1.3. Наслідки прояву інформаційних загроз

Прояви зовнішніх і внутрішніх інформаційних загроз на сучасному етапі мають значні негативні наслідки для національної безпеки України: 1) у зовнішньополітичній сфері:

• погіршення міжнародного іміджу і відношення до України, її громадян, органів влади і бізнесових структур;

• ізольованість і відстороненість вітчизняних підприємців і громадсько- політичних рухів від глобальних соціально-економічних процесів;

• витік стратегічно важливої інформації про Україну через канали іноземних розвідувальних та інших спецслужб, що переслідують власні політичні, економічні та воєнні інтереси;

• інформаційна експансія в національному інформаційному просторі іноземних мас-медіа;

- зростання недовіри в суспільстві щодо доцільності й реальності інтеграції України до європейських і євроатлантичних структур;

2) у сфері державної безпеки:

- втрата народної довіри і поваги до законодавчих, виконавчих і судових органів влади, а також до політичних і громадських організацій (партій, рухів, профспілок та ін.);

- безвідповідальне ухилення, імітація та дезінформація з боку бізнесово-заангажованих владних структур при підготовці та впровадженні рішень політичного керівництва України;

• втрата з боку влади керованості господарського комплексу, зростання відчуження між владою, бізнесом і громадянами;

• відволікання керівництва країни від вирішення актуальних соціально- економічних проблем в умовах постійних інтриг і ворожнечі бізнесово- партійних угруповань;

3) у воєнній сфері:

• зниження рівня боєготовності і боєздатності Збройних Сил України;

• зростання ризиків військово-техногенних аварій і катастроф як наслідок недостатнього контролю за зберіганням і знешкодженням застарілої зброї та боєприпасів;

• неодноразове проникнення до інформаційних ресурсів та ураження інформаційно-телекомунікаційних систем силових структур з боку комп'ютерних злочинців (хакерів);

• неефективність дій силових структур щодо боротьби з корупцією і організованою злочинністю, викривання та попередження розвідувально- підривної діяльності, запобігання проявам міжнародного тероризму;

• погіршення морально-психологічного стану військовослужбовців, послаблення військової дисципліни;

• зростання кількості ухилень призовників від строкової військової служби;

4) у внутрішньополітичній сфері:

• комерціалізація і криміналізація політичної діяльності, перетворення її в інструмент для швидкого і безкарного збагачення;

• дискредитація політичного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію України, прояви сепаратистських настроїв;

• засилля в монополізованих мас-медіа односторонньої політичної реклами і пропаганди, відсутність плюралізму думок і політичного просвітництва;

• гальмування процесів політичної структуризації суспільства і формування його демократичних інститутів;

• втрата авторитету політичного керівництва, дискредитація органів влади, зростання політичної апатії у населення;

5) в економічній сфері:

• недостатня інформованість влади і бізнесу про внутрішні і зовнішні ринки попиту і пропозицій та про вітчизняні інноваційні розробки, що призводить до недостатньо обґрунтованих або помилкових господарських рішень і значних економічних втрат;

• тінізація та криміналізація економіки, скорочення податкової бази, витік капіталу за кордон;

• послаблення виконавчої і трудової дисципліни, зменшення творчої активності, падіння продуктивності праці;

• зниження рівня якості й конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

• надмірна доступність конфіденційної інформації для корумпованих чиновників, що спричиняє зростання економічної злочинності, нерівноправну конкуренцію за отримання держзамовлень, витік чи продаж за безцінь перспективних вітчизняних розробок і технологій за кордон;

6) у соціальній та гуманітарній сферах:

• духовна, культурна і моральна деградація населення;

• поширення алкоголізму, наркоманії та злочинності, у т. ч. дитячої;

• зростання психічних та інфекційних захворювань, особливо на туберкульоз, ВІЛ-інфекцію (СНІД), паразитарні хвороби;

• скорочення тривалості життя, збільшення кількості розірваних шлюбів, зменшення чисельності населення;

- девальвація цінності продуктивної праці, у т. ч. інтелектуальної (освітньої, наукової та мистецької);

• посилення соціальної напруженості й нестабільності, зростання ризиків масових заворушень, проявів екстремізму і тероризму;

• ланцюгова реалізація загроз в інших сферах національної безпеки;

7) у науково-технологічній сфері:

• непоінформованість вітчизняних науковців та інженерів про передові досягнення зарубіжної науково-технічної спільноти, згасання творчого науково-технічного потенціалу, професійна деградація;

• відплив за кордон вітчизняної інтелектуальної продукції та еміграція науково-технічних спеціалістів, втрата авторських прав і фінансових надходжень від інновацій;

• зростання технологічної залежності України від країн-постачальників стратегічно важливої продукції, у т. ч. мікроелектронної, комп'ютерної і телекомунікаційної;

• зниження рівня підготовки наукових та інженерно-технічних кадрів, незатребуваність випускників вищих і професійно-технічних навчальних закладів на внутрішньому ринку праці;

- падіння престижності творчої Інтелектуальної праці, відвертання молоді від науково-технічних професій, втрата професійних знань і досвіду попередніх поколінь;

8) в екологічній сфері:

• у гідросфері — забруднення, заболочення і пересихання водних об'єктів;

• в літосфері — деградація ґрунтів, виснаження надр, зменшення захисних лісосмуг;

• в атмосфері — зростання концентрації токсичних речовин, збільшення кислотних дощів, руйнування озонового шару;

• у біосфері — втрата генофонду, зменшення біопродуктивності, зростання кількості отруєнь, епідемій, епізоотій та епіфітотій;

• в екосфері в цілому — руйнування самовідновлюючих (рекреаційних) природних механізмів.