МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Державний вищий навчальний заклад «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Г. О. ФЕДОРЕНКО Ф. П. ШУЛЬЖЕНКО

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Підручник

/ДЩ II КНЕУ

КИЇВ 2011

УДК 34(075.8) ББК 67.021 Ф 34

Рецензенти

Р. А. Калюжний, д-р юрид. наук, проф. (Національний університет внутрішніх справ) С. Г. Стеценко, д-р юрид. наук, проф. (Національна академія прокуратури) В. I. Риндюк, канд. юрид. наук (Київський національний економічний університет їм. Вадима Гетьмана)

Редакційна колегія юридичного факультету

Голова редакційної колегії В. Ф. Опришко, д-р юрид. наук, проф. Відп. секретар редакційної колегії О. Ю. Нечипоренко, канд. екон. наук, доц. Члени редакційної колегії: Ю. П. Бурило, канд. юрид. наук; П. Ю. Кикоть, канд. юрид. наук; О. Д. Крупчан, канд. юрид. наук, доц.; О. К. Намясенко, канд. юрид. наук; А. В. Омельченко, канд. юрид. наук, доц.; С. М. Ратушний, канд. юрид. наук, доц.; Ю. М. Рижук; JI. О. Савенкова, д-р пед. наук, проф.; Ф. П. Шульженко, д-р політ, наук, проф.

Рекомендовано до друку Вченою радою КНЕУ Протокол № 5 від 24 грудня 2009 р.

Федоренко Г. О.

ф 34 Теорія держави і права [Електронний ресурс]: підручник / Г. О. Федоренко, Ф. П. Шульженко. — К. : КНЕУ, 2011. — 315 с. I8BN 978-966-483-466-4

Підручник написаний для студентів першого курсу юридичного факультету з урахуванням сучасних тенденцій розвитку юридичної науки і згідно з вимогами МОН України щодо підготовки юристів. У виданні розглядаються питання становлення теоретико-правової думки в Україні та світі, основні поняття, сутність, особливості та функціонування державно-правових явищ у їх взаємозв'язку і розвитку.

УДК 34(075.8) ББК 67.021

I$BN 978-966-483-466-4

Розповсюджувати та тиражувати без офіційного дозволу КНЕУ забороняється

© Г. О. Федоренко, Ф. П. Шульженко, 2011 ©КНЕУ, 2011

ЗМІСТ

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА 1

ПЕРЕДМОВА 10

Розділ I Загальна частина 12

Тема 1. Теорія держави і права: предмет, методологія та місце в системі юридичних наук 12

Тема 2. Формування загальнотеоретичного правознавства в контексті становлення та розвитку світової політико-правової думки 32

Тема 3. Формування загальнотеоретичного правознавства як науки і навчальної дисципліни в контексті становлення та розвитку вітчизняної політико-правової думки 59

2. Вплив ідеології більшовизму на процес формування державно-правових вчень у радянську добу в Україні 68

3. Вплив академічної правової думки на процес формування уявлень про суспільство, державу і право в умовах демократизації українського суспільства 70

Питання для самоконтролю 75

Розділ II. 76

Особливості сучасного розуміння сутності держави Тема 4. ДЕРЖАВА: ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ ТА ПОНЯТТЯ 76

1. Загальна характеристика теорій походження держави та права 76

Особливе значення в процесі опанування питань державогенезу та правогенезу відіграє органічна теорія. 86

2. Причини виникнення держави та права 93

До головних чинників виникнення державно-владної організації відносять: 93

Ознаками первісного юридичного права є формалізм, примітивізм, консерватизм, специфічний порядок переходу до юридичного формалізованого нормування. 95

3. Держава як особливий иолітико-иравовий феномен: поняття та ознаки 96

Процес формування територіальних одиниць, з одного боку, та органів державного апарату, з іншого, — це єциний процес. 97

Тема 5. СУТНІСТЬ ТА ТИПИ ДЕРЖАВИ 105

1. Особа, суспільство, держава і право 105

2. Класове та загальнолюдське в сутності держави. 108

Основні концепції розуміння сутності держави 108

Історичні типи держави 112

4. Соціально-правова держава 115

Тема 6. ФОРМА ДЕРЖАВИ 120

2. Політичний режим як складова частина форми держави 123

Опанувати багатогранну природу державного режиму дозволяє його класифікація за наступними критеріями: 124

3. Форма державного устрою 125

Тема 7. МЕХАНІЗМ ТА ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ 132

2. Поняття функцій держави та їх класифікація 135

3. Принципи організації та діяльності державного апарату 145

Тема 8. МІСЦЕ ДЕРЖАВИ В ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА 148

