- •Проблеми захисту інформаційного простору україни
- •1.1. Інформаційні процеси та загрози
- •1.2. Передумови для прояву інформаційних загроз
- •1.3. Наслідки прояву інформаційних загроз
- •1.4. Проблеми управління інформаційною безпекою
- •Захист від інформаційно-психолопчних загроз
- •2.2. Класифікація інформаційно-психологічних загроз
- •2.3. Захисні заходи в інформаційно-психологічній сфері
- •2.4. Проблеми самозахисту від інформаційно-психологічних загроз
- •3.1. Джерела загроз у комп'ютерно-телекомунікаційній сфері
- •3.2. Класифікація комп'ютерно-телекомунікаційних загроз
- •3.3. Захисні заходи в комп'ютерно-телекомунікаційній сфері
- •3.4. Проблеми моніторингу комп'ютерно-телекомунікаційних загроз
- •Список використаних джерел
- •4.1. Джерела загроз при інформаційному протиборстві
- •4.2. Класифікація комплексних інформаційних загроз
- •4.3. Захисні заходи в умовах інформаційного протиборства
- •4.4. Проблеми оцінювання комплексних інформаційних загроз
- •Список використаних джерел
- •5.1. Нормативно-правова база
- •5.3. Науково-технічні розробки
- •5.4. Проблеми інформаційної безпеки в інформаційному суспільстві
- •1. Загальні положення
- •2. Основні засади інформаційної безпеки України
- •3. Інформаційна безпека в системі забезпечення національної безпеки України
- •4. Напрями державної політики у сфері інформаційної безпеки України
- •5. Прикінцеві положення
- •Пропозиції
- •1. Вихідні передумови
- •2. Принципи побудови єдиної системи інформування і реагування на надзвичайні ситуації
- •3. Очікувані результати
2. Принципи побудови єдиної системи інформування і реагування на надзвичайні ситуації
Єдина система має надавати можливість надходити від джерел моніторингу та окремих громадян безпосередньо будь-яких інформаційних повідомлень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій до оперативно-диспетчерських центрів «Служби 112». При цьому вона повинна автоматично визначати рівень загрози чи небезпеки зафіксованої події, повідомляти про це чергового оператора та надавати можливість од-
129
ДОДАТКИ
ночасно спостерігати за всіма подіями на різних рівнях. Це забезпечить своєчасне прийняття рішень для інформування та реагування передусім на нижньому рівні незалежно від статусу події, а в подальшому, в разі необхідності, на вищих рівнях управління.
Оперативне і якісне інформаційне забезпечення рішень на всіх рівнях управління в надзвичайних ситуаціях є принциповою вимогою з огляду на соціальні, економічні, політичні та інші їхні наслідки. Більшість таких рішень приймається в умовах неповної визначеності і ризику за результатами колективного обговорення можливих варіантів розвитку подій. Остаточне рішення залишається за першим керівником - відповідальною особою, яка враховує різні погляди й оцінки учасників обговорення. Комплексну оперативну прогнозно-аналітичну підтримку цих рішень мають забезпечити ситуаційні центри.
Стрижнем єдиної системи має бути ієрархія взаємодіючих ситуаційних центрів державного, територіального і відомчого рівнів. На найвищому рівні цієї ієрархії має функціонувати Антикризовий центр, робота якого спрямовується на інформаційну підтримку рішень політичного керівництва України щодо стратегічних, тактичних та оперативних завдань для центральних і місцевих органів.
У ситуаційних центрах взаємодоповнюються та об'єднуються людський інтелект, сучасні методи математичного моделювання й експертних оцінок, комп'ютерно-телекомунікаційні засоби й геоінформаційні технології. Це суттєво підвищує якість та оперативність підготовки, прийняття і контролю виконання рішень на різних рівнях управління, і передусім, на найвищому рівні — в Антикризовому центрі.
Залежно від складності й відповідальності виконуваних завдань, ситуаційні центри можуть відрізнятися за рівнем модельно-алгоритмічного, інформаційно-програмного та організаційно-технологічного забезпечення. До складу кожного ситуаційного центру з типовою організаційною структурою мають входити:
експерти з питань надзвичайних ситуацій;
фахівці з підготовки та оцінювання варіантів рішень;
спеціалісти з розробки рекомендацій для особи, яка приймає рішення.
Зазначені фахівці мають використовувати відповідні бази картографічних, предметних і ситуативних даних, а також програмно-технічні засоби для оперативної та надійної реалізації процесів збору, обробки й надання необхідної інформації. Ефективна людино-машинна взаємодія в ситуаційних центрах здійснюється за допомогою спеціального оснащення, що включає:
- багатовіконний інтерфейс для паралельного відображення на відео- термінальних пристроях (широкоформатних екранах) усіх фрагментів
130
ДОДАТКИ
складної обстановки у зручному для колективного сприйняття вигляді (картографічному, табличному, графічному та ін.) з необхідними кількісними та якісними характеристиками;
систему відео-конференц-зв'язку для динамічної візуальної та звукової взаємодії віддалених суб'єктів управління у реальному масштабі часу (зокрема, за допомогою засобів кабельного і супутникового телебачення);
вузол комутації каналів і сповіщень (так званий контакт-центр) для оперативного й надійного багатоканального зв'язку з територіальне розподіленими джерелами і споживачами інформації (пристрої контролю та пости спостереження, окремі громадяни, формування та їхні угруповання, інші ситуаційні центри і т. д.).
