2. Гарантії законності

Гарантії законності — це комплекс взаємопов 'язаних загальних умов та спеціальних за­собів забезпечення режиму законності і стабільного правопорядку, які спрямовані на профі­лактику порушень законності та зміцнення законності.

Проголошення правових принципів та правових законів ще не вирішує проблем, пов'язаних із забезпеченням прав, свобод та інтересів людини і громадянина. Порушення за­конності особливо виявляються саме на рівні реалізації вимог законів і підтверджується ная­вністю об 'єктивних небезпечних протизаконних тенденцій у лінії поведінки суб 'єктів закон­ності (органів держави, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їх посадових осіб, громадян та ін.). Аби вимоги законів були належним чином реалізовані, має бути задіяна «система забезпечення законності»¹, яка зумовлена метою діяльності держави, в цілому, та являє собою певним чином структуровану сукупність взаємопов 'я- заних між собою загальних та спеціальних гарантій законності, яка передбачає:

• загальїіосоціальну складову (загальноціальні гарантії законності). До загальносоціаль- них гарантій належать: 1) економічні передумови забезпечення режиму законності; 2) полі­тичні передумови забезпечення режиму законності; 3) ідеологічні передумови забезпечення режиму законності; 4) моральні передумови забезпечення режиму законності;

• спеціальну складову (спеціальні гарантії законності). До спеціальних гарантій належать: 1) юридичні засоби забезпечення законності; 2) організаційні засоби забезпечення законності.

Загальносоціальні гарантії законності передбачають:

1. Економічні передумови забезпечення режиму законності — ступінь економічного роз­витку суспільства, ритмічність роботи господарського механізму країни, зростання продук­тивності праці і обсягу виробництва; розмаїття і рівність усіх форм власності, рівність еко­номічних можливостей суб'єктів суспільних відносин. Наявність економічної незалежності суб'єктів права створює об'єктивні умови для їх зацікавленості в законності.

Економічними передумовами забезпечення режиму законності є наявність: а) рівня доб­робуту, за якого забезпечуються життєво необхідні потреби людини; б) необхідних для підт­римки такого добробуту ресурсів, ринку товарів, капіталів, послуг; в) фактичної свободи ко­лективних і індивідуальних суб'єктів економічних відносин; г) усвідомлення суб'єктами економічних відносин необхідності додержання фіскальних обов'язків перед державою.

2. Політичні передумови забезпечення режиму законності — ступінь демократизму кон­ституційного ладу, тобто наявність: громадянського суспільства та правової держави; розви­нутої системи народовладдя, демократичних форм та інститутів його здійснення; політично­го плюралізму, який дозволяє особі вільно самовизначатися, об'єднуватися в організації за різними інтересами; додержання принципу поділу влади. Тобто це система політичних засо­бів, спрямованих на: формування механізмів консенсуальної демократії, політичного комп­ромісу, підтримку народом політичного курсу «партій влади», несилового вирішення полі­тичних проблем тощо.

3. Ідеологічні передумови забезпечення режиму законності — ступінь розвитку правосві­домості, ідеологічний плюралізм, широка поінформованість населення, свобода преси, ду­мок, що дозволяє вести публічну боротьбу з правопорушеннями в будь-якій сфері державно­го і суспільного життя.

Ідеологічними передумовами забезпечення режиму законності слід вважати наявність у держави системи ідей, поглядів, програм, які спроможні консолідувати суспільство з метою вирішення соціально-економічних проблем і конфліктів. Така система є опорною кон­струкцією для формування правосвідомості, основаного на визнанні абсолютної цінності прав людини, а також відповідної правової культури державних службовців. Велике значен­ня для існування законності та правопорядку має правова культура посадових осіб і грома­дян, правосвідомість, які основані на визнанні абсолютної цінності основних прав людини. Ідеологічні гарантії забезпечуються цілеспрямованою діяльністю держави і суспільства щодо формування високого рівня правосвідомості, правової культури населення і посадових осіб.

4. Моральні передумови забезпечення режиму законності — ступінь недопустимості вчи­нення аморальних проступків, формування «морального базису права» тощо.

