Тема 3: Господарське життя, соціальні та етнічні процеси на українських землях в др.Пол. Хіу – пер.Пол. Хуі ст.

1. Розвиток сільського господарства в Україні. Ремесла, промисли, торгівля.

2. Міста. Поширення магдебурзького права в Україні.

3. Зміни в соціальній структурі населення України. Зародження козацтва як окремої суспільної верстви.

4. Національні та соціальні рухи на українських землях в другій половині ХІУ – першій половині ХУІ ст. Форми соціального протесту мас.

5. Вплив культури руських земель на Литву.

Методичні рекомендації

Початок литовської доби на Русі-Україні знаменувався визволенням від влади Золотої Орди та впровадженням Ольгердового принципу „Ми старовини не порушуємо, новини не вводимо”. На руських землях лише змінюється правляча династія: замість Рюриковичів на князівські столи сідають Гедиміновичі. Але вже після вокняжіння його наступника Ягайла ситуація різко змінюється. Укладення Кревської унії 1385 р. відкрило широкі можливості для інтеграції Великого князівства Литовського і Королівства польського. То ж, аналізуючи питання про місце України у польсько-литовських стосунках, слід звернути увагу на спроби польських можновладців заволодіти українськими землями та запровадити тут католицьку віру, що вже стала офіційною релігією Литви. Разом з тим необхідно пам’ятати, що серед власне литовської верхівки визріває антипольська партія, лідером якої стає Вітовт.

Аналізуючи обставини князювання Вітовта, безперечно треба відзначити його роль у відсічі рицарської агресії (Грюнвальдська битва 1410 р.), що привело до посиленні могутності Литви. Але, разом з тим, централізація великокнязівської влади призводить до посилення тиску на підвладні землі та позбавлення державної автономії руських князівств.. На перший план тут висувається питання релігійне, оскільки, за Городельською унією 1413 р. права і привілеї отримала лише знать католицького віросповідання, що автоматично усувало православну аристократію від участі у державних справах.

Посилення централізації великокнязівської влади породжує на підвладних землях опозицію, лідерами якої (історичний парадокс !) стають руські князі із роду Гедиміновичів. Аналізуючи події 1430-1432 рр., що ввійшли в історію як „Свидригайлові війни”, визначте характер цих подій та причини поразки спроб утворити Велике князівство Руське.

Придушення сепаратистських виступів на території України поклало початок поступовому скасуванню автономії українських земель у складі Великого князівства Литовського, що проявилося у ліквідації князівств та введення системи намісництв. Але окремі анти литовські виступи ще мали місце до початку XVI ст.

Питання входження українських земель до складу Великого князівства Литовського є вельми дискусійним і недостатньо висвітленим у сучасній історіографії. Для того, щоб висвітлити цей процес, необхідно проаналізувати причини, що сприяли швидкому приєднанню українських земель до Литви, визначити основні чинники консолідації литовської й української шляхти, охарактеризувати основні події (битва на Синіх Водах, битва на р.Ворсклі, Грюнвальдська битва) та історичні документи (Кревська унія, Віленська унія, Городельський акт), що лягли в основу польсько-литовського союзу.

Розглядаючи проблеми політичної історії українських земель у складі Великого князівства Литовського, необхідно визначити їхній статус, їхню роль у подальшому розвитку власне Литви, взаємовпливи, що проявилися у симбіозі руського і литовського управлінських апаратів. Окрему увагу варто приділити загальній характеристиці важливої правової пам’ятки – Литовських статутів. Саме на їх основі можна робити висновки про суспільно-політичний устрій та господакрсько-економічний уклад литовсько-руських земель. Також на основі опрацювання Литовських статутів та інших правових актів, положень та привілеїв необхідно охарактеризувати зміни, які відбувалися у соціальній структурі русько-литовського суспільства – виокремлення шляхти, посилення феодального гніту і початок закріпачення селянства, виникнення козацтва. Яскравим доказом поступової „європеїзації” українських земель стало запровадження і поширення системи Магдебурзького права. Варто пояснити, в чому полягала суть цього права, схарактеризувати основні владні структури міст, що користувалися цим правом.

Зміни, що відбулися у політичній, економічній і культурній сферах суспільного буття українського народу протягом другої половини ХІУ – початку ХУІ ст., призвели до наростання соціальної напруги, що вилилася у народні виступи.

Першоджерела:

1. Устава на волоки // Матеріали..,2003.-С.17-19.

2. М.Литвин про українські землі // Січинський В. Чужинці про Україну.-К.,1992.-С.48-50.

3. Опис володінь магната О.Чарторийського // Хрестоматія.., 1959.-Т.1.-С.122-123.

4. Повинності селян Вінницького повіту // Хрестоматія..,1959.-Т.1.-С.132-133.

5. Жалувана грамота Сигізмунда І // Хрестоматія..,1959.-Т.1.-С.141-142.

6. Судебник князя Казимира (1468 р.) // Матеріали..,2003.-С.21.

7. Г.-Л. Де Боплан про українців // Національні процеси в Україні: історія і сучасність.-К.,1997.-С.146-148.

8. Прагнення литовського уряду використати Запорізьких козаків // Хрестоматія..,1959.-Т.1.-С.151-152.

9. Про втечу пригноблених селян і міщан на Запоріжжя // Хрестоматія..,1959.-Т.1.-С.152.

10. Розповідь літописця про повстання селян під проводом Мухи // Хрестоматія..,1959.-Т.1.-С.158.

Література:

1. Антонович В.Б. Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти Великого князя Ольгерта // Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К., 1995. – С.602-715.

2. Мишко Д.І. Соціально-економічні умови формування української народності. – К., 1963.

3. Русина О.В. Україна під татарами і Литвою /Серія „Україна крізь віки”.-Т.6.-К.,1998.

4. Шабульдо Ф.М. Синьоводська проблема: можливий спосіб її розв’язання. – К., 1998.

5. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна).-К.,1994.