Тема 21. Правова діяльність: її структура, сутність, форми організації та здійснення

1. Загальна характеристика та структура правової діяльності.

2. Мета, функції та сутність правової діяльності.

3. Співвідношення правової діяльності з юридичною практикою, юридичним про­цесом та юридичною процедурою.

Перелік знань та вмінь, яких набуде студент після опанування матеріалів теми

У результаті вивчення даної теми студенти мають опанувати: поняття правової діяльності та її структуру; сутність та функції правової діяльності; співвідношення правової діяльності з юридичною практикою, юридичним процесом та юридичною процедурою; зміст юридичного процесу як загальнотеоретичної категорії та як форми організації і здійснення правової діяль­ності; загальнотеоретичну характеристику принципів юридичного процесу; види юридичного процесу; поняття юридичної процедури; природу і призначення процесуального права; спів­відношення матеріального і процесуального права; поняття процесуального законодавства

1. Загальна характеристика та структура правової діяльності

Правова діяльність — це нормативно визначена діяльність уповноважених суб 'єктів, наділених відповідною компетенцією у сфері юридичного нормотворення та застосування норм права, як головних її видів.

Правова діяльність характеризується наявністю відповідної структури, тобто цілісної єд­ності її складових — суб 'єктів, об 'єктів, підстав і порядку здійснення, а також змісту, що включає юридичні діяння та засоби їх здійснення.

Суб 'єктами правової діяльності є відповідні компетентні особи, які у встановленому за­конодавством порядку здійснюють діяльність щодо нормотворчості, правореалізації, правот- лумачення, правового виховання тощо. Виділяють провідних суб'єктів правової діяльності (наприклад, суд у судовій практиці, від якого безпосередньо залежить вирішення справи) та інших її учасників, які певним чином сприяють провідним суб'єктам у здійсненні ними пра­вових діянь та операцій (зокрема, у якості учасників слідчої діяльності виступають свідки та потерпілі).

Як один із видів суспільної д іяльності, правова діяльність передбачає усвідомлення компетент­ним суб'єктом її мети та головних завдань, яких суб'єкт бажає досягти, вчиняючи відповідні діян­ня. У зв'язку з цим правосвідомість відіграє значення внутрішньої провідної детермінанти право­вої діяльності в усіх її проявах. Зокрема, вплив правосвідомості у сфері правотворчості здійсню­ється шляхом наукового прогнозування розвитку права, планування законодавчої діяльності; роз­робки концепцій окремих законів, інших нормативно-правових актів тощо. У сфері правореалізації правосвідомість виконує важливе значення в процесі застосування правових норм посадовими особами, які мають зрозуміти зміст права, його вимоги, заборони та дозволи тощо.

Правова діяльність здійснюється спеціально уповноваженими на те суб 'єктами, які мають юридичну освіту, відповідну спеціальну професійну підготовки та кваліфікацію. Приміром, відпо­відно до вимог ст. 22 Закону України «Про адвокатуру» у редакції від 01.12.2008 р. адвокатом мо­же бути особа, яка має вишу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. Згідно з ст. 46 Закону України «Про прокуратуру» у редакції від 25.09.2008 р. прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вишу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах про­куратури стажування строком до од ного року тощо.

При цьому рівень професійної підготовленості, кваліфікації суб'єктів правової діяльності систематично перевіряється відповідними компетентними органами в установленому зако­нодавством порядку. Так, у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. закріплено інститут Вищої кваліфікаційної комісії, яка діє у системі судоустрою України з ме­тою перевірки відповідності кандидатів у судді вимогам, встановленим законом; зокрема, від­повідно до вимог ст. 74 зазначеного Закону України порядок обрання на посаду судді безстро­ково передбачає, що Вища кваліфікаційна комісія перевіряє відомості про кандидата у судді, враховує показники розгляду кандидатом справ; приймає рішення про рекомендування чи від­мову у рекомендуванні судці цля обрання на посаду безстроково тощо.

Крім того, на суб'єктів правової діяльності поширюються визначені чинним законодавством обмеження. Так, адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має суди­мість. Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і пе­дагогічної діяльності. Не можуть бути прийняті на посаду прокурора або слідчого прокуратури особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих тощо.

Здійснюючи правову діяльність, її суб'єкти приймають певні правові акти (нормативно- правові акти, акти правозастосування, інтерпретаційні акти) та інші юридичні документи.

