4. Функції права: поняття та види

Термін «функція» має багато значень і використовується для характеристики будь-яких динамічних структур. Під «функцією» розуміють напрям дії будь-якої системи, специфічну діяльність органу чи організму тощо. У юридичній науці термін «функція» вживається для характеристики призначення держави та права.

Функція права — це такий напрям правового впливу на суспільні відносини, який спрямований на вирішення певних суспільних завдань, котрі зумовлені відповідними потре­бами та проблемами державно-упорядженого суспільного організму.

У зв'язку з цим, з'ясовуючи сутність поняття «функції права» слід звернути увагу на те, що правовий вплив охоплює систему напрямів, форм впливу права на суспільні відносини, що передбачає регулятивно-правовий, психологічний, ідеологічний та інші напрями впливу права на почуття, свідомість, діяльність, взаємодію суб'єктів тощо. Тобто правове регулю­вання — це лише одна із форм правового впливу, що здійснюється за допомогою правових засобів (правових приписів, норм права, правовідносин, правореалізації тощо).

Призначення права виявляється у його функціях, які поділяються на загальносоціаль- ні та спеціальні.

Вчення про загальносоціальні функції права має надзвичайно важливе значення в осмисленні багатогранної природи права та його загальносоціального призначення. Право має розглядитися як інструмент миру та злагоди у насиченому конфліктними інтересами соціальному середовищі. У зв'язку з цим первинне, загальносоціальне призначення права полягає у забезпеченні стабільності правопорядку, створенні передумов для реалізації прав громадян та нормального існування суспільства, слугуванні інструментом злагоди, узгодження різних суспільних інтересів, віднайдення соціального компромісу в різних сферах суспільної життєдіяльності. Тому об'єктивна необхідність існування загальносо- ціальних функцій зумовлена соціальною природою права, його загальносоціальним при­значенням.

Серед загальносоціальних функцій права виокремлюють гуманістичну, ідеологічну, економіч­ну, політичну, виховну, інформаційну тощо. Таке виокремлення загальносоціальних функцій права є умовним, оскільки в дійсності достатньо складно провести чітке розмежування правового впливу на вирішення економічних, політичних, виховних завдань тощо.

Зокрема, економічна та політична соціальні функції права виділяються як напрями впливу юридичного права на відповідні сфери суспільних відносин, що здійснюються через упорядку­вання діяльності учасників певних суспільних відносин (економічних, політичних) з урахуван­ням конкретно-історичної міри свободи (відповідно економічної, політичної).

Врахування цієї міри свободи є особливо важливим, оскільки призначення права зумовлено закономірностями суспільного розвитку, виходячи з яких формуються відповідні правові поло­ження, які закріпляють найбільш важливі цінності та моделі поведінки тощо. (Так, лише у демо­кратичній державі юридичне право може виступати гарантом приватної власності, свободи під­приємництва, суспільного плюралізму).

Виховна функція права виявляється у його здатності здійснювати відповідний вплив на погляди та настрої людей у різних сферах їх життєдільності. У зв'язку з цим найважливішим завданням цієї функції є виховання правової культури, формування стимулів правомірної по­ведінки у громадян, вирішення спірних ситуацій правовим шляхом тощо.

При цьому, якщо в процесі реалізації політичних, економічних та інших суспільних інте­ресів враховується лише один бік проблеми, виражаються і захищаються інтереси лише одні­єї групи людей та ігноруються інтереси інших, (виходячи з будь-яких критеріїв — соціально- економічних, політичних, національних, релігійних тощо), тоді право перетворюється у зна­ряддя і засіб певного класу, політичної сили тощо.

За таких умов виконання відповідних соціальних функцій права є неможливим, що як пра­вило, призводить до затяжних конфліктних ситуацій, кризових станів, державних перетворень, революційних потрясінь тощо.

Оскільки правове регулювання — це лише одна із форм правового впливу, окрім загально- соціального, юридичне право має власне, спеціальне призначення, яке визначається потре­бами суспільного розвитку і полягає у регулюванні та охороні суспільних відносин, пов'язаних із виробництвом, розподілом, споживанням, забезпеченням умов для нормального розвитку суспільної життєдіяльності, викорінення негативних явищ у житті суспільства, сприятливого розвитку нових, більш прогресивних видів суспільних відносин тощо.

