Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опір матеріалів_методичка_завдання до виконання курсвого проекту.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
103.75 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

 

Тернопільський національний технічний університет

імені Івана Пулюя

 

 

 

 

Кафедра технічної механіки,

сільськогосподарських машин

і транспортних технологій

 

 

 

 

ОПІР  МАТЕРІАЛІВ

завдання

до виконання курсової роботи

 

для студентів напрямів підготовки:

«Інженерна механіка», «Машинобудування»,

«Зварювання», «Автомобільний транспорт»

денної та заочної форм навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль-2013

УДК 620.10(07)

ББК 34

     О 61

 

О61

Опір матеріалів: завдання до виконання курсової роботи /Довбуш А.Д., Хомик Н.І. – Тернопіль: Видавництво ТНТУ, 2013. – 64с.

 

.

 

 

Завдання розроблені відповідно до навчальної програми і призначені для виконання курсової роботи з дисципліни «Опір матеріалів» для студентів напрямів підготовки: «Інженерна механіка», «Машинобудування», «Зварювання», «Автомобільний транспорт» денної та заочної форм навчання.

 

Розглянуто й затверджено на засіданні кафедри технічної механіки, сільськогосподарських машин і транспортних технологій

протокол № 8 від 21.01.2013.

 

Cхвалено й рекомендовано до друку на засіданні методичної комісії факультету машинобудування та харчових технологій,

протокол № 5 від  14.02.2013.

 

Укладачі: старший викладач Довбуш А.Д.,

                  доцент Хомик Н.І.

                  

 

Рецензент: Луців І.В. доктор технічних наук, професор

                   Тернопільський національний технічний університет

                    імені Івана Пулюя

 

Відповідальний за випуск Довбуш А.Д.

 

 

 

ЗМІСТ

      стр.

ВСТУП

4

Вказівки до вибору завдання

5

Об’єм, структура і вказівки до виконання курсової роботи

5

Задача №1 Розрахунок на міцність і визначення переміщень

                       при розтягу і стиску

 

7

Задача №2 Розрахунок статично невизначеної стержневої

                       системи

 

10

Задача №3 Визначення осьових моментів інерції

                  плоских перетинів

 

13

Задача №4 Розрахунок вала на кручення

16

Задача №5 Аналіз напруженого стану

19

Задача №6 Побудова епюр перерізуючих сил і

                  згинальних моментів для консолі

 

21

Задача №7 Побудова епюр перерізуючих сил і

                 згинальних моментів для балки на двох опорах

 

24

Задача №8 Розрахунок на міцність при згині балок

27

Задача №9 Розрахунок на міцність і визначення

                  переміщень при згині балок

 

27

Задача №10 Розрахунок статично невизначеної рами

30

Задача №11 Підбір поперечного перетину балки при

                      деформації косого згину

 

33

Задача №12 Розрахунок вала на згин з крученням

36

Задача №13 Розрахунок на стійкість стиснутого стержня

39

Задача №14 Визначення максимальних динамічних

                      напружень і переміщень при ударі

 

41

Перелік рекомендованої літератури

44

Додатки

45

 

ВСТУП

 

 

Опір матеріалів – наука про інженерні методи розрахунку на міцність, жорсткість і стійкість елементів споруд і машин.

Елементи машинобудівних або будівельних конструкцій при експлуатації зазнають силової дії різних походжень. Ці сили або прикладені безпосередньо до елемента, або передаються через з’єднані з ним сусідні елементи. Для нормальної роботи інженерної споруди або машини кожнен елемент повинен бути таких розмірів і форми, щоб витримував діючі на нього навантаження, не руйнуючись (міцність), не давав зміни розмірів (жорсткість), зберігав початкову форму (стійкість).

Опір матеріалів є загальноінженерною наукою, в якій на основі експериментальних даних про властивості матеріалів, з одного боку, та законів теоретичної механіки і вищої математики, − з другого, викладаються загальні методи розрахунку раціональних розмірів і форм елементів інженерних конструкцій з урахуванням величини й характеру діючих на них навантажень.

Задачі опору матеріалів розв’язують доволі простими математичними методами з прийняттям ряду припущень і гіпотез, а також із використанням експериментальних даних.

Опір матеріалів має самостійне значення як дисципліна, знання якої необхідне для всіх інженерних спеціальностй, є базою для вивчення всіх розділів будівельної механіки, основою для вивчення курсу деталей машин та ін.