Правова діяльність відповідних суб'єктів може бути припинена виключно на підставі та в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, адвокатська діяльність може бу­ти припинена рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а видане свідоцт­во анульоване у випадках: засудження адвоката за вчинення злочину — після набрання ви­роком законної сили; обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним; грубого порушення вимог законодавства України, які регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України тощо.

Об'єктами юридичної діяльності є те, на що спрямовані юридичні діяння та операції її суб'єктів — матеріальні та нематеріальні блага, суспільні відносини, конкретні діяння осіб, інші предмети та явища, які включені в юридичний процес і слугують задоволенню суспіль­них та особистих потреб та інтересів.

Правова діяльність здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством, на підставі чинних норм права, правового досвіду (юридичної практики), опосередковується іншими соціальними правилами і принципами.

Зокрема, важливою умовою здійснення юристами своїх професійних обов'язків є усвідом­лення та використання у своїй діяльності основоположних ідей — принципів моралі, які висту­пають фактором стабільності в процесі здійснення юридичної практики (насамперед, принципи колективізму, чесності і порядності у роботі). Так, принцип колективізму передбачає співробіт­ництво, взаємодопомогу, чітке дотримання дисципліни всіма членами колективу, незалежно від стажу, досвіду, посади тощо. При чому на сьогодні не викликає сумніву значення етичних норм у процесі здійснення юридичної діяльності в усіх її сферах. Наприклад, у гл. 9 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» закріплена вимога дотримання народними депутатами дисципліни та норм етики на пленарних засіданнях Верховної Ради України. Так, на пленарно­му засіданні Верховної Ради України промовець не повинен вживати образливих висловлювань, непристойних слів; у разі порушення промовцем такої вимоги головуючий на пленарному засі­данні попереджає його про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припиняє його виступ. Крім того, нормативно встановлений порядок здійснення правової діяльності надає їй процесуальний характер, що особливо виявляється в діяльності суб'єктів юридичного нормотво­рення (органу законодавчої влади, органів виконавчої влади та ін.) та юрисдикційних органів (органів правосуддя, прокуратури, служби безпеки тощо).

Одним із найважливіших елементів змісту правової діяльності є юридичні діяння — зов­нішньо виражені акти суб'єктів, які мають відповідні правові наслідки. (Приміром, це встанов­лені законодавством слідчі дії — допит підозрюваного, обвинуваченого, свідка і потерпілого, очна ставка тощо). Сукупність взаємопов'язаних між собою юридичних діянь складають від­повідну юридичну операцію (зокрема, огляд місця злочину включає декілька слідчих дій).

У якості засобів здійснення юридичних діянь та операцій виступають усі дозволені законом правові засоби, за допомогою яких здійснюється досягнення мети і завдань юридичної практики. Такі засоби поділяють на загальносоціальні (моральні та інші соціальні норми тощо), спеціально- юридичні (норми права, принципи права) та технічні (прилади, інструменти). Наприклад, законом дозволено застосування технічних засобів звукозапису, кінозйомки, відеозапису при проведенні слідчих дій. Так, звукозапис може застосовуватися при допиті підозрюваного, обвинуваченого, пред'явленні для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події, при проведенні інших слід­чих дій під час досудового розслідування. Кінозйомка, відеозапис можуть застосовуватися при проведенні огляду, обшуку, відтворенні обстановки і обставин події тощо.

Опанування змісту правової діяльності дозволяє її класифікація за відповідними критеріями. Залежно від цілей правової діяльності та кількості здійснюваних операцій, її правовий режим мо­же бути, як спрощеним за своїм характером, так і більш складним. Спрощеним, зокрема, є встано­влення та реєстрація певних юридичних фактів. Приміром, порядок видачі актів громадянського стану (народження, реєстрації шлюбу тощо). Значно складнішими є, наприклад, процедура прий­няття законодавчих актів або вирішення спірних питань у судовому порядку тощо.

Таким чином, правова діяльність — це один із найважливіших видів соціальної діяльності, що здійснюється юристами-фахівцями з метою отримання юридично значущого результату для задоволення правових потреб та інтересів соціальних суб'єктів. Правова діяльність своїм право­вим впливом пронизує всі сфери суспільного життя, які підлягають правовому регулюванню.