХ РОБІТ

1. Пам’ятки первісного суспільства на території краю.

2. Духовний світ первісної людини.

3. Первісне мистецтво.

4. Трипільські „протоміста”.

5. Феномен трипільської культури.

6. Індоєвропейська прабатьківщина: теорії походження.

7. Духовний світ племен епохи бронзи.

8. Супільно-політичний устрій кочових племен Північного Причорномор’я

І тисяч. до н.е.

9. Скіфи в „Історії” Геродота.

10. Скіфська архаїка на території України.

11. Мельгуновський курган.

12. Скіфські царські кургани України.

13. Скіфське мистецтво.

14. Скіфські пам’ятки Кіровоградщини.

15. Сарматська експансія в Північне Причорномор’я.

16. Сармати і пізні скіфи Північного Причорномор’я.

17. Неаполь Скіфський – столиця пізньоскіфського царства в Криму.

18. Державний лад та соціальні відносини Скіфії.

19. Державний лад та соціальні відносини Сарматії.

20. Сармати і Рим.

21. Античні міста-держави і Рим.

22. Культура грецьких міст Північного Причорномор’я.

23. Епоха Великого переселення народів на території України.

24. Черняхівська культура на території України: проблема етнічності.

25. Походження Києва.

26. Давні слов’яни та кочовики: гуни, авари, болгари.

27. Язичництво східних слов’ян.

28. Київська Русь як ранньофеодальна держава.

29. Володимир Великий – князь реформатор.

30. Передумови хрещення Русі.

31. Містобудування на Русі в період феодальної роздробленості.

32. Віче як елемент управління Київської держави.

33. Дипломатичні стосунки Русі і Візантії.

34. Військова справа в Київській Русі.

35. Літописання Київської Русі.

36. Філософія Київської Русі.

37. Європейська політика руських князів.

38. Степові сусіди Русі (ІХ-ХІІІ ст).

39. Наш край в ординські часи (др.пол. ХІІІ-ХІУ ст.).

40. Мстислав Удатний.

41. Міжнародна політика Данила Галицького.

42. Антиординська політика Данила Галицького.

43. Галицько-Волинське князівство після навали Батия.

44. Галицько-Волинський Літопис.

45. Встановлення польської влади в Галичині.

46. Наш край в ординські часи (др.пол. ХІІІ-ХІУ ст.).

47. Битва на Синіх Водах (1362р.) та її наслідки.

48. Кревська унія 1385 р. та її значення в історії України.

49. Розгром німецьких рицарів-хрестоносців під Грюнвальдом (1410 р.).

50. Князь Свидригайло і громадянська війна 1432-1440 рр.

51. Формування адміністративно-територіального устрою на українських землях періоду Великого князівства Литовського.

52. Литва-Польща: історія унії.

53. Боротьба за збереження руської державності у складі Великого князівства Литовського.

54. Криза православ’я в Україні в другій половині ХУІ ст.

55. Утворення Кримського ханства.

56. Чернігово-Сіверські землі в кінці ХУ – в першій половині ХУІ ст.

57. Проблема єдності Русі в ідеології українців другої половини ХУ-ХУІ ст.

58. Магдебурзьке право в Україні.

59. Литовські статути – пам’ятки феодального права.

60. Правовий статус шляхетсько-магнатської верстви за Литовськими статутами.

61. Правовий статус селянства за Литовськими статутами.

62. Основи державного ладу Великого князівства Литовського за Литовськими статутами.

63. Давньоруська спадщина в історії України.

64. Проблема походження українського народу в історіографії.

65. Соціальна структура населення України другої половини ХІУ – ХУ ст.

66. Витоки української козаччини.

67. Демократизм Запорізької Січі.

68. Кримське ханство (сер. ХУ-ХУІ ст).

69. Повстання під керівництвом М.Глинського.

70. Політичні наслідки Люблінської унії.

71. Еволюція української шляхти в ХУІ ст.

72. Церковне життя на українських землях в ХУ - першій половині ХУІ ст.

73. Боротьба українського козацтва проти турецько-татарської агресії.

74. Початок книгодрукування в Україні.

75. Художні ремесла на українських землях у ХУ-ХУІ ст.

76. Протестантство на українських землях.

77. Фактор “Дикого поля” у формуванні козацтва.

78. Городове козацтво в Україні.

79. Українська колонізація Причорноморських степів в ХУІ ст.

80. Українське козацтво у народних думах і піснях.

81. М.Грушевський – вчений, політик, лідер УЦР.

82. В.Винниченко – письменник, громадський діяч, керівник

83. Генерального Секретаріату.

84. Діяльність українських депутатів і Державній думі Росії.

85. Н.Махно – лідер селянського руху 1918 – 1920 рр.

86. Історичний портрет Є.Петрушевича.

87.Феномен отаманщини в українській революції.

88. Інтегральний український націоналізм Д.Донцова.

89.А.Мельник – політичний портрет.

90. С.Бандера – політичний портрет.

91. Колабораціонізм в Україні (1941 –1942 рр.).

92. Соціальна політика влади в українському селі 70 – 80 – х років ХХ ст.

93. Чорнобильська катастрофа 1986 р. та її наслідки.

94.Здобутки і недоліки президентства Л.Кучми.

95. Трудова еміграція з України 90-х рр.

96. Криза молодіжної політики в Україні на сучасному етапі.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до написання і оформлення рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань

Написання студентами рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань з курсу “Історія України” є формою самостійної роботи за вибором студентів. Мета написання рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань – вироблення навичок самостійної роботи з науковою літературою, історичними документами; формування вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки, висловлювати власні судження з певної проблеми.

Написання письмової роботи передбачає кілька логічних етапів: вибір теми, пошук необхідної літератури, підбір документальних джерел, вивчення зібраних матеріалів, написання роботи і захист на семінарі, колоквіумі чи в індивідуальній співбесіді з викладачем.

Під час роботи над обраною темою необхідно отримати консультацію у викладача з питань складання попереднього плану роботи, підбору літератури та джерел. Важливо проаналізувати різні погляди та підходи до розкриття обраного питання в науковій літературі. Необхідність об’єктивного осмислення проблеми вимагає критичного ставлення до джерел, наполегливої розумової праці, формування власної точки зору.

Найважливіші вимоги до рефератів та індивідуальних навчально-дослідних завдань: наявність продуманого чіткого плану, що розкриває структуру роботи; змістовність, логічна послідовність, органічний зв’язок викладу окремих питань. Після розкриття кожного питання плану необхідно подавати висновки, а після розгляду теми зробити грунтовний загальний висновок, відповідно аргументований. В кінці роботи подається список використаної літератури в алфавітному порядку.

Обсяг роботи 10-15 рукописних сторінок. Оформляється титульна сторінка (зразок додається). На наступній сторінці розміщують план. Сторінки обов’язково нумеруються.