1.2. Передумови для прояву інформаційних загроз

Процеси становлення нової української державності на засадах демо­кратії, законності та інформаційної відкритості безпосередньо впливають на стан інформаційної безпеки країни. Серед основних факторів цього впливу вирізняються [7-9]:

а) соціально-економічні

- входження України у світовий економічний простір, що супроводжується появою численних вітчизняних і зарубіжних недержавних структур

— виробників і користувачів інформаційно-комунікаційних засобів, а також інформаційної продукції та послуг;

- глобалізація інформаційного простору, що посилює міжнародну економічну кооперацію і конкуренцію та суттєво впливає на розвиток зовнішніх і внутрішніх соціально-економічних відносин;

- відставання України у створенні й використанні новітніх інформаційних технологій, які все більше визначають рівень соціально-економічного розвитку та конкурентоспроможності країни в сучасному світі;

б) політичні

• загострення внутрішньополітичної ситуації в Україні внаслідок тривалих конфліктів у відносинах між гілками влади, суб'єктами регіонального управління, партійно-бізнесовими структурами;

• постійне змінювання геополітичної обстановки у світі внаслідок формування численних і різновекторних за інтересами блоків, союзів, альянсів та інших військово-політичних об'єднань;

• зростання небезпеки прояву міжнародного тероризму та екстремізму, загострення криміногенної обстановки, збільшення комп'ютерно- телекомунікаційних порушень і злочинності;

в) організаційно-правові

- нерозвиненість нормативно-правового забезпечення інформаційних відносин в Україні, зокрема, щодо захисту людини, суспільства й держави в інформаційній сфері;

- несистемність процесів моніторингу зовнішніх і внутрішніх інформаційних загроз, а також процесів регулювання рівня інформаційної безпеки людини, суспільства і держави;

- широке використання у сфері державного управління, кредитно- фінансовій та інших критичних сферах імпортних програмно-технічних засобів, які незахищені від витоку інформації та зовнішніх руйнівних впливів.

Відповідно визначаються зовнішні і внутрішні передумови для прояву загроз інформаційній безпеці України:

а) зовнішні

• домінування розвинутих країн у світовому інформаційному просторі на основі глобального моніторингу соціально-економічних, воєнно- політичних та інших процесів, у т. ч. на теренах України;

• постійний розвиток аерокосмічних, морських, наземних, а також комп'ютерно-телекомунікаційних засобів розвідки і промислового шпигунства;

• діяльність іноземних розвідувальних та інших спецслужб, а також комерційних організацій, що спрямована на несанкціонований доступ до інформаційних ресурсів, у т. ч. військових, правоохоронних і судових органів, підприємств ОПК;

• діяльність міжнародних злочинних і терористичних угруповань, що спрямована на несанкціоноване вторгнення та руйнування інформаційно- програмних ресурсів у глобальній мережі Інтернет, у т. ч. в її українському сегменті;

• використання зарубіжними мас-медіа тенденційних чи непереві- рених інформаційних матеріалів про Україну, підготовлених переважно іноземними виробниками, оскільки вітчизняна пропагандистська медіа- продукція є здебільшого неконкурентоспроможною;

• створення низки недержавних організацій, фінансованих іноземними замовниками, з метою "моніторингу" політичної ситуації в різних регіонах країни, що сприяє витоку стратегічно важливої інформації, в т. ч. в інтересах закордонних розвідувальних та інших спецслужб;

• надмірне розширення апарату іноземних радників, консультантів і спостерігачів в органах влади, що розкриває для них механізм прийняття державних рішень і дає змогу цілеспрямовано впливати не тільки на підготовку цих рішень (оцінку ситуації, визначення задуму, організацію виконання), а й на процеси реалізації прийнятих рішень (засобами контрпропаганди, дезінформації, підриву довіри до влади);

б) внутрішні

- нерозвиненість інститутів громадянського суспільства, чиє призначення - врівноважувати громадські інтереси і державні, демпфувати можливі соціальні збурення при виникненні конфліктних ситуацій;

• монополізація медійного простору кланово-олігархічними групами для його використання у власних чи корпоративних інтересах;

• інформаційно-пропагандистська діяльність маргінальних політичних сил, що поширюють викривлену або брехливу інформацію про Україну;

• недостатність нормативно-правової бази щодо відповідальності за приховування чи надання недостовірної інформації, або розголошення конфіденційних даних;

• недостатність законодавчого й нормативного регулювання процесів інформаційної взаємодії силових структур щодо обміну оперативно- розшуковою, довідковою, криміналістичною та іншою інформацією;

• приховування, затримка чи викривлення інформації для населення про техногенно-екологічні загрози й небезпеки;

• відсутність ефективної системи захисту вітчизняних об'єктів інтелектуальної власності, а також матеріально-фінансового заохочення науковців, інженерів і винахідників до творчості;

• зростаюче відставання України від розвинутих країн за рівнем інформатизації в усіх сферах життєдіяльності людини, суспільства і держави;

• безконтрольна діяльність комерційних структур з іноземним капіталом, що займаються впроваджуванням комп'ютерно-телекомунікаційних систем в організаціях державного сектору на основі імпортних програмно- технічних засобів і технологій;

- руйнація вітчизняних наукоємних і високотехнологічних виробництв у галузі мікроелектроніки та комп'ютерно-телекомунікаційних засобів;

- падіння престижності творчої інтелектуальної праці, відвертання молоді від науково-технічних професій, втрата професійних знань і досвіду попередніх поколінь.