1. Поняття, структура і типи політичної системи суспільства 149

2. Держава як особливий інститут політичної системи суспільства 153

3. Народ та політичні партії як суб'єкти політичної системи суспільства 160

РОЗДІЛ III. 164

Особливості сучасного праворозуміння Тема 9. ПРАВО: ЙОГО ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ ТА ПРИНЦИПИ 164

1. Сутність права та основні підходи до праворозуміння 164

Па початку XIX ст. у Німеччині сформувалась історична школа права. її представниками вважаються німецькі юристи К. Ф. Савіньї (1779—1861) та Г. Ф. Пухта (1798—1848). 172

2. Юридичне право та його ознаки 179

3. Принципи права: поняття та види 182

Тема 10. НОРМИ ПРАВА В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА СТРУКТУРА 187

1. Система соціального регулювання 188

2. Норми права: поняття та особливості 190

Тобто наявність особливої внутрішньої будови (структури) є однією із невід'ємних ознак норм. 194

3. Структура норми права 194

4. Норми права: класифікація та види 197

Питання для самоконтролю 199

Тема 11. ЮРИДИЧНА НОРМОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА 199

1. Загальна характеристика правоутворення 200

2. Юридична нормотворча діяльність: поняття та види 202

3. Юридичний нормотворчий процес: поняття, принципи та стадії 205

У зв'язку з цим здійснення юридичного нормотворчого процесу має відповідати на­ступним принципам: 205

Тема 12. ФОРМИ ПРАВА 211

1. Джерела права: поняття та види 211

2. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб 224

Правила щодо темпоральної (часової) чинності нормативно-правових актів вста­новлюються законодавством. 225

Тема 13. СИСТЕМА ПРАВА ТА СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА: ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ ТА СПІВВІДНОШЕННЯ 228

1. Система права: поняття та загальна характеристика 229

3. Система законодавства. Систематизація законодавства 235

Тема 14. ПРАВОВІДНОСИНИ: ПОНЯТТЯ, СКЛАД ТА ВИДИ 240

1. Загальнотеоретична характеристика та класифікація правовідносин 240

Правосуб'єктність, закладаючи основи правового статусу суб'єктів правовідносин, включає правоздатність, дієздатність та деліктоздатність. 243

3. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни та припинення 247

правовідносин 247

Тема 15. ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ НОРМ ПРАВА. ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ 251

2. Стадії процесу застосування норм права 254

3. Акти застосування норм права: поняття та види 257

Тема 16. ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА 259

1. Поняття, ознаки та загальна характеристика тлумачення 259

норм права 259

2. Види тлумачення норм права за суб'єктами 262

3. Прогалини в праві та шляхи їх подолання 264

Тема 17. ПРАВОПОРУШЕННЯ І ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 269

Терміни та поняття до теми 290

Питання для самоконтролю 291

Тема 18. ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРЯДОК 291

1. Поняття та принципи законності 291

2. Гарантії законності 299

Загальносоціальні гарантії законності передбачають: 299

Спеціальні гарантії законності передбачають: 300

3. Законність, правопорядок та державна дисципліна 301

Тема 19. ПРАВОСВІДОМІСТЬ, ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ ТА ПРАВОВА КУЛЬТУРА: ПОНЯТТЯ ТА ВЗАЄМОДІЯ 305

1. Поняття, структура та види правосвідомості 305

2. Функції правосвідомості 311

3. Правова культура та правове виховання 313

Тема 20. МЕХАНІЗМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ: ПОНЯТТЯ 319

ТА ОСОБЛИВОСТІ 319

1. Правове регулювання як особлива форма правового впливу 319

2. Правові засоби та правовий режим 323

3. Правове регулювання та його механізм 329

І. Формування норми права. Змістом цієї стадії є: 329

Резюме за змістом теми 331

Терміни та поняття до теми 331

Питання для самоконтролю 331

Тема 21. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ: ЇЇ СТРУКТУРА, СУТНІСТЬ, ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ 331

1. Загальна характеристика та структура правової діяльності 332

3. Співвідношення правової діяльності з юридичною практикою, юридичним процесом та юридичною процедурою 334

Тема 22. ПРАВОВІ СІМ'Ї СВІТУ: ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА 337

1. Правова система: поняття та ознаки 338

2. Критерії типології правових систем 340

3. Особливості основних правових сімей світу 341

2. Склад правопорушення 347

ПЕРЕДМОВА

Світ права існує у будь-якому цивілізованому суспільстві. Не «кулачне право», а саме ме­ханізми «правового порозуміння» виступають атрибутом цивілізованої взаємодії учасників суспільної життєдіяльності. Тому право, як одна із найважливіших суспільних цінностей, є проявом відповідного рівня суспільного розвитку.

