Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ландшафтознавство. Посібник .doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
726.02 Кб
Скачать

2.2.3. Періодичний закон географічної зональності

Закономірності просторового розміщення географічних поясів і природних зон відображаються періодичним законом географічної зональності (Григор’єва-Будико). Одне і те ж значення радіаційного індекса сухості повторюється в зонах, що відносяться до різних географічних поясів. При цьому величина К визначає тип зони (лісова, лісостепова, степова, напівпустельна, пустельна), а величина радіаційного балансу (кількість тепла) визначає конкретні риси цього типу зони. Наприклад: KR >3 визначає пустелі, при Rб -0-50 — це пустелі помірного поясу, Rб -50-75 — субтропічні: Rб> 75 — тропічні.

Отже, суть закону зводиться до того, що в різних географічних поясах (з різними тепловими ресурсами) формуються подібні за рядом суттєвих ознак (аналогічні) природні зони в зв’язку з близькістю умов зволоження (однакові інтервали значень КR).

Внаслідок зміни зволоження у субширотному та субмеридіональному напрямках у цих же напрямках змінюють одна одну і природні зони .

2.3. Азональність як закономірність просторової організації географічної оболонки

2.3.1.Чинники фізико-географічної диференціації азонального характеру

Сутність закономірності азональності полягає у закономірній зміні природних компонентів і природних комплексів у залежності від розподілу внутрішньої енергії Землі. Упродовж геологічної історії енергія земних надр перетворювалася у потенційну енергію по-різному піднятих ділянок земної поверхні. Тобто давня внутрішня енергія відображена в сучасному рельєфі. Оскільки рельєф і висота місцевості змінюються у різних напрямках, то азональність проявляється у зміні географічних об’єктів у будь-якому напрямку.

Існують чотири основних чинники фізико-географічної диференціації азонального характеру, котрі зумовлюють азональну впорядкованість в усіх геосферах, а також низку комплексних проявів азональності в географічній оболонці. Наймасштабнішим чинником азональної диференціації є розподіл суходіл — океан. Внаслідок різних фізичних властивостей твердої поверхні й води (різна теплоємність і альбедо, необмежені запаси вологи в океані) над ними формуються різні підтипи повітряних мас (морські і континентальні). Виникає азональна циркуляція атмосфери.

Другим чинником фізико-географічної диференціації азонального характеру є різна висота місцевості на суходолі та різна глибина ділянок океанічного дна. Третій чинник – склад приповерхневих гірських порід, сформований у різний геологічний час, найчастіше у кайнозої. Четвертий чинник – морфоструктури земної поверхні, котрі обумовлюють відмінності фізико-географічних процесів та сформованих ними ландшафтів.

За ступінню прояву азональності природні компоненти розташовуються у такому ланцюжку в бік зменшення указаної ознаки: гірські породи, вода, ґрунт, живі організми, повітря. При зміні рельєфу, висоти місцевості та складу гірських порід неодмінно змінюються усі природні компоненти. Так, проявами азональності в атмосфері є зміна метеопоказників у напрямку захід - схід, кліматичні області, тощо. Азональність у гідросфері проявляється формою та розмірами всіх водних об’єктів. На різних висотах та при різному складі гірських порід формуються відмінні види ґрунтів. Рослини пристосовуються до умов абіотичного середовища: висоти місцевості на суходолі, її глибини в океані, складу гірських порід, експозиції схилів, тощо

Під дією різних чинників фізико-географічної диференціації азонального характеру у географічній оболонці сформувалися комплексні прояви азональності. котрі стосуються не окремих природних компонентів, а природних комплексів у цілому. Це такі прояви: а) циркумокеанічні структури із їх окремим випадком – секторами на материках, б) циркумконтинентальні структури, в) азональний ряд природних комплексів, г) висотна поясність на материках; д) природно-аквальні комплекси океанічного дна у прибережних частинах океанів.