Література:

1. Еременко В.И. Завершение кодификации гражданского законодательства Российской Федерации // Государство и право. – 2007. – № 10, № 11.

2. Игнатьева И.А. Систематизация законодательства и проблемы формирования экологически ориентированной идеологии // Государство и право. – 2007. – № 5.

3. Кодифікація законодавства України: теорія, методологія, техніка / За заг. ред. О.І. Ющика. – К., 2007.

4. Котюк І., Котюк О. Етимологічні та онтологічні аспекти проблеми систематизації правових актів // Право України. – 2000. – № 8.

5. Литягин Н.Н. Ревизия и систематизация законодательства // Государство и право. – 2003. – № 4.

6. Мамутов В. Повніше використання техніко-юридичних засобів удосконалення законодавства // Право України. – 2008. – № 2.

7. Мамутов В.К. О предмете кодификации и беспредметной критике // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 2.

8. Михайлов О.В. Систематизация нормативно-правовых актов как способ их совершенствования. – М., 2003.

9. Систематизація законодавства України: проблеми та перспективи вдосконалення. – К., 2003.

10. Чашин А.Н. Теория юридической систематизации. – М., 2010.

11. Шмельова Г.Г. Юридичні засоби удосконалення змісту і форми законодавства // Концепція розвитку законодавства України. – К. – 1996.

12. Шмельова Г.Г. Кодифікація і особливості її здійснення в законотворчому процесі // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів. – 1996.

Тема 25: Загальнотеоретична характеристика правовідносин План:

Вступ

1. Поняття, ознаки, елементи та види правовідносин.

2. Суб’єкти правовідносин, їх поняття, властивості та види.

3. Суб’єктивні юридичні права та суб’єктивні юридичні обов’язки як зміст правовідносин.

4. Об’єкти правовідносин: поняття, види.

Висновки

Методичні рекомендації до теми:

Перше питання слід розпочати з розгляду правовідносин як закріплених в юридичних нормах і гарантованих державою суспільних відносин, учасники яких мають взаємні суб’єктивні права і суб’єктивні обов’язки. Види правовідносин слід виділяти за різними критеріями: за галузевою ознакою, складом суб’єктів, функціями у правовому регулюванні, кількісною визначеністю суб’єктів, характером поведінки зобов’язаного суб’єкта, порядком розподілу прав та обов’язків між сторонами тощо.

У другому питанні студент повинен з’ясувати поняття суб’єктів правовідносин. Розкриваючи поняття і види суб’єктів правовідносин потрібно торкнутися питання правосуб’єктності та її складових компонентів.

У третьому питанні, висвітлюючи різні точки зору щодо змісту правовідносин, слід дати поняття суб’єктивного права та обов’язка суб’єктів, визначити їх види та взаємозв’язок між ними.

У четвертому питанні важливо охарактеризувати види об’єктів правовідносин та визначити їх роль і значення.

Література:

1. Архипов С.И. Субъект права в центре правовой системы // Государство и право. – 2005. – № 7.

2. Архипов С.И. Субъект права. Теоретическое исследование. – СПб., 2004.

3. Бурлай Е.В. Нормы права и правоотношения в социалистическом обществе. – К., 1987.

4. Буткевич В. Генеза доктрини міжнародної правосуб’єктності індивіда // Право України. – 2010. – № 2.

5. Васильева А.Ф. Теория правоотношений, складывающаяся в сфере предоставления публичных услуг // Государство и право. – 2010. – № 7.

6. Витрук Н.В. Общая теория правового положения личности. – М., 2008. – Гл. 5.

7. Гнатущенко Ю.В. Деякі аспекти ґенезу правовідносин // Держава і право. Юрид. і політ. науки. – 2006. – Вип. 31.

8. Гревцов Ю.И. Проблемы теории правового отношения. – Ленинград, 1981. – Гл. 1, 2.

9. Давидов Р. Питання теорії конституційних правовідносин // Право України. – 2006. – № 1.

10. Дудин А.П. Диалектика правоотношений. – Саратов, 1983.

11. Єрмоленко В. Щодо відмінностей між об’єктом правовідносин і об’єктом права // Право України. – 2004. – № 1.

12. Курінний Є. Об’єкт права: доктринальні питання визначення категорії // Право України. – 2003. – № 10.

13. Нечаев А.М. О правоспособности и дееспособности физических лиц // Государство и право. – 2001. – № 2.

14. Протасов В.Н. Правоотношения как система. – М., 1991. – Гл. 2.

15. Тимошенко В.І. Держава як суб’єкт права (з історії політичної і правової думки) // Держава і право. – 2003. – Вип. 21.

16. Ткаченко Ю.Г. Методологические вопросы теории правоотношений. – М., 1980.

17. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношениях. – М., 1974.

18. Чантурия Л.Л. Юридические лица публичного права: их место в гражданском праве и особенности правового регулирования // Государство и право. – 2008. – № 3.

19. Якушев І. Правосуб’єктність в теорії трудового права України // Право України. – 2008. – № 3.