- •Кафедра географії та краєзнавства основи ландшафтознавства
- •Розділ 1. Глобальний рівень організації природи землі
- •1.2.3. Джерела енергії процесів у географічній оболонці
- •1.2.4. Вертикальна ярусність географічної оболонки розділ 2. Загальні закономірності географічної оболонки
- •Розділ 3. Природні комплекси регіонального та локального рівнів
- •Розділ 4. Ландшафти, змінені під впливом діяльності людини
- •Розділ 1. Глобальний рівень організації природи землі
- •1.1. Вступ
- •1.1.1. Поняття про природні комплекси та геосистеми
- •1.1.2. Місце землезнавства і ландшафтознавства в системі географічних наук
- •1.1.3. Об’єкт, предмет і завдання курсу “Основи ландшафтознавства”
- •1.1.4. Історія розвитку ландшафтознавства
- •1.2. Співвідношення основних понять, що відображають глобальний рівень організації природи Землі
- •1.2.1. Поняття географічний простір, географічна оболонка, біосфера та ландшафтна сфера
- •1.2.2. Межі, склад та будова географічної оболонки
- •1.2.3. Джерела енергії процесів у географічній оболонці
- •1.2.4. Вертикальна ярусність географічної оболонки
- •1.2.5. Контактні зони у географічній оболонці
- •Розділ 2. Загальні закономірності географічної оболонки
- •2.1. Основні закономірності географічної оболонки
- •2.1.1. Закономірність цілісності географічної оболонки
- •2.1.2. Закономірність кругообігів речовини та перетворення енергії
- •Циркуляція атмосфери
- •Кругообіги океанічних течій
- •Світовий кругообіг води
- •Біологічні кругообіги
- •2.1.3. Закономірність ритмічності у географічній оболонці
- •2.2. Зональність як закономірність просторової організації географічної оболонки
- •2.2.1. Причини зональності
- •2.2.2. Поясно-зональні структури на суходолі і океані
- •2.2.3. Періодичний закон географічної зональності
- •2.3. Азональність як закономірність просторової організації географічної оболонки
- •2.3.1.Чинники фізико-географічної диференціації азонального характеру
- •2.3.2. Циркумокеанічні структури
- •2.3.3. Секторність природи материків
- •2.3.4. Циркумконтинентальні структури
- •2.3.5. Висотна поясність
- •2.3.6. Морфоструктурна диференціація природних комплексів
- •2.4. Полярна асиметрія як закономірність просторової організації географічної оболонки
- •2.4.1. Асиметрія фігури Землі
- •2.4.2. Прояви полярної асиметрії у літосфері та гідросфері
- •2.4.3. Прояви полярної асиметрії в атмосфері
- •2.4.4. Прояви полярної асиметрії у біосфері та природній зональності
- •2.5. Закономірність безперервності та нерівномірності розвитку географічної оболонки
- •2.5.1. Відмінність понять динаміка та розвиток географічної оболонки
- •2.5.2. Основні етапи розвитку географічної оболонки
- •2.5.3. Інтегральна спрямованість розвитку географічної оболонки
- •2.5.4. Коротка історія розвитку географічної оболонки
- •2.5.5. Поняття ноосфера і антропосфера
- •2.5.6. Людство як компонент географічної оболонки
- •Розділ 3. Природні комплекси регіонального та локального рівнів
- •3.1. Фізико-географічне районування
- •3.1.1. Сутність фізико-географічного районування
- •3.1.2. Принципи фізико-географічного районування
- •3.1.3. Методи фізико-географічного районування
- •3.1.4. Одиниці фізико-географічного районування
- •3.1.5. Схеми фізико-географічного районування
- •Обґрунтування трьохрядної системи а.Г.Ісаченко
- •3.1.6. Значення фізико-географічного районування.
- •3.2. Ландшафтний (локальний) рівень диференціації географічної оболонки
- •3.2.2. Компоненти ландшафту
- •3.2.3. Чинники ландшафтоутворення
- •3.2.4. Морфологічні одиниці ландшафту
- •Р ис. 6. Вплив рельєфу на формування фацій
- •3.2.5. Типологічна класифікація фацій
- •3.2.6. Урочища та їх типологія
- •3.3. Зміни в ландшафтах
- •3.3.1.Структура ландшафту
- •3.3.2. Функціонування ландшафту
- •3.3.3. Динаміка ландшафту
- •3.3.4. Розвиток ландшафту
- •3.4. Систематика природних ландшафтів.