Демократизація українського суспільства, відмова від радикальної ідеології суспільствот- ворення призвели за роки незалежності України до формування нового розуміння характеру взаємовідносин особи і держави, до переосмислення значення права та правознавства в ці­лому і теорії держави і права зокрема як їх вихідної основи.

Особливістю пропонованого навчального підручника з теорії держави і права є висвітлення матеріалу курсу під кутом зору системно-синергетичної парадигми . У Рекомендаціях науково- методичної конференції професорсько-викладацького складу Київського національного еконо­мічного університету імені Вадима Гетьмана від 8 лютого 2008 р. та Ухвали Вченої Ради КНЕУ імені Вадима Гетьмана від 28.02.08 p., наголошується на переході у наукових дослідженнях та у викладанні навчальних дисциплін до засад нової системно-синергетичної парадигми.

Сучасний етап розвитку науки зорієнтований на піднесення духовного творчого потенці­алу людини. Наочно ці тенденції підтверджуються існуванням такої особливої науки як си­нергетика, значущість якої полягає не лише у виявленні єдності природних та суспільних за­конів. На сьогодні системно-синергетична парадигма знаходиться в центрі особливої уваги усього наукового світу, оскільки синергетика, вивчаючи самоорганізаційні процеси, які від­буваються у складних відкритих системах, пропонує інформаційно-комунікативну модель світу, першоджерелом якої є духовний світ людини.

У внутрішньому духовному світі людини живуть життєдайні імпульси моральності, гуманно­сті, справедливості, які в усі часи певним чином виявляють свою дію, передусім, у межах систе­ми «право — особа — суспільство — держава», і тому саме від «порозуміння людей у питаннях права» щодо найважливіших сфер суспільної життєдіяльності залежить, яким буде суспільство та його державна організація. Видатний мислитель стародавнього Риму Марк Туллій Ціцерон наголошував: «Держава є надбанням народу, а народ є не будь-яким зібранням людей, об'є­днаних разом тим чи іншим чином, а єднанням багатьох людей, пов'язаних між собою порозу­мінням у питаннях права та спільністю інтересів»¹.

Тому в контексті системно-синергетиної парадигми теорія держави і права має розгляда­тись як провідна, фундаментальна юридична наука і навчальна дисципліна, що закладає базові знання у сфері правознавства з метою формування світоглядних орієнтирів з пози­ції загальнолюдських цінностей, і, насамперед, верховентва прав людини і громаднина.

Таму серед основних завдань, які стоять перед студентами в процесі вивчення даної на­вчальної дисципліни є опанування:

• теорії держави і права у вимірі нових орієнтирів наукового пізнання;

• історії формування загальнотеоретичного правознавства як науки і навчальної дисцип­ліни в контексті становлення та розвитку світової та вітчизняної політико-правової думки;

• соціально-правової держави як гаранта здійснення та захисту прав людини;

• правових основ організації, побудови та устрою сучасної держави;

• правової мети діяльності і функціонування держави та її органів;

• права як складного суспільного феномену;

• права у системі суспільних цінностей і явищ та джерел права;

• юридичної нормотворчої діяльності: її видів та стадій;

• норм права у системі соціальних норм: їх видів та структури;

• системи права та система законодавства;

• форм реалізації норм права та застосування права як особливої форми його реалізації;

• сутності правовідносин: їх складу, підстав виникнення, зміни та припинення;

• механізму правового регулювання та його особливостей у різних національних право­вих системах;

• сутності правової поведінки, юридичної відповідальності, законності, правопорядку.

Значення загальнотеоретичних знань полягає в тому, що студенти-юристи оволодівають

«абеткою правознавства» та методологією правового мислення, без яких неможливо в по­дальшому просуватися в безмежний світ юриспруденції. Саме тому у системі юридичних на­ук теорія држави і права виступає методологічним фундаментом фахової підготовки юристів.

У зв'язку з цим навчальний підручник з теорії держави і права є невід'ємною складовою теоретико-історичного блоку навчальних дисциплін, які викладаються у вищих юридичних навчальних закладах. Пропонований навчальний підручник має на меті допомогти набути основ фундаментальних фахових знань, оскільки курс теорії держави і права є своєрідним вступом до вивчення усіх інших юридичних дисциплін.

Характерними ознаками пропонованого видання є також виділення певних ключових загаль­нотеоретичних категорій і понять, які відповідають змісту навчального матеріалу в процесі ана­лізу структурно-логічних зв'язків між цими категоріями і поняттями, оскільки це є особливо ва­жливим у ході вивчення теорії держави і права як своєрідної «абетки правознавства».

У сучасних умовах реформування юридичної освіти, коли переглядаються традиційні шляхи викладання загальнотеоретичниї дисциплін, таке видання сприятиме поглибленому вивченню загальнотеоретичного, фундаментального правознавства та спонукатиме до пода­льших творчих пошуків у цій сфері.