Тема 4: Соціально-економічний розвиток України у складі Речі Посполитої

1. Сільськогосподарське виробництво на українських землях у другій половині ХУІ ст.

2. Розвиток ремесла і промисли.

3. Поява підприємств мануфактурного типу. Торгівля.

4. Зміни в соціальній структурі населення України в другій половині ХУІ ст.(посилення шляхетства, остаточне закріпачення селянства).

Першоджерела:

Устава на волоки (1557 р.) // Хрестоматія 1959 р.-С.123-124.

1. Жалувана грамота польського короля Сігізмунда І про підтвердження місту Володимиру Магдебурзького права // Хрестоматія 1959.-С.141-142.

2. Про становище селян України в першій половині XVII ст. //

1. Хрестоматія 1996.-С.63;

2. Боплан Г.-Л. Опис України.-С.28.

3. Михайло Литвин про розвиток торгівлі в Києві // Хрестоматія 1959. -С.146-147.

Література:

1. Баранович О. Залюднення Волинського воєводства в першій половині ХУІІ ст. – К., 1930.

2. Голобуцький В.О. Про цехове ремесло і зародження капіталістичного виробництва в ХУІ- першій половині ХУІІ ст. на Україні. – Вісн. АН УРСР. – 1958. – №8.

3. Грабовецький В.В. Антифеодальна боротьба карпатського опришківства ХУІ-ХІХ ст. – Львів, 1966.

4. Костомаров Н.И. Южная Русь в конце ХУІ в. // Исторические произведения. Автобиографія. – К., 1990.

5. Михайлина П.В. Визвольна боротьба трудового населення міст України (1569-1654). – К., 1975.

6. Панеях В.М. Холопство в ХУІ – начале ХУІІ века. – Л., 1975.

7. Пичета В.И. Аграрная реформа Сигизмунда Августа в Литовско-Русском государстве. – М., 1958.

8. Рутковский Я. Экономическая история Польши. – М., 1953.

9. Сас П.М. Феодальные города Украины в конце ХУ – 60-х годах ХУІ в. – К., 1989.

10. Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины ХУІІ-ХУІІІ вв.– Харьков, 1964.

11. Шекера І.М. Становище селян і антифеодальний рух на Правобережній Україні в другій половині ХУІ ст. // Наукові записки Інституту історії АН УРСР. – Т.12. – К., 1958.

12. Щербак В.О. До питання про еволюцію класово-станової структури феодального суспільства України в ХІУ-п.п. ХУІІ ст. // УІЖ. – 1987. – №2.

13. Яковенко Н. Здобутки і втрати Люблінської унії // Київська старовина. – 1993. – №3.

Методичні рекомендації

Новий етап в історичному розвитку українських земель розпочинається після підписання Люблінської унії 1569 р. Розпочати висвітлення цієї теми необхідно з аналізу передумов, що сприяли поступовому зближенню двох держав – Польського королівства та Великого князівства Литовського. Передумови варто класифікувати наступним чином: окремо висвітлити внутрішньополітичні, зовнішньополітичні, економічні та суб’єктивні. Далі необхідно розкрити основні пункти Люблінської унії й охарактеризувати суспільно-політичний устрій новоутвореної держави та статус українських земель у її складі. Також бажано визначити, яку роль відіграла українська шляхта у підписанні унії.

Наслідки підписання Люблінської унії безпосередньо пов’язані з питаннями колонізації українських земель та зміни у соціальній структурі. В цьому контексті варто говорити окремо про становище українських земель в перші поунійні десятиліття, а саме: зростання політичної влади і військової могутності місцевих князів, заснування „слобід” тощо. Наприкінці ХУІ ст. посилюється польська експансія на українські ново приєднані території, що призвело до значних змін у суспільно-політичному та економічному житті, що проявилося у закріпаченні та наростанні соціальної напруги. Розкриваючи це питання, необхідно за допомогою джерел простежити основні етапи закріпачення та зміну статусу шляхти.

Характеризуючи економічне життя поунійного періоду, головну увагу варто приділити тим змінам, що відбулися на українських землях після їхнього включення до складу Речі Посполитої. Поруч з висвітленням стану основних господарських галузей (землеробство, скотарство, промисли), варто проаналізувати зміни, що відбулися у торгівельних відносинах з іншими державами, розкрити зміну основних торгівельних напрямків і пояснити причини цього явища. Важливе місце в контексті економічного розвитку відводиться появі підприємств мануфактурного типу. Необхідно охарактеризувати основні принципи роботи таких підприємств та визначити, яке значення мала їхня поява для подальшого розвитку економіки українських земель.

Надзвичайної ваги протягом другої половини ХУІ ст. набувають питання релігійного життя та культурного розвитку. Характеризуючи релігійне життя значеного періоду, варто розпочати зі становища ортодоксальних релігійних конфесій – православ’я та католицтва, порівняти їхнє становище, висвітлити ставлення до них широких верств населення. Окрему увагу варто приділити протестантським течіям, визначити причини їхньої популярності, охарактеризувати основні засади. Надзвичайної ваги у релігійному житті кінця ХУІ – початку ХУІІ ст. набули братства. Для висвітлення їхньої ролі в національно-культурному житті необхідно проаналізувати основні засади їхнього функціонування, склад, види діяльності, назвати найвидатніших братських діячів.

Центральним пунктом релігійного життя кінця ХУІ ст. стала Берестейська унія, яка призвела до зміни у церковній сфері. При відповіді необхідно охарактеризувати основні передумови підписання унії, висвітлити події, що передували Берестейському собору, проаналізувати основні положення Берестейської унії і визначити їхні наслідки для православної Церкви.

Логічним продовженням попереднього питання є висвітлення літературних процесів кінця ХУІ – початку ХУІІ ст. В цьому контексті особливу увагу необхідно приділити опису й аналізу полемічних творів, а також інших жанрів – літописання, світської літератури, фольклору. При висвітленні питання про стан освіти варто простежити зв’язок освітніх установ з існуючими на українських землях релігійними конфесіями.

В цілому, розкриваючи питання культурного життя, варто розглядати його в контексті розвитку світової культури.