2.2 Визначення обсягів перевезення та вантажу.

Обсяг перевезень і вантажообіг на плановий період визначається за такими формулами:

Плановий обсяг перевезень на кожному маршруті Q_пл, т

розраховується за формулою

(2.2)

де Q_д – добовий обсяг перевезень (завдання)

Дні роботи за період Д_р ,дні , розраховуються за формулою

(2.3)

де Д_к – календарні дні за період (завдання);

Д_рт – дні роботи рухомого складу за тиждень;

7 – кількість днів у тижні

Планований вантажообіг на кожному маршруті Р_пл , ткм , розраховується за формулою

Р_пл = Q_пл * l_їв ткм (2.4)

де l_їв – відстань перевезення, км (завдання).

Дані розрахунків зведені в таблицю 2.3

Таблиця 2.3 – Обсяг перевезень та вантажообіг

№ маршруту	Найменування			Дні роботи за період		Обсяг перевезень, т			Відстань перевезення км	Плановий вантажообіг,ткм
	Вантажо- відправника	Вантажоодержувача	вантажу			добовий		Плановий період
Разом:					Х				Х

Середня відстань перевезення однієї тони вантажу l_їв^ср , км , розраховується за формулою

(2.5)

де åР_пл і åQ_пл – планований вантажообіг у ткм і обсяг перевезення в т (табл. 2.2).

Обґрунтувати на підставі планових обсягів перевезення обрані

вантажопотоки (односторонні, двосторонні). Для наочності прямування вантажу по території перевезення за даними таблиць 2.1 та 2.3 накреслити схему перевезення вантажу (лист №1 графічної частини проекту),та побудувати епюри вантажопотоків.

3. Визначення та обґрунтування типу р/с. Коротка характеристика р/с.

Вибір рухомого складу виконуємо порівнюючи 2 – 3 види рухомого складу які знаходяться на підприємстві з однаковими умовами експлуатації по показникам розрахункової годинної продуктивності.

Вихідні дані для вибору рухомого складу приведені у таблиці 2.4

Таблиця 2.4 - Вихідні дані для вибору рухомого складу

Показання	Умовн позначення	Марка автомобіля		Джерело вибору
Номінальна вантажопідйомність, т	qн				[6] [7]
Коефіцієнт використання вантажопідйомності	g				[10]
Коефіцієнт використання пробігу	bї				(п-р 2.1)
Середня технічна швидкість, км/год	Vт				(п-р 1.2)
Середня відстань перевезень вантажу, км	Lїв				Розрах. (п-р 2.2 )
Час простою під н-р за їздку, год	tнр				Розрахунок (п-р 2.4)
Лінійна норма витрат пального, л на 100 км пробігу	Н0				[6,7]

Витрати пального на транспортну роботу С, грн,

розраховуються за формулою

(2.6)

де Н_о – лінійна норма витрат пального у літрах на 100 км пробігу [ 6,7];

nї – кількість їздок за добу;

(2.7)

Ц _л – ціна 1 літра пального (приймається із обліком зміни цін)

Після розрахунків треба дати висновок, який обирається рухомий склад до подальшого розрахунку курсового проекту та надати його стислу характеристику за такими параметрами:

Стисла характеристика:

Вантажопідйомність, т —

Габаритні розміри, мм —

Двигун (марка) —

Потужність двигуна, к.с. —

Обсяг кузова, м³ —

Число коліс —

Розмір (марка) шин —

Паливо —

Заправна ємність, л —

2.4 Перерахувати тип та моделі навантажувально-розвантажувальних засобів які знаходяться на підприємстві. Зробити вибір типу та моделі навантажувально-розвантажувальних засобів. Організація роботи навантажувально-розвантажувальних пунктів.

Необхідно розкрити вимоги, запропоновані до засобу виконання

вантажно-розвантажувальних робіт [ 3с. 8], [4.ст.9,15,79].

Проаналізувати можливі засоби навантажувально-розвантажувальних робіт на вантажопунктах і вибрати найбільш раціональні механізми і робочі органи для їх виконання по кожному вантажопункту.

Обраний засіб виконання повинен забезпечувати мінімальні простої рухомого складу під навантаженням і розвантаженням, повне і рівномірне завантаження роботою вантажопідйомних машин і механізмів.

Необхідно зазначити особливості розташування і закріплення в кузові рухомого складу вантажу відповідно від обраних засобів його пакування ( пакети, піддони, контейнери і таке інше).

Після вибору необхідно привести стислу характеристику обраних механізмів і їх робочих органів, а також обґрунтувати час простою рухомого складу під навантаженням і розвантаженням по кожному вантажопункту [ 4 с. 35].

Основні норми часу простою під навантаженням та розвантаженням за їздку , год, розраховується за формулою:

- для автомобілів самоскидів, цистерн

(2.8)

де t_т — час на навантаження-розвантаження 1 т вантажу [4 с. 35]

- для автомобілів, на яких перевозяться вантажі у контейнерах, в пакетах і на піддонах:

(2.9)

де t_1кп — час на навантаження (розвантаження) одного контейнера, пакета, піддону, хв.;

n_кп — кількість навантажувальних контейнерів (пакетів, піддонів).

Норма часу на виконання додаткових операцій на навантаження і розвантаження – встановлюється в розмірах приведених у табл. 4 [4 с. 37] окремо для пунктів навантаження і розвантаження та окремо по додаткових операцій - значення згідно довідкових норм у ввідсотках чи хвилинах на додаткові операції.

Час простою під навантаженням та розвантаженням

t_н-р , год, розраховується за формулою

(2.10)

де - основні норми часу простою під навантаженням та розвантаження за їздку [4 с.35];

- додаткова норма часу простою під навантаженням та

розвантаженням за їздку [4 с.37].

Годинна продуктивність автомобіля U_г, т/год,

розраховується за формулою

(2.11)

Вихідні дані роботи рухомого складу та навантажувально-розвантажувальних засобів занести до таблиці 2.4

Таблиця 2.4 - Вихідні дані роботи рухомого складу та навантажувально-розвантажувальних засобів

№	пункт	Рухомий склад			Засіб навантаження-розвантаження
		Час приїзду	Час виїзду	Час початку навантаження		Час завершення навентаження
1
2
3