Опір матеріалів дає наукові основи інженерних розрахунків, без яких на сучасному етапі неможливе проектування і створення всієї різноманітності конструкцій сучасного машинобудування й будівництва.

Пропоноване видання призначене для виконання курсової роботи з опору матеріалів, яка включає 14 задач, що охоплюють увесь курс.

У додатках наведено приклад оформлення курсової роботи − титульна сторінка, зміст, приклад розв’язування й довідкові матеріали, необхідні для розв’язування задач.

Вказівки до вибору завдання

Завдання на курсову роботу студент вибирає за двома останніми цифрами номера залікової книжки; номер розрахункової схеми − за останньою цифрою; варіант (дані з таблиці умови задачі) − за передостанньою цифрою.

 

 

Об’єм, структура і вказівки до виконання курсової роботи

Курсова робота з опору матеріалів включає 14 задач (кількість задач може змінюватися за вказівкою викладача), які охоплюють увесь курс. Виконання її оформляти як розрахунково-пояснювальну записку на аркушах формату А4 (з рамками).

Усі сторінки пояснювальної записки, крім титульної, повинні мати рамки (рис. 1.1) зі штампами для розділів.

 

 

 

 

 

 

 

Титульну сторінку виконувати креслярським шрифтом або машинописним (комп’ютерним) способом на відповідному бланку. Приклад заповнення титульної сторінки наведено в додатку 1.

Текст розрахунково-пояснювальної записки розміщувати на одній стороні аркуша формату А4 (297х210мм). Текст виконувати комп’ютерним (машинописним) способом через 1,5 інтервала чітким шрифтом висотою не менше 2,5мм (14pt, шрифт Times New Roman) або рукописним   –   чорним   чорнилом   основним   креслярським   шрифтом,

 букв і цифр не менше 2,5мм. Допускається пояснювальну записку виконувати чітким розбірливим рукописним текстом чорним чорнилом.

Перша сторінка курсової роботи − титульна (додаток 1), друга − зміст, який включає перелік виконаних задач (аркуш з рамкою 40мм, додаток 2); далі − умови задач (аркуші з рамкою 40мм, додатки 3, 6), розв’язки задач (аркуші з рамкою 15мм, додатки 4, 7) і  список використаних літературних джерел (аркуш із рамкою 40мм).

Умову кожної задачі із вибраними даними і схемою виконувати на окремому аркуші з рамкою 40мм (додатки 3, 6).

Розв’язок задачі оформляти після написання умови на аркушах з рамкою 15мм (додатки 4, 7). Текст викладати послідовно, лаконічно, розрахунки супроводжувати короткими поясненнями з посиланням на відповідний рисунок (додатки 5, 8).

Текст курсової роботи розміщувати так: відстань від рамки до границь тексту зліва і справа повинна бути не менше 5мм, зверху і знизу – 10мм (додатки 4, 7). Абзаци у тексті починати відступом, який дорівнює п’ятьом символам основного тексту записки.

У кутових штампах для змісту курсової роботи й умов задач (рис. 1.1а і додатки 3, 6) записувати назву задачі, наприклад, «Аналіз напруженого стану», і позначення записки КР ОМ (курсова робота з опору матеріалів), у яке входить номер залікової книжки студента, наприклад, КР ОМ 11-188.00.00.000 ПЗ.

У кутових штампах (рис. 1.1б і додатки 3, 6) для решти сторінок записувати тільки позначення записки. Нумерація сторінок – наскрізна. Номер сторінки проставляти у відповідній графі штампа (рис. 1.1). Відлік починати з титульної сторінки, але номер її на титульній не ставити.

Стиль викладу тексту записки повинен бути коротким, чітким і без двоякого змісту. Прийнята у тексті термінологія повинна відповідати встановленій у стандартах або загальноприйнятій у науково-технічній літературі.

Формули у тексті записувати з нової стрічки у загальному вигляді, а під формулою наводити пояснення кожного символу із зазначенням розмірності.

Обчислення формул проводити у такій послідовності: записування шуканої величини в буквеному виразі, підстановка відповідних цифрових значень; записування кінцевого результату з проставлянням розмірностей.

Усі схеми та ескізи до виконання задач оформляти на окремій сторінці чи двох, за необхідності, з дотриманням послідовності, передбаченої ходом розв’язування задачі. Рисунки нумерувати відповідно до номера задачі і супроводжувати підписами (додатки 4, 5, 7, 8).