- •Кафедра географії та краєзнавства основи ландшафтознавства
- •Розділ 1. Глобальний рівень організації природи землі
- •1.2.3. Джерела енергії процесів у географічній оболонці
- •1.2.4. Вертикальна ярусність географічної оболонки розділ 2. Загальні закономірності географічної оболонки
- •Розділ 3. Природні комплекси регіонального та локального рівнів
- •Розділ 4. Ландшафти, змінені під впливом діяльності людини
- •Розділ 1. Глобальний рівень організації природи землі
- •1.1. Вступ
- •1.1.1. Поняття про природні комплекси та геосистеми
- •1.1.2. Місце землезнавства і ландшафтознавства в системі географічних наук
- •1.1.3. Об’єкт, предмет і завдання курсу “Основи ландшафтознавства”
- •1.1.4. Історія розвитку ландшафтознавства
- •1.2. Співвідношення основних понять, що відображають глобальний рівень організації природи Землі
- •1.2.1. Поняття географічний простір, географічна оболонка, біосфера та ландшафтна сфера
- •1.2.2. Межі, склад та будова географічної оболонки
- •1.2.3. Джерела енергії процесів у географічній оболонці
- •1.2.4. Вертикальна ярусність географічної оболонки
- •1.2.5. Контактні зони у географічній оболонці
- •Розділ 2. Загальні закономірності географічної оболонки
- •2.1. Основні закономірності географічної оболонки
- •2.1.1. Закономірність цілісності географічної оболонки
- •2.1.2. Закономірність кругообігів речовини та перетворення енергії
- •Циркуляція атмосфери
- •Кругообіги океанічних течій
- •Світовий кругообіг води
- •Біологічні кругообіги
- •2.1.3. Закономірність ритмічності у географічній оболонці
- •2.2. Зональність як закономірність просторової організації географічної оболонки
- •2.2.1. Причини зональності
- •2.2.2. Поясно-зональні структури на суходолі і океані
- •2.2.3. Періодичний закон географічної зональності
- •2.3. Азональність як закономірність просторової організації географічної оболонки
- •2.3.1.Чинники фізико-географічної диференціації азонального характеру
- •2.3.2. Циркумокеанічні структури
- •2.3.3. Секторність природи материків
- •2.3.4. Циркумконтинентальні структури
- •2.3.5. Висотна поясність
- •2.3.6. Морфоструктурна диференціація природних комплексів
- •2.4. Полярна асиметрія як закономірність просторової організації географічної оболонки
- •2.4.1. Асиметрія фігури Землі
- •2.4.2. Прояви полярної асиметрії у літосфері та гідросфері
- •2.4.3. Прояви полярної асиметрії в атмосфері
- •2.4.4. Прояви полярної асиметрії у біосфері та природній зональності
- •2.5. Закономірність безперервності та нерівномірності розвитку географічної оболонки
- •2.5.1. Відмінність понять динаміка та розвиток географічної оболонки
- •2.5.2. Основні етапи розвитку географічної оболонки
- •2.5.3. Інтегральна спрямованість розвитку географічної оболонки
- •2.5.4. Коротка історія розвитку географічної оболонки
- •2.5.5. Поняття ноосфера і антропосфера
- •2.5.6. Людство як компонент географічної оболонки
- •Розділ 3. Природні комплекси регіонального та локального рівнів
- •3.1. Фізико-географічне районування
- •3.1.1. Сутність фізико-географічного районування
- •3.1.2. Принципи фізико-географічного районування
- •3.1.3. Методи фізико-географічного районування
- •3.1.4. Одиниці фізико-географічного районування
- •3.1.5. Схеми фізико-географічного районування
- •Обґрунтування трьохрядної системи а.Г.Ісаченко
- •3.1.6. Значення фізико-географічного районування.
- •3.2. Ландшафтний (локальний) рівень диференціації географічної оболонки
- •3.2.2. Компоненти ландшафту
- •3.2.3. Чинники ландшафтоутворення
- •3.2.4. Морфологічні одиниці ландшафту
- •Р ис. 6. Вплив рельєфу на формування фацій
- •3.2.5. Типологічна класифікація фацій
- •3.2.6. Урочища та їх типологія
- •3.3. Зміни в ландшафтах
- •3.3.1.Структура ландшафту
- •3.3.2. Функціонування ландшафту
- •3.3.3. Динаміка ландшафту
- •3.3.4. Розвиток ландшафту
- •3.4. Систематика природних ландшафтів.