- •3.4.1. Класифікація природних ландшафтів Землі
- •3.4.2. Критерії виділення таксономічних одиниць класифікації ландшафтів
- •3.4.3. Основні типи ландшафтів на Землі: серії теплозабезпеченості та ряди вологозабезпеченості
- •Розділ 4. Ландшафти, змінені під впливом діяльності людини
- •4.1. Антропогенна трансформація ландшафтів
- •4.1.1. Основні чинники нестійкості ландшафту до антропогенних впливів
- •4.1.2. Поняття про антропогенні модифікації природних комплексів
- •4.1.3. Види ландшафтів за ступенем антропогенної трансформації
- •4.1.4. Поняття про культурний ландшафт (за а.Г.Ісаченком)
- •4.2. Основи вчення про антропогенний ландшафт
- •4.2.1. Поняття про антропогенний ландшафт
- •4.2.2. Особливості класу селитебних антропогенних ландшафтів
- •4.2.3.Особливості класу сільськогосподарських антропогенних ландшафтів
- •4.2.4.Особливості класу сакральних антропогенних ландшафтів
- •4.2.5.Особливості тафальних ландшафтів
- •Список літератури для вивчення курсу а) Основна література
- •Додаткова література
- •Рецензія
- •Рецензія
2.2.3. Періодичний закон географічної зональності
Закономірності просторового розміщення географічних поясів і природних зон відображаються періодичним законом географічної зональності (Григор’єва-Будико). Одне і те ж значення радіаційного індекса сухості повторюється в зонах, що відносяться до різних географічних поясів. При цьому величина К визначає тип зони (лісова, лісостепова, степова, напівпустельна, пустельна), а величина радіаційного балансу (кількість тепла) визначає конкретні риси цього типу зони. Наприклад: KR >3 визначає пустелі, при Rб -0-50 — це пустелі помірного поясу, Rб -50-75 — субтропічні: Rб> 75 — тропічні.
Отже, суть закону зводиться до того, що в різних географічних поясах (з різними тепловими ресурсами) формуються подібні за рядом суттєвих ознак (аналогічні) природні зони в зв’язку з близькістю умов зволоження (однакові інтервали значень КR).
Внаслідок зміни зволоження у субширотному та субмеридіональному напрямках у цих же напрямках змінюють одна одну і природні зони .
2.3. Азональність як закономірність просторової організації географічної оболонки
2.3.1.Чинники фізико-географічної диференціації азонального характеру
Сутність закономірності азональності полягає у закономірній зміні природних компонентів і природних комплексів у залежності від розподілу внутрішньої енергії Землі. Упродовж геологічної історії енергія земних надр перетворювалася у потенційну енергію по-різному піднятих ділянок земної поверхні. Тобто давня внутрішня енергія відображена в сучасному рельєфі. Оскільки рельєф і висота місцевості змінюються у різних напрямках, то азональність проявляється у зміні географічних об’єктів у будь-якому напрямку.
Існують чотири основних чинники фізико-географічної диференціації азонального характеру, котрі зумовлюють азональну впорядкованість в усіх геосферах, а також низку комплексних проявів азональності в географічній оболонці. Наймасштабнішим чинником азональної диференціації є розподіл суходіл — океан. Внаслідок різних фізичних властивостей твердої поверхні й води (різна теплоємність і альбедо, необмежені запаси вологи в океані) над ними формуються різні підтипи повітряних мас (морські і континентальні). Виникає азональна циркуляція атмосфери.
Другим чинником фізико-географічної диференціації азонального характеру є різна висота місцевості на суходолі та різна глибина ділянок океанічного дна. Третій чинник – склад приповерхневих гірських порід, сформований у різний геологічний час, найчастіше у кайнозої. Четвертий чинник – морфоструктури земної поверхні, котрі обумовлюють відмінності фізико-географічних процесів та сформованих ними ландшафтів.
За ступінню прояву азональності природні компоненти розташовуються у такому ланцюжку в бік зменшення указаної ознаки: гірські породи, вода, ґрунт, живі організми, повітря. При зміні рельєфу, висоти місцевості та складу гірських порід неодмінно змінюються усі природні компоненти. Так, проявами азональності в атмосфері є зміна метеопоказників у напрямку захід - схід, кліматичні області, тощо. Азональність у гідросфері проявляється формою та розмірами всіх водних об’єктів. На різних висотах та при різному складі гірських порід формуються відмінні види ґрунтів. Рослини пристосовуються до умов абіотичного середовища: висоти місцевості на суходолі, її глибини в океані, складу гірських порід, експозиції схилів, тощо
Під дією різних чинників фізико-географічної диференціації азонального характеру у географічній оболонці сформувалися комплексні прояви азональності. котрі стосуються не окремих природних компонентів, а природних комплексів у цілому. Це такі прояви: а) циркумокеанічні структури із їх окремим випадком – секторами на материках, б) циркумконтинентальні структури, в) азональний ряд природних комплексів, г) висотна поясність на материках; д) природно-аквальні комплекси океанічного дна у прибережних частинах океанів.