Спеціальні гарантії законності передбачають:

1. Юридичні засоби забезпечення законності — систему правових засобів, передбачених чинним законодавством, що зумовлені закономірностями суспільного розвитку та спрямовані на забезпечення такого режиму законності, за якого в усіх учасників правовідносин формується внутрішня необхідність у здійсненні правомірної поведінки (як-то: правові заборони, правові стимули тощо). Юридичних гарантій досить багато. їх класифікацію здійснюють за суб'єктами застосування, за характером юридичної діяльності та іншими критеріями:

   1. За суб'єктами застосування гарантії вирізняють: парламентські, президентські, судо­ві, прокурорський нагляд, муніципальні, адміністративні (управлінські), контрольні, громад­ські, міжнародні тощо.

   2. За характером юридичної діяльності гарантії поділяються на: правотворчі, право- роз'яснювальні, правозастосувальні, правореалізаційні.

   3. За онтологічним статусом у правовій системі — документальні (нормативно-правові акти, інтерпретаційні акти, індивідуальні акти застосування права) і діяльнісні (практична ді­яльність по застосуванню норм права і реалізації норм права).

Тобто юридичні гарантії — це передбачена законом система спеціальних правових засобів, за допомогою яких забезпечується створення якісних законів, їх додержання і виконання.

2. Організаційні засоби забезпечення законності — належний та ефективний контроль за неухильним дотриманням приписів норм права, виявлення правопорушень і притягнення правопорушників до юридичної відповідальності; зміцнення державної дисципліни тощо.

Організаційними засобами забезпечення законності, що чинять істотний вплив на її стан, є такі фактори, як структура державного апарату, кваліфікація службовців, ефективність фун­кціонування системи правової підготовки персоналу, чіткий і раціональний поділ повнова­жень та ін. Не остання роль для створення умов зміцнення та підтримки режиму законності належить організаційним заходам щодо зменшення рівня таємності, створення відомчих центрів інформації та зв'язків із громадськістю, вдосконалення дозвільної системи, ліквідації апаратних надмірностей та ін.

До організаційних засобів забезпечення режиму законності, належать: А) організаційно- структурні формування; В) організаційно-правові методи. Взаємодія організаційно-структурних формувань і організаційно-правових методів утворює особливий державно-правовий механізм забезпечення законності.

А) Організаційно-структурні формування — це ті державні органи, на які покладено обов'язок з підтримання і зміцнення режиму законності.

Так, діяльність єдиного законодавчого органу — Верховної Ради України спрямована на видання правових законів, якісних законодавчих актів, якими встановлюється юридична відповідальність за вчинення протиправних дій. Президент України, як гарант додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (ст. 102 Конституції України), пі­дписує закони, прийняті Верховною Радою України.

Завдяки діяльності органа конституційної юрисдикції (Конституційного Суду України) забезпечується неухильне додержання вимог Основного Закону держави. Розглядаючи спра­ви про конституційність законів за скаргами відповідних суб'єктів, цей орган створює додат­кові і дійові гарантії реалізації законів.

Органи державної виконавчої влади та управління сприяють зміцненню законності в про­цесі своєї діяльності, що спрямована на втілення в життя правових норм основного і поточ­них законів держави, охорону і захист прав і свобод громадян. Так, Кабінет Міністрів Украї­ни у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента Украї­ни (ч. З ст. 113 Конституції України).

Від судових та правоохоронних органів держави залежить застосування вимог законів щодо прав і свобод людини і громадянина. Рішення і дії державних органів, їх посадових осіб, інших суб'єктів, що порушують права і свободи, можуть бути оскаржені у суді. Проку­ратура України здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів. Діяль­ність органів внутрішніх справ спрямована на охорону суспільства від злочинних посягань, забезпечення порядку у громадських місцях тощо.

В) Організаційно-правові методи — це види діяльності організаційно-структурних фор­мувань, практичні прийоми, форми роботи, які ними використовуються для забезпечення закон­ності. Залежно від особливостей застосування юридичних наслідків розрізняють такі методи за­безпечення законності: контроль; нагляд; звернення до державних органів із заявами, пропо­зиціями, скаргами з питань забезпечення законності; зміцнення державної дисципліни тощо.

Таким чином, реалізація законності базується на системі гарантій, дієвість яких поклика­на зробити законність реальною.