3.1.5. Схеми фізико-географічного районування

Існують різні схеми фізико-географічного районування. Багато дослідників використовують однорядний спосіб поєднання зональних і азональних чинників. Звичайно це здійснюється шляхом чергування зональних та азональних ознак при виділенні регіонів різних рангів, так що уся система виглядає як єдиний субординаційний ряд. Наприклад, однорядна схема фізико-географічного районування Ф.М.Мількова: пояс — країна — зона — провінція, підзона — район.

М.А.Солнцев, Г.Д.Ріхтер розробили схему районування лише на основі азональних чинників диференціації.

Схема Солнцева (1958 р.)	Схема Ріхтера (1964 р.)
	Материк
Країна	Країна
Область	—
Край	Провінція
Округ	—
—	Район
Ландшафт	—

Обґрунтування трьохрядної системи а.Г.Ісаченко

Проте однорядна система є умовним прийомом, який створює видимість підпорядкування зональних та азональних одиниць, що фактично взаємно не підпорядковуються. У природі немає ніякого “чергування” тих та інших, а вони існують і перекриваються у двохвимірному просторі.

Тому виділяються два ряди регіонів: зональний та азональний, а між ними одиниці районування, що утворюються шляхом їх перекриття, адже зональність та азональність проявляються повсюдно. Тому особливості будь-якої ділянки земної поверхні визначаються ніби двома координатами.

Два незалежних ряди районування суміщаються на основі координатного принципу будови та ландшафту (фізико-географічного району), як “фокуса”, в якому сходяться обидва ряди.

зональний ряд похідні одиниці азональний ряд

зона в широкому сенсі (тайга)

зона у вузькому сенсі (тайга Російської рівнини)

країна

(Російська рівнина)

Підзона у вузькому сенсі Південна тайга Російської рівнини

Провінція Північно-Західна тайгова

підпровінція Північно-Західна південно-тайгова

область Північно-Західна

підзона в широкому сенсі (південна тайга)

ландшафт

(ф/г район)

Рис.2 Трьохрядна схема районування (за А.Г.Ісаченком).

3.1.6. Значення фізико-географічного районування.

Фізико-географічне районування викликане до життя практичними потребами життя та діяльності людини. Воно дозволяє проводити комплексний облік та оцінку різноманітності природних умов та ресурсів, просторово приурочених до певних територій. Дані фізико-географічного районування використовуються для проектування перспектив розвитку регіонів, крупних меліоративних проектів, потреб сільського господарства, охорони природи, рекреації тощо, лісового господарства, боротьби з хворобами, обумовленими природними умовами території (у контексті медичної географії), у будівництві, видобувній промисловості, для фізико-географічного прогнозування.