- •3.4.1. Класифікація природних ландшафтів Землі
- •3.4.2. Критерії виділення таксономічних одиниць класифікації ландшафтів
- •3.4.3. Основні типи ландшафтів на Землі: серії теплозабезпеченості та ряди вологозабезпеченості
- •Розділ 4. Ландшафти, змінені під впливом діяльності людини
- •4.1. Антропогенна трансформація ландшафтів
- •4.1.1. Основні чинники нестійкості ландшафту до антропогенних впливів
- •4.1.2. Поняття про антропогенні модифікації природних комплексів
- •4.1.3. Види ландшафтів за ступенем антропогенної трансформації
- •4.1.4. Поняття про культурний ландшафт (за а.Г.Ісаченком)
- •4.2. Основи вчення про антропогенний ландшафт
- •4.2.1. Поняття про антропогенний ландшафт
- •4.2.2. Особливості класу селитебних антропогенних ландшафтів
- •4.2.3.Особливості класу сільськогосподарських антропогенних ландшафтів
- •4.2.4.Особливості класу сакральних антропогенних ландшафтів
- •4.2.5.Особливості тафальних ландшафтів
- •Список літератури для вивчення курсу а) Основна література
- •Додаткова література
- •Рецензія
- •Рецензія
Циркуляція атмосфери
Циркуляція атмосфери відбувається за рахунок перетворення сонячної енергії у внутрішню (теплову) енергію земної поверхні, в свою чергу, що частково переходить у механічну енергію переміщень повітря та води. У кінцевому результаті на це витрачається лише 1-2% сонячної енергії, що одержує Земля. Вказані перетворення здійснюються під час роботи географічних теплових машин. Друге начало термодинаміки визначає теплову взаємодію тіл та утворення теплодинамічної ентропії; якщо два тіла ( дві системи), що мають різну температуру, привести до взаємодії, то утворюється нова система, в якій виникає потік тепла, спрямований від тіла з вищою температурою до тіла з нижчою температурою.
Циркуляція атмосфери та океанічних вод відбувається внаслідок неоднакового нагрівання ділянок суходолу, поверхні океану, повітря в тропосфері та наступної взаємодії між ними як тілами (системами), що мають різну температуру. Географічна теплова машина — це термодинамічна система, в якій через різницю температур нагрівача і холодильника відбувається рух теплоносія, тобто здійснюється механічна робота й теплоперенесення від нагрівача до холодильника.
Географічні «теплові машини» доцільно розглядати як різновид класичних фізичних, із акцентування уваги на низці відмінностей, обумовлених багатофакторністю впливів і взаємодії у геосистемах.
Це такі відмінності:
а) поєднання різних форм перенесення енергії: механічної (утворення дрейфових течій внаслідок передачі руху повітря водній поверхні); внутрішньої енергії водяної пари, що вивільняється при конденсуванні або поглинається при випаровуванні; і теплової енергії, звичайної в умовах теплової машини.
б) побічний, поряд із безпосереднім, вплив різниці температур на перенесення енергії (полягає в тому, що різниця діє на деякі інші процеси, а через це — на теплоперенос). Варіантом такого побічного впливу є вплив нагрівання (охолодження) через розподіл густини на тиск, внаслідок чого виникає різниця (градієнт) тиску, що зумовлює механічний рух повітряних та водяних мас.
в) циклічність рухів через вплив сили Коріоліса на перенесення теплоносія. Внаслідок цієї сили напрямок руху теплоносія значно відхиляється від напрямку градієнту тиску і не забезпечує зменшення різниці тиску і температури аж до вирівнювання значень теплоносія і холодильника. Тому рух теплоносія не припиняється, а періодично повторюється у системах атмосферної та океанічної циркуляції.
За В.В. Шулейкіним, виділяються різні типи географічних теплових машин: першого роду — термодинамічна система "екватор-полюси". Різниця температур підтримуються за рахунок нерівномірності надходження сонячної реакції на специфічну поверхню Землі. Відмінності у нагріванні материків та океанів, призводять до термічної взаємодії між ними, що проявляється у вигляді географічної теплової машини другого роду. Вона обумовлює бризову та мусонну циркуляцію.
Відмінності у відбивальній здатності невеликих ділянок земної поверхні (водойма-берег, льодовик і сусідня ділянка без криги, ліс і рілля тощо) обумовлюють утворення локальних (місцевих) вітрів як результат дії теплової машини третього роду.