Спеціальне призначення юридичного права виражається у тому, що воно діє як норматив­ний регулятор однотипних ситуацій, встановлених у нормах права, де закріплюється модель поведінки, а також санкція у разі її порушення.

У зв'язку з цим, головними спеціальними функціями юридичного права є регулятивна та охоронна. Це ті функції, завдяки яким право характеризується як специфічний, якісно відокремлений суспільний феномен.

Регулятивна функція юридичного права визначається як один із головних напрямів його впливу, що виражається у встановленні позитивних правил поведінки, наданні прав, покла­данні обов'язків щодо суб'єктів права. Регулятивна функція спрямована на впорядкування і розвиток суспільних відносин. Вона здійснюється шляхом оформлення певних правових ве­лінь та дозволів, закріплення прав і обов'язків різних суб'єктів права, опосередкування тих чи інших видів суспільної діяльності (зокрема, закріплення повноважень органів держави, врегулювання договірних взаємовідносин тощо).

Регулятивна функція поділяється на дві підфункції: динамічну та статичну. Регулятивна статична підфункція виявляється шляхом юридичного закріплення, констатації суспільних відносин у певних правових інститутах. Регулятивна динамічна підфункція виражається шляхом оформлення руху (динаміки) суспільних відносин, стимулюванні їх розвитку. Юри­дична значущість виокремлення цих двох підфункцій виявляється у фіксації тих чи інших важливих правових основ, принципів, інститутів права, а також у оформленні правових зв'язків, які опосередковують ті чи інші види суспільної діяльності.

Охоронна функція юридичного права визначається як один із головних напрямів його впливу, що виражається в охороні найбільш важливих суспільних відносин та цінностей, у встановленні певних заборон та санкцій, у зміцненні законності та правопорядку тощо. Сам факт встановлення певних заборон та санкцій в нормах права здійснює відповідний вплив на суб'єктів права та сприяє утримуванню від скоєння правопорушень. Це означає, що досягаєть­ся одна із цілей правового регулювання — охорона суспільних відносин. У цьому і виявляєть­ся юридична значущість охоронної функції юридичного права.

Резюме за змістом теми

Право є унікальним, складним суспільно необхідним феноменом.

Визначивши своєрідні риси основних концепцій праворозуміння, особлива увага надаєть­ся соціальному і загальнолюдському призначенню юридичного права, його соціальній цінно­сті та головним ознакам.

Юридичне право — це цілісна система загальнообов'язкових норм права, встановлених або санкціонованих державою та забезпечених державним примусом. При цьому, будучи «нормативним регулятором найважливіших суспільних відносин», юридичне право має за­безпечувати стабільність правопорядку та слугувати інструментом злагоди і соціального компромісу.

У зв'язку з цим, учення про загальносоціальні функції права має надзвичайно важливе значення в осмисленні багатогранної природи права та його загальносоціального призначен­ня. Право як особливий суспільний феномен має розглядитися як інструмент миру та злагоди у насиченому конфліктними інтересами соціальному середовищі. У цьому і полягає його пер­винне, загальносоціальне призначення.

Терміни та поняття до теми

Юридичне право — це система юридичних, загальнообов'язкових, формально визначе­них, гарантованих державою норм (правил поведінки), які встановлюють права, обов'язки та відповідальність учасників правовідносин і спрямовані на врегулювання та охорону суспіль­них відносин.

Принципи права — це вихідні засади, які характеризують зміст права та визначають спрямованість правового регулювання.

Функції права — напрями впливу права на суспільні відносини; система функцій права включає: загальносоціальні функції права (економічна, політична, виховна та ін.), спеціальні функції юридичного права (регулятивна та охоронна).

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні типи праворозуміння.

2. Розкрийте значення природно-правової, позитивістської, соціологічної теорій праворо­зуміння в процесі пізнання багатогранної природи права.

3. Розкрийте позитивні та негативні риси історичної школи права.

4. Назвіть ознаки юридичного права та розкрийте їх зміст.

5. Назвіть основні соціальні та основні спеціальні функції права та розкрийте їх зміст.

6. Співвіднесіть основні та спеціально-юридичні принципи права.