2.2. Класифікація інформаційно-психологічних загроз

Інформаційно-психологічний вплив здійснюється з метою відвернен­ня людей від реальних життєвих потреб, надання їх світосприйманню вір­туального характеру з подальшим застосуванням апробованих технологій управління людською поведінкою через друковані й електронні ЗМІ, ау-діо- та відеопродукцію, літературні опуси тощо.

Відповідно, загрози в інформаційно-психологічній сфері можна роз­різняти за наступними ознаками [8-11]:

а) за джерелами

• окремі особи — від політичних лідерів, державних і громадських діячів, представників мас-медіа, літератури і мистецтва до повсякденних партнерів людини у міжособистісній взаємодії;

• соціальні групи — за місцем роботи, проживання, навчання, спільного відпочинку і т. д.;

• суспільство — різні політичні партії, громадські рухи, фінансово- економічні та комерційні структури, націоналістичні й релігійні організації та ін.;

• держава — органи законодавчої, виконавчої та судової влади, якщо їхні власні інтереси домінують над загальнонаціональними;

• інші держави — міжнародні, регіональні й державні структури, а також транснаціональні корпорації, злочинні й терористичні угруповання;

б) за об'єктами - інтелігенція; службовці; підприємці; робітники; молодь; пенсіонери; безробітні;

в) за засобами

- засоби масової інформації (телебачення, радіо, преса), у т. ч. агітаційно-пропагандистські, для цілеспрямованого впливу на морально- психологічний стан і настрої широких верств населення;

- психотронні засоби (комп'ютерні відеотермінали і широкоформатні екрани для створення «віртуальної реальності»), що можуть призвести до психічних порушень і захворювань;

електронні засоби (випромінювачі електромагнітних хвиль і імпульсів) для фізичного ураження людей чи радіоелектронних пристроїв;

• лінгвістичні засоби (семантичне неоднозначні мовні конструкції), що застосовуються при веденні дипломатичних переговорів, укладанні трудових, фінансових, політичних та інших договорів;

• психотропні засоби (спеціальні психофармакологічні та психодислептичні засоби, транквілізатори, антидепресанти, галюциногени, наркотики, алкоголь та ін.), що впливають на психіку людини і викликають тимчасові психічні відхилення або стійкі розлади;

г) за методами

• дезінформування - підготовка і поширення інформації повністю або частково викривленої щодо дійсного стану справ; введення в оману об'єкта для спонукання його до вигідних суб'єкту дій;

• пропаганда - підготовка і поширення тенденційних інформаційних матеріалів; формування в свідомості об'єкта установки на сприйняття пропагандистської інформації;

• маніпулювання - використання технологій інформаційно-психологічного впливу на підсвідомість об'єкта; зміна поведінки об'єкта у бажаному для суб'єкта напрямі;

• шантаж - навмисні загрози щодо настання небажаних наслідків для об'єкта (втрати життя чи здоров'я, незаконного утримання, застосування зброї і т. д.); фізичний чи моральний тиск на об'єкт у потрібному для суб'єкта напрямку;

• кризове управління - застосування спеціальних кризових технологій, які дозволяють створювати кризові ситуації (соціальні, економічні, політичні, воєнні та ін.); керування штучно створеними кризовими ситуаціями в потрібному для суб'єкта напрямі;

д) за наслідками

• для індивідуальної свідомості - порушення здатності людини адекватно сприймати оточуючу реальність і своє місце у зовнішньому світі; позбавлення можливості формувати згідно із своїм життєвим досвідом певні переконання та приймати рішення у відповідності з ними;

• для колективної свідомості - руйнування спільності колективних інтересів, створення труднощів на шляху їх реалізації; дискредитація членів колективу, здійснення психологічного тиску на них;

• для масової свідомості - насильницьке нав'язування чужих для широких верств населення інтересів і цінностей; руйнування морального здоров'я і усталених суспільних відносин, розпад громадської спільноти як єдиного цілого.

Відповідна класифікація інформаційно-психологічних загроз показа­на на рис. 3.